Ухвала суду № 33649833, 17.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 45/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сапіги В.П., Клюби В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач - управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова звернулося до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому просить скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції №20501552 від 11.10.2010 року про накладення штрафу у сумі 1020,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що підстав для накладення штрафу у відповідача не було, оскільки управління звернулось до державного виконавця з клопотанням про зупинення виконавчого провадження, обгрунтоване зверненням до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою від 12.08.2010 року про роз'яснення судового рішення по справі № 2а-1212.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позиваче безпідставно не виконано судове рішення, що набрало законної сили, що в свою чергу позбавляє судове рішення ефективності та зумовлює порушення вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Суд першої інстанції вважає правомірними дії відповідача, так як за даних обставин немає достатніх підстав вважати, що причини, через які позивач не виконав рішення суду, яке набрало законної сили, є поважними. Навпаки, процесуальна позиція управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова свідчить тільки про його небажання та ухилення від виконання рішення суду у адміністративній справі № 2а-1212, що набрало законної сили.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що управлінням, листом від 12.08.2010 року повідомлено державного виконавця, що управлінням подано до Львівського апеляційного адміністративного суду заяву про розз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду, оскільки резолютивною частиною постанови не визначено величини з якої проводити обчислення розміру надбавки.

Одночасно управлінням заявлено до державного виконавця клопотання про зупинення виконавчого провадження до розгляду Львівським апеляційним адміністративним судом заяви про роз'яснення постанови № 2а-1212.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 12.07.2010 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 2а-1212 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 року по 23.11.2009 року включно відповідно до ст.ст. 50, 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з врахуванням проведених виплат.

Згідно постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП № 20501552 від 11.10.2010 року на боржника - управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, накладено штраф у розмірі 1020,00 грн.

За правилами ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно п.1. ч.2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, що передбачено ст.5 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Однак, постанова суду про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2008 року по 23.11.2009 року включно відповідно до ст.ст. 50, 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з врахуванням проведених виплат у встановлений державним виконавцем строк виконана не була.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що вичерпний перелік обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження передбачено у ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Перелік підстав, за наявності яких державний виконавець має право зупинити виконавче провадження наведено у ст. 35 цього ж Закону. Однією з них є звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню. У даному випадку за роз'ясненням рішення суду звернувся боржник у виконавчому провадженні, а не державний виконавець, як передбачено законом.

Таким чином, доводи позивача щодо обов'язку виконавця зупинити виконавче провадження не грунтуються на законі, а тому суд першої інстанції правомірно не взяв їх до уваги.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача та відстуності підстав для скасування винесеної ним постанови. Позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову постанову Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2010 року у справі № 2а-9783/10/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді В.П. Сапіга

В.В. Клюба