Вирок № 33644417, 23.09.2013, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 713/1622/12

Провадження № 1/309/52/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М. М.

при секретарі Попадинець Я. В.

з участю прокурорів Костур Р. В., Андришина О. В.

захисників ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, освіта середня, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 263 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, освіта середня, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4, маючи на меті збагачення шляхом вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у м. Хуст, із застосуванням зброї, відводячи собі роль організатора та виконавця злочину, організував злочинну групу, до якої як співвиконавців залучив ОСОБА_6 та ОСОБА_10. Вищевказана група зорганізувалася у стійке злочинне об'єднання, між членами якої існували міцні внутрішні зв'язки, при підготовці до вчинення злочину було розроблено єдиний план, у якому передбачено розподіл функцій учасників групи, спрямований на вчинення корисного злочину, і який був доведений до їх відома та всіма погоджений, відповідно до якого планувалося скоїти розбійний напад із застосуванням зброї на території м. Хуст на приватних підприємців. Всі вони разом, будучи згуртованими єдиними намірами щодо незаконного заволодіння чужим майном, маючи на меті вчинення злочину проти власності, чітко усвідомлювали незаконність власних дій та їх суспільну небезпеку.

Співучасники злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_10 дали згоду увійти в склад організованої групи як безпосередні виконавці злочинних дій, маючи на меті збагатитись за рахунок незаконного заволодіння чужим майном.

Так, ОСОБА_4, протягом вересня та жовтня 2011 року шляхом переговорів у мережі оператора мобільного зв'язку ЗАТ „Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ." за допомогою мобільних телефонів розповів співучасникам ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про те, що йому стало відомо, що у м. Хуст, по вул. Івана Франка, на території автовокзалу розташовані два торгові павільйони, у яких працюють приватні підприємці похилого віку, які окрім торгівлі займаються обміном валюти, у яких при собі може бути сума в 50 000 - 70 000 доларів США. Співучасники злочину ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виразили єдність намірів на вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і склали план вчинення цього злочину та розподілили функції між собою при готуванні та вчиненні злочину.

План вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заключався у тому, що у вечірній час доби організатор та безпосередній виконавець злочину ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, відвезе співучасника ОСОБА_6 до автовокзалу у м. Хуст по вул. Івана Франка, де вони залишать автомобіль неподалік від торгових павільйонів приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а ОСОБА_10 на іншому автомобілі для забезпечення безпечного відходу після вчинення злочину, залишає автомобіль на виїзді з м. Хуст. і разом з іншими учасниками організованої групи підходять до вищевказаних торгових павільйонів, де ОСОБА_4 за допомогою зброї, вчиняє розбійний напад на підприємця ОСОБА_7, коли в цей час ОСОБА_6 відволікає приватного підприємця ОСОБА_8, а ОСОБА_10 знаходиться поряд на сторожі і забезпечує безпечний відхід від місця злочину. Далі незаконно отримані гроші злочинним шляхом підсудні мали розділити порівну.

План вчинення злочину був схвалений співучасниками злочину ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 і вони приступили до підготовки вчинення злочину.

Для цього ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_10, умисно придбали у невстановлених слідством осіб при невстановлених слідством обставинах, предмети у кількості трьох штук, дві з яких згідно висновків судових вибухо-технічних експертиз є бойовими оборонними осколковими гранатами "Ф-1", які відносяться до категорії боєприпасів, а також придбали колючо-ріжучий предмет, який згідно судової експертизи холодної зброї являється багнетом "М1935" унтер-офіцерським кавалерійським до гвинтівки "М35" і є холодною зброєю, а також придбали револьвер калібру 4мм, який призначений до тренувальної стрільби, але до вогнепальної зброї не відноситься.

ОСОБА_4, який відвів собі роль організатора та виконавця злочину, а саме безпосереднє керівництво групою, забезпечення автомобілем марки "БМВ" для під'їзду на місце злочину, від'їзд даним автомобілем після вчинення злочину, напад на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та придбання зброї для всіх співучасників злочину і при зустрічі з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 розподілив ролі кожному з них при підготовці та вчиненні злочину.

Так, ОСОБА_6 він відвів роль перевірки потерпілого ОСОБА_7 перед вчиненням злочину щодо наявності в останнього великої суми грошей, а саме надавши йому 20000 Угорських форінтів, повинен обміняти їх у потерпілого і таким чином вивчити його поведінку та психологічну характеристику, місце тримання грошей, також відходи після вчинення злочину. Вже при безпосередньому вчиненні злочину групою ОСОБА_4 доручив ОСОБА_6 утворити безпеку групи (прикрити), а саме на місці він повинен відволікти випадкових свідків злочину, осіб правоохоронних органів та повідомити по телефону в разі появи таких осіб та будучи озброєним гранатою "Ф-1" прикривати групу при вчиненні злочину.

ОСОБА_10 підсудний ОСОБА_4 відвів роль безпосереднього виконавця злочину, а саме підшукати автомобіль, який залишити на виїзді з м. Хуст та в який би в разі переслідування пересісти з належного ОСОБА_4 автомобіля і таким чином уникнути затримання. Також разом із ОСОБА_6 на місці вчинення злочину будучи озброєним гранатою "Ф-1" забезпечити прикриття співучасника ОСОБА_4 при нападі на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Коли все було приготовлене для реалізації і вчинення розбійного нападу ОСОБА_4 згідно розробленого плану вчинення злочину та відведених ролей у вчиненні злочину разом із співучасниками ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вирішив учасників злочинної групи ознайомити з місцевістю та місцем вчинення злочину.

Для цього, 23 жовтня 2011 року ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, зустрічає на ж/д вокзалі у м. Київ члена організованої злочинної групи ОСОБА_6, звідки разом на вказаному автомобілі їдуть у с. Сокільча Попільнянського району Житомирської області за іншим членом організованої злочинної групи ОСОБА_10 Наступного дня, 24 жовтня 2011 року організована злочинна група у складі ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 приїзжають в Іршавський район Закарпатської області.

25 жовтня 2011 року організатор злочинної групи ОСОБА_4 разом із співучасником ОСОБА_6 приїзжають на автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Хуст на вул. Івана Франка, де автомобіль залишають неподалік від торгових павільйонів приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8, де ОСОБА_4 показав ОСОБА_6 на місце вчинення запланованого розбійного нападу та дав останньому 20000 форінтів, щоб той нібито при обміні вказаної суми грошей у приватного підприємця ОСОБА_7 оцінив обстановку та умови вчинення злочину та впевнився в тому, що у приватного підприємця є дійсно велика сума грошей. Впевнившись у безпечності та реальності запланованого злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повертаються додому в Іршавський район, де обговорюють з ОСОБА_10 додаткові обставини запланованого ними злочину, а саме яким шляхом забезпечать безпечний відхід з місця злочину та приховування слідів злочину. Для цього ОСОБА_10 було доручено забезпечити організовану злочинну групу і іншим автомобілем.

Протягом ночі 25 жовтня 2011 року член організованої злочинної групи ОСОБА_10 у зв'язку із сімейними обставинами добровільно відмовляється від вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у м. Хуст, про що 26 жовтня 2011 року повідомляє решту учасників злочинної групи. Однак, у зв'язку з тим, що план та дії учасників вчинення розбійного нападу був розроблений на трьох учасників, тому організатор та безпосередній виконавець злочинної групи ОСОБА_4 настоює на тому, щоб ОСОБА_10 знайшов в заміну замість себе іншого надійного учасника, без якого їхні злочинні наміри були неможливими.

Для цього, 26 жовтня 2011 року, близько 11 годин в с. Осій Іршавського району ОСОБА_10 знайомить членів організованої злочинної групи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 із своїм родичем ОСОБА_5, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. У присутності ОСОБА_10 члени організованої злочинної групи ОСОБА_4 та ОСОБА_6 погодили і затвердили кандидатуру учасника злочинної групи ОСОБА_5 і ознайомили останнього з раніше розробленим планом.

26 жовтня 2011 року організована злочинна група у складі організатора та виконавця злочину ОСОБА_4, а також виконавців злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_5, озброївшись предметами у кількості трьох штук, два з яких згідно висновків судових вибухо-технічних експертиз є бойовими оборонними осколковими гранатами "Ф-1", які відносяться до категорії боєприпасів, а також колючо-ріжучим предметом, який згідно судової експертизи холодної зброї являється багнетом "М1935" унтер-офіцерським кавалерійським до гвинтівки "М35" і являється холодною зброєю, а також револьвером калібру 4 мм, який призначений до тренувальної стрільби, на автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхали у м. Хуст. на вул. Івана Франка, де автомобіль залишили неподалік від торгових павільйонів приватних підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і приблизно о 17 годин 30 хвилин ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення нападу та заволодінням чужим майном в особливо великих розмірах, а саме в сумі п'ятдесят - сімдесят тисяч доларів США, поєднаного з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та із застосуванням наперед заготовленої зброї і вказаних вибухових пристроїв, вийшли з вищевказаного автомобіля і направились в бік торгових павільйонів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Однак, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свій злочинний намір не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками УБОЗ УМВС України в Закарпатській області.

Допитані в судовому засіданні підсудні вину у вчиненні інкримінованих їм злочинах не визнали. Суду пояснили, що вони не мали на меті вчиняти розбійний напад. Вони являються будівельниками. В той день підсудні зустрілися біля вокзалу у м. Хуст для вирішення організаційних питань по роботі на будівництві. З незрозумілих причин їх затримали працівники міліції. Підсудні стверджують, що зброю їм підкинули працівники міліції. Також підсудні вказували на той факт, що під час досудового слідства їх під психічним та фізичним тиском примусили дати неправдиві покази та обмовити себе у вчиненні злочину.

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що вони є приватними підприємцями. На території вокзалу в м. Хуст по вул. Івана Франка у них є два торгові павільйони. Оскільки деякі товари потерпілі закупляють за долари США, то в разі купівлі їхніми клієнтами товару за долари вони здійснюють такий продаж в іноземній валюті, однак безпосереднім обміном валюти потерпілі не займаються, тобто валюту не перепродують. 26 жовтня 2011 року приблизно о 16 годин 30 хвилин вони знаходилися у себе в торгових павільйонах коли почули дуже сильний вибух зі сторони залізнодорожніх колій. Потерпілі вирішили піти подивитись, що сталося. Там потерпілі побачили працівників міліції, а на землі лежали троє чоловіків у яких на руках були кайданки. Поряд також стояв автомобіль марки "БМВ 520", бежевого кольору, на якому були державні номери іншої області. Зі слів присутніх потерплі дізналося, що особи, яких затримали працівники міліції, хотіли скоїти розбійний напад на когось з підприємців. Пізніше потерпілі дізналися, що розбійних напад підсудні хотіли вчинити на них. Потерпілі також вказували, що 26 жовтня 2011 року до них в павільйон зайшов молодий хлопець віком приблизно 30 років, середньої тілобудови, з темнявим обличчям, темним коротким волоссям, не вибритий та спитав про курс гривні відносно форінта, а також спитав скільки можна отримати за 20 000 форінтів. Потерпілі відповіли, що приблизно 700 гривень і після цей чоловік почав розглядати павільйон і все, що було навколо, а потім вийшов і кудись пішов. Потерпілі звернули увагу на цього чоловіка, оскільки він розмовляв з акцентом. До цієї події потерпілі також бачили автомобіль "БМВ 570", бежевого кольору, який в подальшому був затриманий працівниками міліції. Біля даного автомобіля потерпілі бачили чоловіка, на вигляд років 35-40, який вийшов із-за керма. Потерпілі звернули на нього увагу, оскільки він трохи кульгав на одну ногу.

Допитані як свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 показали суду, що 26 жовтня 2011 року біля 17 години вони знаходилися неподалік ж/д вокзалу в м. Хуст. Почувши сильний вибух зі сторони ж/д колій свідки підійшли ближче до того місця, де почули вибух і побачили багато працівників міліції. Вони також побачили на землі трьох чоловік, на руках у яких були кайдани. Поряд стояв автомобіль марки "БМВ", бежевого кольору. Працівники міліції запросили їх бути понятими при огляді місця події. Погодившись, вони пройшли до того місця, де затримали вказаних осіб. Під час огляду працівниками міліції місця події було встановлено, що один з лежачих на землі був з Кіровоградської області та назвався ОСОБА_6. Інші двоє були з Іршавського району. Одного звали ОСОБА_5, а другого ОСОБА_4. У ході огляду у ОСОБА_4 було вилучено предмет схожий на гранату, запал, чеку та гроші. У ОСОБА_5 працівники міліції вилучили предмет схожий на гранату, запал та чеку, а у ОСОБА_6 було вилучено гроші в сумі 10 гривень. Потім працівники міліції почали оглядати автомобіль БМВ, бежевого кольору, що знаходився поряд із затриманими. Під час огляду було виявлено під сидінням водія штик-ніж, під переднім правим сидінням знаходився предмет схожий на гранату, чека та запал, а під чохлом цього сидіння знаходився револьвер з набоями. Після оформлення протоколу огляду місця події всім учасникам даний протокол був зачитаний та підписаний свідками.

Свідок ОСОБА_16 ствердив суду, що він заробляє на прожиття ремонтом автомобілів. 26 жовтня 2011 року приблизно о 10 год. 30 хв. до нього додому приїхав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_17 на автомобілі останнього марки „ВАЗ 2107" зеленого кольору та попросили його подивитись їх автомобіль, оскільки їм здавалося, що у моторі щось шумить. В цей час до нього додому також підійшов мешканець с. Ільниця - ОСОБА_10 на прізвисько „ОСОБА_10". Біля 11 години до нього додому приїхав ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки „БМВ". Разом із ОСОБА_4 приїхав молодий чоловік, віком приблизно 25 років, на зріст приблизно 170 сантиметрів, спортивної статури, мав коротку зачіску, овальне обличчя, широкий ніс. Оскільки останній розмовляв на українській мові, свідок зрозумів, що він не місцевий, тобто не із Закарпатської області. ОСОБА_4 зупинився на своєму автомобілі на дорозі біля будинку. До них підійшов ОСОБА_5, вони про щось почали розмовляти між собою. Про що саме свідок не чув, так як лагодив автомобіль перед будинком, а вони стояли на вулиці приблизно на відстані 30 метрів. Через деякий час ОСОБА_4, не місцевий чоловік та ОСОБА_5 кудись поїхали на автомобілі марки „БМВ", а ОСОБА_17 та ОСОБА_10 залишились біля свідка поки він не відремонтував автомобіль. З того часу свідок вищевказаних чоловіків більше не бачив. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та немісцевий чоловік того ж дня в м. Хуст намагались вчинити розбійний напад.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засідання пояснив, що він привіз підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до себе додому і останні переночували у нього. Він чув якусь розмову останніх про людину, яка обмінює валюту і у якої при собі є велика сума грошей. На наступний день підсудні поїхали в м. Хуст. Куди саме він не знав. ОСОБА_10 також ствердив, що він не знав про наміри підсудних.

Однак, суд критично ставиться до таких показів свідка, оскільки під час досудового розслідування останній давав інші покази, при цьому детально, послідовно та у хронологічному порядку розповідав про готування до злочину підсудних, а також про те як сам мав намір взяти участь у злочині, однак в останній момент добровільно відмовився від цього. У протоколах допиту свідок висвітлював інформацію щодо готування до злочину, яка повністю відповідає встановленим судовим слідством обставинам, є логічною, системною та прийнятною разом із іншими встановленими слідством обставинами. Крім цього, свідок не зміг належним чином та обґрунтовано пояснити суду причину розбіжностей у його показах, а тому суд вважає, що до уваги слід брати покази, які ОСОБА_10 дав під час досудового розслідування.

Так, з протоколу допиту свідка ОСОБА_10, які він дав на досудовому слідстві вбачається, що громадянина ОСОБА_4 він знає приблизно з 2006-2007 років. Їх познайомив його брат - ОСОБА_19. Із ОСОБА_4 у свідка хороші відносини, оскільки він є хресним батьком його дітей. Громадянина ОСОБА_5 свідок знає приблизно з 2005-2006 років. Відносини між ними хороші. ОСОБА_5 є братом чоловіка рідної сестри свідка. Підсудного ОСОБА_6 він знає з 24 жовтня 2011 року. Раніше він його ніколи не бачив і не знав. Познайомився з останнім коли ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки "БМВ" приїхав до свідка додому в Житомирську область. Приблизно в першій декаді жовтня 2011 року свідку на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи не хотів би ОСОБА_10 заробити легких грошей. ОСОБА_4 розповів, що він знає чоловіка, який при собі має постійно багато грошей, випиває по барах і ці гроші від нього легко можна забрати. Свідок відповів, що коли буде в м. Ірпінь, де проживає ОСОБА_4, то тоді й переговорять. Того ж дня ввечері свідок приїхав в м. Ірпінь і побачився із ОСОБА_4. При зустрічі ОСОБА_4 сказав, що у м. Хуст на автовокзалі є людина, яка має з собою багато грошей, приблизно 45-60 тисяч доларів США. Тоді свідок не погодився, а сказав ОСОБА_4, що коли він приїде додому в Іршавський район, тоді все з ним обговорять.

Після цього, 14 жовтня 2011 року свідок приїхав додому в с. Ільниця Ішавського району. Тоді ж йому зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи він не на Закарпатті. Свідок повідомив підсудному ОСОБА_4, що він вдома, після чого останній попросив ОСОБА_10 приїхати 15 жовтня 2011 року у м. Хуст до об"їзної дороги, щоб переговорити по справі, яку він задумав, а саме про те як відібрати гроші у чоловіка в м. Хуст. Свідок погодився і 15 жовтня 2011 року приїхав в м. Хуст до об"їзної дороги. ОСОБА_20 приїхав на автомобілі марки БМВ, бежевого кольору. Вони пересіли в даний автомобіль і поїхали на автовокзал у м. Хуст, де ОСОБА_4 зупинив свій автомобіль поряд із якимось магазином. Вийшовши з машини, вони пішли в бік площадки автовокзалу. Праворуч від них було декілька торгових павільонів. Зупинившись трохи в стороні ОСОБА_4 показав свідку на два ларьки, біля одного з яких були на прилавках фрукти і сказав, що в цих ларьках є „валютчик" та його дружина, про яких він раніше вів мову і сказав, що якщо свідок погодиться на злочин, то його роль полягатиме у тому, що він повинен відволікти дружину „валютчика", а ОСОБА_4 зайде в приміщення ларька і заволодіє грошима „валютчика", тобто його пограбує. Яким чином він повинен був забрати гроші свідок тоді ще не знав. Про те, що ОСОБА_4 хотів застосовувати якусь зброю на той час йому відомо не було. На вокзалі вони пробули біля 10-15 хвилин, однак ОСОБА_4 нічого про цю справу не сказав, а порадив йому поїхати до себе додому і там вони все обговорять. Наступного дня ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_10 і сказав, щоб той збирався і вони поїхали на роботу на Київщину. 16 жовтня 2011 року ввечері вони приїхали до ОСОБА_4 додому в м. Ірпінь, де заночували, а ранком він відвіз свідка в м. Київ, де і залишив. В середу 19 жовтня 2011 року свідку знову зателефонував ОСОБА_4 і спитав чи не надумав він йти на злочин. Свідок йому конкретної відповіді не дав, а сказав, що має роботу. 20 жовтня 2011 року свідок на поїзді поїхав додому, забрав свою сім'ю і повернувся з сім'єю в Житомирську область. 22 жовтня 2011 року у суботу свідку знову зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що хоче зустрітися. При зустрічі підсудний ОСОБА_4 почав питати свідка чи надумав той йти на злочин. Свідок відповів, що він все обдумав і відмовляється від його пропозиції. ОСОБА_4 почав принижувати свідка різними словами і постійно питати чому той не хоче з ним йти на злочин. Після відмови свідка ОСОБА_4 зі свого мобільного телефона комусь зателефонував і спитав коли він буде. Потім він сказав:„потрібно, щоб ти завтра був тут" і виключив телефон. Далі ОСОБА_4 свідка спитав чи відвезе він його на Закарпаття. Свідок погодився і вони домовились, що у неділю, 23 жовтня 2011 року, ОСОБА_10 його відвезе. 24 жовтня 2011 року, близько 10 години ОСОБА_4 приїхав на своєму автомобілі марки "БМВ" разом з ОСОБА_6, якого свідок бачив вперше. Вони зібралися і поїхали на Закарпаття. По дорозі розмови про злочин не було. Приїхавши додому ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 переночували вдома у останнього, але розмов про злочин так і не було. Ранком ОСОБА_4 кудись поїхав. Через деякий час ОСОБА_6 попросив у нього мобільний телефон позвонити ОСОБА_4, на що свідок дав телефон. Яка між ними була розмова останній не чув, так як ОСОБА_6 вийшов з будинку. Близько обіду ОСОБА_4 приїхав до додому до ОСОБА_10, забрав ОСОБА_6 і вони поїхали в м. Хуст. Про це вони свідку не сказали, але той здогадався, так як ОСОБА_4 хотів показати місце ОСОБА_6, де мав бути скоєний злочин. Того дня вони більше не бачились, але на протязі дня ОСОБА_4 дзвонив свідку декілька разів, щоб той знайшов який-небудь автомобіль, щоб він їх після злочину забрав з м. Хуст і відвіз до автомобіля "БМВ", до місця де ОСОБА_4 планував залишити машину, а саме на виїзді з м. Хуст або біля ресторану „Карась", що в м. Хуст. Це свідок повинен був зробити коли вони вчинять злочин. На прохання ОСОБА_4 свідок йому пояснив, що у нього автомобіля немає, батьків автомобіль "ВАЗ 2106" знаходиться на Житомирщині, а інший автомобіль, яким він керує "ВАЗ 2103", зеленого кольору, несправний. Тоді ОСОБА_4 почав просити свідка відремонтувати цей автомобіль, так як дві автомашини для злочину вкрай необхідні. 26 жовтня 2011 року свідок із знайомим ОСОБА_17 та ОСОБА_5, який являється родичем ОСОБА_10, поїхали в с. Осій Іршавського району до ОСОБА_16, який ремонтує машини, щоб дізнатись чи не відремонтував би він автомобіль "ВАЗ 2103". Коли вони приїхали в с. Осій, то свідку зателефонував ОСОБА_4 і ОСОБА_10 йому сказав, що він у ОСОБА_16. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на машині "БМВ" приїхали на вказане місце через 10 хвилин. ОСОБА_4 почав свідка знову питати за інший автомобіль. Свідок сказав, що не знає чи автомобіль "ВАЗ 2103", який знаходився у нього у дворі відремонтують. Після цього свідок познайомив ОСОБА_4 та ОСОБА_6 із ОСОБА_5 та сказав їм, що ОСОБА_5 є його родичем та додав, якщо їм потрібно людину для скоєння злочину, то можуть з ним переговорити. Вони погодились і почали з ним розмовляти. ОСОБА_4 все розказав ОСОБА_5, а останній сказав, що потрібно їхати на місце, щоб все подивитись. Потім ОСОБА_4 сказав, що у нього є пістолет. Коли свідок почув ці слова, то вирішив відійти в сторону, щоб не вникати в подробиці плану ОСОБА_4 Про, що вони далі розмовляли свідку невідомо. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на автомобілі "БМВ" кудись поїхали, а ОСОБА_5 залишився. За цей час ОСОБА_5 почав свідка розпитувати хто ці хлопці. Свідок розповів все, що знав. Приблизно о 16 годині ОСОБА_4 та ОСОБА_6 приїхали на "БМВ" і ОСОБА_5 сів до них у автомобіль і, як свідок зрозумів, вони поїхали у м. Хуст. Коли вони відїзжали, то ОСОБА_4 сказав, що коли свідок відремонтує автомобіль, то щоб передзвонив. Приблизно о 17 годині свідок зателефонував ОСОБА_5 і сказав, що в Хуст не поїде, так як автомобіль не відремонтував. Потім свідок вирішив дізнатись, як у них справи і зателефонував ОСОБА_5 біля 18 години, але він вже трубку не брав. Тоді свідок попросив ОСОБА_17, щоб він відвіз його в м. Хуст. Приїхавши до м. Хуст свідок побачив, що ні біля ресторану „Карась", ні біля біля виїзду з м. Хуст автомобіля "БМВ" не має, так як ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_4 на його дзвінки не відповідали, то свідок попросив ОСОБА_17, щоб він його відвіз в м. Мукачево на вокзал, де свідок придбав білет і поїхав в м. Київ. Наступного дня ОСОБА_10 зателефонував брату ОСОБА_4, який йому сказав, що 26.10.2011 року до них додому приходили працівники міліції і тоді свідок зрозумів, що їх затримано працівниками міліції.

Також ОСОБА_10 під час досудового слідства пояснив, що ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_6 громадянина ОСОБА_5 особисто раніше не знали. ОСОБА_4 лише міг чути від свідка за ОСОБА_5, так як останній являється рідним братом чоловіка його сестри. Знайомство ОСОБА_5 із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відбулось 26 жовтня 2011 року. Тоді він із знайомими ОСОБА_17 та ОСОБА_5 поїхали на автомобілі "ВАЗ 2107", що належить ОСОБА_17 в с. Осій до ОСОБА_16, який ремонтує машини, щоб дізнатись чи не відремонтував би він автомобіль "ВАЗ 2103", який належить ОСОБА_22, брату ОСОБА_5. Цей автомобіль був в несправному стані. Коли вони приїхали в с. Осій, то свідку зателефонував ОСОБА_4 і свідок йому сказав, що він у ОСОБА_16. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на машині "БМВ" приїхали на вказане місце через 10 хвилин. ОСОБА_4, почав розпитувати свідка чи знайшов він інший автомобіль. ОСОБА_10 сказав, що не знає чи автомобіль "ВАЗ 2103" відремонтують. Крім того, свідок сказав ОСОБА_4, що не прийматиме участі у злочині який вони готували, тобто відмовився. На це ОСОБА_4 сказав, що йому для скоєння злочину потрібна третя людина, так як розроблений план був розрахований на трьох чоловік. Тоді свідок йому сказав, що познайомить його з ОСОБА_5, який напевно погодиться на скоєння злочину. ОСОБА_4 погодився і свідок підкликав до них ОСОБА_5 Його він познайомив із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Свідок сказав, що можна заробити гроші і коли ОСОБА_5 спитав як саме, то у присутності свідка ОСОБА_4 почав розказувати план вчинення розбійного нападу на "валютника" у м. Хуст. Коли ОСОБА_4 майже все розказав, то також почав говорити, що під час злочину він хоче застосовувати „пльотку", тобто пістолет. Коли свідок почув ці слова, то відійшов і більше не чув про що вони розмовляли. Але весь план вчинення злочину ОСОБА_5 розказали в присутності свідка. Під час вчинення злочину ОСОБА_5 повинен був знаходитись на сторожі, тобто на „шухері" та забезпечувати шляхи відходу після вчинення злочину». (т. 3, а. с. 14-19; т. 4, а. с. 61-63).

Вина підсудних також підтверджується оглянутими та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- явкою з повинною ОСОБА_4, з якої вбачається що станній разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 намагалися у м. Хуст вчинити розбійний напад (т. 1 а. с. 32);

- явкою з повинною ОСОБА_6, з якої вбачається, що станній разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагалися у м. Хуст вчинити розбійний напад (т. 1 а. с. 33-38);

- явкою з повинною ОСОБА_5, з якої вбачається, що станній разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_4 намагалися у м. Хуст вчинити розбійний напад (т. 1 а. с. 39-41);

- оглядом місця події, під час якого було затримано ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у яких у ході огляду вилучено три предмети схожі на гранати "Ф-1", штик-ніж та револьвер (т. 1, а. с. 43-46);

- відтворенням обставин та обстановки події з участю ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, під час яких підсудні розповіли про план скоєня злочину ( т. 2, а. с. 91-96, 97-103, 104-110);

- впізнаннями потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8, під час яких останні впізнали підсудного ОСОБА_4 (т. 2, а. с. 111-122);

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 2421, з якого вбачається, що сліди пальців рук відкопійовані на відрізки білої дакрилоплівки № 1, 2, 4, 7 з автомобіля марки «БМВ 520», д. н. НОМЕР_1, залишені гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (т. 3, а. с. 35-49);

- висновком судової експертизи холодної зброї, яким стверджено, що вилучений з автомобіля «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_1, ніж являється холодною зброєю колючо-ріжучої дії та є багнетом «М1935» унтер-офіцерським кавалерійським до гвинтівки «М35» (Угорщина) (т. 3, а. с. 58-63);

- висновком судово-балістичної експертизи № 2431, яким стверджено, що наданий на дослідження револьвер є револьвером під патрон «Флобера», калібру 4 мм, який призначений для тренувальної стрільби в неспеціальних приміщеннях (тирів, стрільбищ) та до вогнепальної зброї не відноситься. Механічні зміни до револьверу для поліпшення його бойових якостей не вносились. Висновком також стверджено, що надані на дослідження патрони є патронами «Флобера», калібру 4 мм, які не відносяться до боєприпасів (т. 3, а. с. 73-77);

- висновком судово-балістичної експертизи № 2433, яким стверджено, що предмет вилучений при огляді місця події 26.10.2011 року у підсудного ОСОБА_4 являється корпусом оборонної осколкової гранати «Ф-1». Корпус гранати «Ф-1» споряджений зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом. Висновком також стверджено, що предмет складної конструкції наданий на дослідження є підривником УЗРГМ в остаточно спорядженому стані. В сукупності корпус гранати «Ф-1» та підривник УЗРГМ є бойовою оборонною осколковою гранатою «Ф-1», яка відноситься до категорії боєприпасів (т. 3, а. с. 87-93);

- висновком судово-балістичної експертизи № 2434, яким стверджено, що предмет вилучений при огляді місця події 26.10.2011 року у підсудного ОСОБА_5, не являється вибуховим пристроєм, а є корпусом оборонної осколкової гранати «Ф-1». Корпус гранати «Ф-1» споряджений зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом, вагою приблизно 50-60 грам та придатний для проведення вибуху при наявності засобу ініціювання. Висновком також стверджено, що предмет складної конструкції, наданий на дослідження є накольним механізмом до підривника УЗРГМ, який не містить вибухових речовин та складається з корпусу, втулки та важеля, не являється вибуховим пристроєм (т. 3, а. с. 102-108);

- висновком судово-балістичної експертизи № 2432, яким стверджено, що предмет вилучений при огляді місця події 26.10.2011 року у підсудного ОСОБА_4 являється корпусом оборонної осколкової гранати «Ф-1». Корпус гранати «Ф-1» споряджений зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом. Висновком також стверджено, що предмет складної конструкції наданий на дослідження є підривником УЗРГМ в остаточно спорядженому стані. В сукупності корпус гранати «Ф-1» та підривник УЗРГМ є бойовою оборонною осколковою гранатою «Ф-1», яка відноситься до категорії боєприпасів (т. 3, а. с. 118-124);

- трафіками телефонних розмов та довідкою (т. 4, а. с. 74-108);

- записами телефонних розмов підсудних, які зафіксовані на диску, з яких слідує, яким чином підсудні проводили підготовку до вчинення злочину (т. 4 а. с. 72).

За місцем проживання підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 характеризуються позитивно (т. 4, а. с. 126, 154).

Підсудний ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується посередньо (т. 4, а. с. 178.

Суд не бере до уваги пояснення підсудних, які вони дали під час судового засідання, оскільки такі пояснення не відповідають встановленим обставинам по справі, направлені на ухилення від кримінальної відповідальності та покарання і повністю спростовані наявними по справі доказами. Крім того, під час досудового слідства підсудні чітко пояснили як готували та намагалися вчинити розбійний напад.

Суд також не бере до уваги твердження підсудних про те, що відносно них під час досудового слідства вчинявся фізичний та психічний тиск, оскільки такі твердження нічим не підтверджені та спростовуються проведеною прокуратурою Закарпатської області перевіркою. Крім того, під час досудового слідства ніяких скарг від підсудних не поступало.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками - замах на напад з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою організованою злочинною групою; за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання, передача, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; за ч. 2 ст. 263 КК України - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками - замах на напад з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою організованою злочинною групою; за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання, передача, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; за ч. 2 ст. 263 КК України - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками - замах на напад з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою організованою злочинною групою; за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння, зберігання, передача, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; за ч. 2 ст. 263 КК України - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує обставини, які пом'якшують покарання - всі підсудні мають на утриманні неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - позитивно характеризуються.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд також враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, особи винних, позиції потерпілих і приходить до висновку, що підсудним слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 слід також застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки 23 грудня 2011 року він засуджений вироком Іршавського районного суду на строк 4 роки позбавлення волі, тобто останній злочин він вчинив до постановлення вироку Іршавським районним судом.

При призначенні покарання суд також враховує те, що злочин вчинений підсудними є незакінченим, при цьому підсудні не довели свої злочинні наміри до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки безпосередньо перед вчиненням злочину були затримані працівниками правоохоронних органів, а тому суд вважає, що при призначенні покарання підсудним слід застосувати положення ч. 3 ст. 68 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Питання речових доказів по справі слід вирішити відповідно до ст. 81 КПК України (1960 року).

Процесуальні витрати по справі слід стягнути з підсудних в солідарному порядку.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (1960 року), суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання засудженому ОСОБА_4 - позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання засудженому ОСОБА_5 - позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Іршавського районного суду від 23 грудня 2011 року у вигляді 4 років позбавлення волі більш суворим за даним вироком визначити остаточне покарання засудженому - позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187, ч. 1, 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання засудженому ОСОБА_6 - позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому особистого майна

Строк відбування покарання всім засудженим рахувати з 26 жовтня 2011 року.

Запобіжний захід всім засудженим залишити «тримання під вартою» до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі - мобільні телефони марки «Самсунг», «Нокіа ХІ», «Нокіа С1» та «Нокіа 6610 і» разом із стартовими пакетами повернути родичам засуджених; всі інші речові докази зазначені у постанові слідчого про визнання речовими доказами від 05.11.2011 року (т. 3, а. с. 133-134) залишити на зберігання в кімнаті речових доказів Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області; револьвер «Флобера», калібру 4 мм. - конфіскувати; мобільний телефон «Нокіа С5» зі стартовим пакетом - повернути родичам засуджених; три гранати «Ф-1» та ніж багнет «М1935» унтер-офіцерський кавалерійський до гвинтівки «М35» (Угорщина) - конфіскувати.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із проведенням експертних досліджень в загальній сумі 675,36 стягнути солідарно із засуджених за наступними реквізитами: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС в Закарпатській області; банк одержувач: УДК в Закарпатській області; розрахунок: 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144; свід. плат. ПДВ 100347784; ІПН 255751407015; призначення платежу: за дактилоскопічну експертизу від 28.11.2011 № 2409.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із проведенням експертного дослідження в сумі 168,84 грн стягнути солідарно із засуджених за наступними реквізитами: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС в Закарпатській області; банк одержувач: УДК в Закарпатській області; розрахунок: 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144; призначення платежу: за виконання балістичної експертизи, КЕКД 25010100.

Процесуальні витрати по справі, пов'язані із проведенням експертних досліджень в сумі 2676,60 грн. стягнути солідарно із засуджених за наступними реквізитами: одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС в Закарпатській області; банк одержувач: УДК в Закарпатській області; розрахунок: 31256272210434; МФО 812016; ЄДРПОУ 25575144; призначення платежу: за виконання вибухотехнічної експертизи, КЕКД 25010100.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в цей же строк з моменту отримання копії вироку до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Довжанин М. М.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду Довжанин М. М.