Постанова № 33649305, 02.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 р. Справа № 804/11185/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-інвест" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» від 13.08.2013р. №0002122210.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що, відображені у акті перевірки висновки податкового органу щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-інвест» суми податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «БК Будсистема» та ТОВ «Самара-Люкс» за перевірюваний період є необгрунтованими та не відповідають дійсності.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем заперечень до суду не надано.

Дослідивши чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сеірї АБ №712327 юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» (і.к. 34560674) зареєстровано державним реєстратором Дніпропетровської міської ради від 12.09.2006р. та має види діяльності щодо: 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових транспортних засобів; 71.12 діяльності у сфері інжинірінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах; 49.39 інший пасажирський наземний транспорт; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 41.10 організація будівництва будівель; 68.20 надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

23.07.2013р. на підставі на Наказу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступник- Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) №577 від 08.07.2013р. відповідачем було проведено перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БК Будсистема» та ТОВ «Самара-Люкс».

За результатами проведеної Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекціією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі- Дніпропетровська ОДПІ) перевірки, складено Акт про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмежеою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34560674) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БК Будсистема» (35543707) за період січень 2010, липень 2010, листопад 2010 та ТОВ «Самара-Люкс» (33669290) за січень 2011 року №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р., у якому податковим органом встановлено порушення ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу Українии від 02.12.2010р. №2755-VI, а саме- завищено суму податкового кредиту на 65 000, 00 грн., у тому числі у січні 2010р. в сумі 8333, 33 грн., у липні 2010р. в сумі 5000, 00 грн., у листопаді 2010 р. в сумі 1666, 67 грн., у січні 2011р. в сумі 50 000, 00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р., Дніпропетровською ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0002122210 від 13.08.2013р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 65 000, 00 грн.

Суд критично ставиться до змісту Акту Дніпропетровської ОДПІ №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р. з огляду на таке.

Наказом №577 від 08.07.2013р., на підставі якого податковим органом проведено перевірку та складено вищезазначений акт передбачено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БК Будсистема» (35543707) за період січень 2010, липень 2010, листопад 2010 та ТОВ «Самара-Люкс» (33669290) за січень 2011 року протягом 5 робочих днів з 10.07.2013р.

Відповідно до змісту Акту №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмежеою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-Інвест» (код ЄДРПОУ 34560674) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БК Будсистема» (35543707) за період січень 2010, липень 2010, листопад 2010 та ТОВ «Самара-Люкс» (33669290) за січень 2011 року №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р. на підставі Наказу Дніпропетровської ОДПІ №577 від 08.07.2013р.

Положення висновків даного акту не співпадають із змістом прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення №0002122210 від 13.08.2013р., оскільки у висновку акту зазначено, що у зв'язку з тим, що за січень 2010 р. минув строк для визначення податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій, та керуючись ст. 102 ПКУ та ст. 113 ПКУ ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» вільний від сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 8333, 33 грн., однак дана сума також включена до зменшеного розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ ІІ «НЗ-Інвест».

Згідно з пунктами 201.1, 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Податковий кодекс України встановлює лише єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг. Це суми не підтверджені податковими накладними чи митними накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до Договору підряду на проведення проектних робіт №01-10С від 12.01.2010р. ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» від імені Приватного підприємства «Рубікон» та громадянки ОСОБА_3 (замовник) уклало з ТОВ «БК Будсистема» (підрядник) зазначений договір щодо розробки робочого проекту «будівля торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1». У відповідності до положень договору та Протоколу від 12.01.2010р. загальна вартість робіт за цим договором складає 90 000, 00 грн. (в т.ч. сума податку на додану вартість -15 000, 00 грн.)

Здіснення виплат за даним договором підтверджується платіжним дорученням №74 від 18.01.2010р. (відображено у податковій накладній №2 від 18.01.2010р.), платіжним дорученням №1271 від 05.07.2010р. (відображено у податковій накладній №7 від 05.07.2010р.), платіжним дорученням №2526 від 29.12.2010р. і №65 від 17.01.2011р. (відображено у податковій накладній №22 від 01.11.2011р.).

Результати господарських взаємовідносин за договором №01-01С від 12.01.2010р. відображені в Акті №ОУ-0000004 здачі-прийнятття робіт (надання послуг) від 01.11.2010р.

Відповідно до Договору підряду на будівництво №10/10/ГП від 21.09.2010р. ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» від імені Приватного підприємства «Рубікон» та громадянки ОСОБА_3 (замовник) уклало з ТОВ «Самара-Люкс» (підрядник) зазначений договір щодо будівництва торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1. Загальна вартість виконуваних робіт становить 3 623 474, 40 грн. (в т.ч. сума податку на додану вартість -603 912, 40 грн.).

Часткова виплата сум за даним договором у відповідності до умов здійснення розрахунків підтверджується платіжним дорученням №68 від 17.01.2011р. (відображено у податковій накладній №0000006 від 17.01.2011р.), платіжним дорученням №72 від 19.01.2011р. (відображено у податковій накладній №0000009 від 19.01.2011р.).

В результаті виконаних ТОВ «Самара-Люкс» будівельних робіт за довогором, укладеним із ТОВ «НЗ-Інвест», позивачем отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме- торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1 від 23.05.2012р. на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №472 від 16.05.2012р.

Викладене свідчить про належне виконання сторонами зобов'язань за договорами № 01-10С від 12.01.2010р. та №10/10/10/ГП від 21.09.2010р.

Податкові накладні № 2 від 18.01.2010р., №7 від 05.07.2010р., №22 від 01.11.2011р. були виписані ТОВ «БК Будсистема», а також податкові накладні №0000006 від 17.01.2011р., №0000009 від 19.01.2011р. виписані ТОВ «Самара-Люкс» та передані ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» у відповідності до вимог, встановлених Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи містять необхідні реквізити та оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.1999р.

Викладене свідчить про належне виконання сторонами зобов'язань та підтверджує настання реальних наслідків за цими правовідносинами, і, як наслідок, відсутність з боку позивача порушення норм податкового законодавства у вигляді завищення суми податкового кредиту на загальну суму 65 000, 00 грн.

Як вбачається із змісту акту перевірки №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р., висновки податкового органу стосовно здійснення позивачем порушення податкового законодавства обгрунтовуються Актом ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.10.2012р. №1550/225/35543707 ТОВ «БК Будсистема» (код ЄДРПОУ 35543707) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агростройкомплекс» (код а ЄДРПОУ 36165242) за період з 01.09.2009р. по 30.09.2010р. та вироком винесеним Індустріальнми районним судом міста Дніпропетровська від 12.08.2011р. по справі №0417/1-298/2011 відносно фізичних осіб, які здійснювали фіктивне підприємництво.

Зміст даного вироку не має відношення до господарських взаємовідносин між ТОВ ІІ «НЗ-Інвест» та ТОВ «БК Будсистема».

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі «Булвес АД» проти Болгарії (заява №3991/03) було встановлено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема, дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, зазначеними нормами передбачено право платника податків на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, незалежно від початку використання таких основних фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Факт порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Самара-Люкс» в акті перевірки №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р. базується на даних отриманомого із ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська акту №78/226/33669290 від 14.01.2013р. про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Самара-Люкс», згідно яким податковим органом встановлено заниження показників по податку на прибуток.

Крім того, висновки Дніпропетровської ОДПІ щодо нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, юридичної дефектності первинних документів складених від імені ТОВ «БК Будсистема» і ТОВ «Самара-Люкс» мотивовані неможливістю виконання ТОВ «БК Будсистема» договору підряду на проведення проектних робіт №01-10С від 12.01.2010р. та ТОВ «Самара-Люкс» договору підряду на проведення будівництва №10/10/ГП від 21.10.2010р. Нереальність здійснення господарських операцій позивача та контрагентів також аргументується відсутністю можливості для проведення зазначених робіт у зв'язку з недостатньою кількістю наявних працівників на даному підприємстві та незначною сумою основних фондів ТОВ «БК Будсистема» та ТОВ «Самара-Люкс».

Висновки викладені Дніпропетровською ОДПІ в Акті перевірки №2/22-02/34560674 від 23.07.2013р. суперечать змісту Акту Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №685/225/345605 від 04.12.2012р. про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗ-Інвест» код за ЄДРПОУ 34560674 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р., де не встановлено заниження або завищення податкових зобов'язань за період з 01.10.2010р. по 30.09.2012р.

У відповідності до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, посилання на яку міститься в акті перевірки, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної, вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 35 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків -покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.

Враховуючи, що відповідачем не надано до суду заперечень на адміністративний позов, тому, приймаючи до уваги, презумпцію вини відповідача - суб'єкта владних повноважень, що діє в адміністративному судочинстві (ч. 2 ст. 71 КАС України), а також викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення, що оскаржено є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» від 13.08.2013р. №0002122210.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський