Постанова № 33643133, 19.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 5011-37/17023-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддіМогила С.К., Вовка І.В.,суддіКондратової І.Д.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українина рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 рокуу справі № 5011-37/17023-2012 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі"доМіністерства оборони України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" 2. Державна казначейська служба Українипростягнення 113 578,51 грну судовому засіданні взяли участь представники:- позивачаШумська О.В.,- відповідачаКривошей Д.А.,- прокуратуриЯговдік С.М.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (надалі - ТОВ "ВП "Компанія ДіСі", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач) про стягнення 103199,70 грн безпідставно отриманої суми банківської гарантії та збитків у розмірі 10378,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що позивач не мав правових підстав отримувати від гаранта грошову суму у розмірі 103199,70 грн, оскільки зобов'язання щодо поставки продукції за договором від 04.05.2007 року № 251/4/3/07/82, на забезпечення якого ПАТ КБ "Приватбанк" видав гарантію, не було виконано внаслідок прострочення Міністерства оборони України, який якщо відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, та не вчинив дій, що встановлені договором. Крім того, відповідач посилаючись на ст.ст. 223, 224 Господарського кодексу України просив стягнути з відповідача збитки в сумі 10 378,81 грн., з яких 10 319,97 грн - виконавчий збір за виконавчим провадженням №В11-1258-1 від 11.10.2012 року та 58,84 грн - погашення витрат на проведення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадження, які були сплачені ПАТ КБ "Приватбанк" в межах виконавчого провадження у справі № 251/4/3/07/82 та в подальшому списані банком з позивача.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що правовою підставою набуття коштів є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року у справі № 13/163-10(20/112(34/57)-08, яким стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь Міністерства оборони України 103199,70 грн

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 року у справі № 5011-37/17023-2012 (головуючий суддя Гавриловська І.О., судді: Картавцева Ю.В., Жагорнікова Т.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року (головуючий суддя Майданевич А.Г., судді: Лобань О.І., Федорчук Р.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 103199,70 грн безпідставно набутих грошових коштів та 2063,99 грн витрат по сплаті судового збору. У стягненні 10378,81 грн збитків відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями в частині стягнення 103199,70 грн безпідставно набутих грошових коштів, Заступник Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення про стягнення з відповідача 103199,70 грн безпідставно набутих грошових коштів та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 24.04.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (найменування його у подальшому було змінено на ПАТ "КБ "Приватбанк"), надалі за текстом - банк, та ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" був укладений договір № GAR-169-4VK про надання банківської гарантії, предметом якого було надання банком гарантії виконання контрактних зобов'язань за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби, який буде укладено між клієнтом і Міністерством оборони України (надалі - бенефіціар), гарантію на користь Міністерства оборони України, за якою банк гарантує перед бенефіціаром виконання клієнтом своїх зобов'язань на умовах, викладених у гарантійному листі згідно додаткової угоди № 1 до договору, яка є невід'ємною частиною даного договору, у сумі 103199,70 грн на строк до 30.01.2008 року.

04.05.2007 року між ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" та Міністерством оборони України укладено договір № 251/4/3/07/82 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби, за умовами якого позивач зобов'язався поставити речове майно для потреб відповідача (надалі - продукція), а відповідач - забезпечити приймання та оплату продукції. Відповідно до рознарядки відповідача, що є додатком до договору поставки, позивач повинен був здійснити на адресу військової частини А2788 поставку краваток для генералів в кількості 200 штук, краваток для в/с полинового кольору в кількості 80 000 штук, краваток для в/с синього кольору в кількості 40000 штук. Строк поставки був визначений 2-4 (до 15.12.2007 року) квартали 2007 року.

Суди встановили, що у встановлені договором строки оформлення товару сторонами було здійснено не на весь товар, у зв'язку з чим Міністерство оборони України направило банку лист № 246/35 від 11.01.2008 року з вимогою перерахувати Міністерству оборони України кошти у сумі 103199,70 грн, отримані на підставі банківської гарантії від 25.04.2007 року №GAR-169-K4VK.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року у справі № 13/163-10(20/112(34/57)-08), яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2011 року, стягнуто з ПАТ "КБ "Приватбанк" на користь Міністерства оборони України 103199,70 грн. Рішення у справі № 13/163-10(20/112(34/57)-08) мотивовано порушенням ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" свого зобов'язання за договором № 251/4/3/07/82 від 04.05.2007 року та поставки продукцію лише на суму 445 748,80 грн та порушення банком вимог гарантійного зобов'язання за договором № GAR-169-K4VK від 25.04.2007 року. Рішення суду у цій справі було виконано в примусовому порядку.

Суди встановили, що у відшкодування витрат банку по оплаті гарантії ПАТ "КБ "Приватбанк" в порядку регресу списало з рахунку позивача 103199,70 грн заборгованості за договором банківської гарантії від 24.04.2007 року № GAR-169-K4VK; 10319,97 грн виконавчого збору за виконавчим провадженням № В11-1258-1 та 58,84 грн відшкодування витрат на проведення виконавчих дій за вказаним виконавчим провадженням.

Суди також встановили, що у квітні 2008 року Військовий прокурор Дарницького гарнізону звертався до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" про стягнення з відповідача на користь Міністерства оборони України штрафних санкцій в розмірі 59770,37 грн у зв'язку з порушенням умов договору від 04.05.2007 року № 251/4/3/07/82 щодо кількості поставленого товару.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 року у справі № 26/163, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2009 року, у позові відмовлено, оскільки Міністерство оборони України не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про виконання позивачем умов договору стосовно належного приймання або неприймання продукції, та які б спростовували його прострочення при виконанні умов договору поставки.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що між сторонами у справі у Господарському суді міста Києва розглядався й інший спір за позовом ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" про зобов'язання Міністерство оборони України оформити документи, необхідні для розрахунків за фактично поставлені 7598 одиниць краваток для військовослужбовців синього кольору та 3142 одиниць краваток полинового кольору, - акт приймального контролю якості продукції та видаткову накладну постачальника; зобов'язати прийняти 6302 краватки синього кольору та 25 458 краваток полинового кольору; зобов'язати оформити документи, необхідні для здійснення розрахунків за 6302 краватки синього кольору та 25458 краваток полинового кольору, - акт приймального контролю якості продукції та видаткову накладну постачальника.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2008 року № 43/294, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009 року, позов ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" було задоволено, зобов'язано Міністерство оборони України прийняти продукцію 6 302 краваток для в/с синього кольору та 25458 одиниць краваток для в/с полинового кольору, відповідно умов договору поставки від 04.05.2007 року № 251/4/3/07/82, належним чином оформити документи, необхідні для здійснення розрахунків, а саме: акт приймального контролю якості продукції та видаткову накладну постачальника. Рішення суду у справі № 43/294 мотивовано порушенням зобов'язання Міністерством оборони України та ненадання ним доказів, які підтверджують вжиття усіх залежних від нього заходів для належного виконання договірних зобов'язань.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" до Міністерством оборони України про стягнення отриманої відповідачем суми банківської гарантії, як безпідставно набуті кошти.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" про стягнення 103199,70 грн безпідставно отриманої суми банківської гарантії, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що факти, встановлені рішеннями господарських судів у справі № 43/294 та № 26/163, згідно ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення та не доводяться знову при вирішенні спору у цій справі, а тому суд дійшов висновку, що отримання відповідачем від ПАТ "КБ "Приватбанк" 103199,70 грн у якості гарантії виконання постачальником обов'язку за договором від 04.05.2007 року № 251/4/3/07/82 щодо поставки продукції за наявності доведених обставин вчинення Міністерством оборони України дій щодо перешкоджання виконанню позивачем договірних зобов'язань та відсутності доказів порушення останнім цього договірного зобов'язання свідчить про збагачення відповідача за рахунок позивача без достатньої правової підстави, а тому ця сума підлягає поверненню ТОВ "ВП "Компанія ДіСі" згідно ст. 1212 ЦК України.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки кошти, які позивач просить стягнути з Міністерства оборони України, сплачені ПАТ "Приватбанк" на користь Міністерства оборони України на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року № 13/163-10(20/112(34/57)-08, яке згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України, то спірна сума не може вважатися отриманою відповідачем без достатніх правових підстав та збереженою в себе за рахунок позивача, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Враховуючи те, що при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, судові рішення в частині стягнення 103199,70 грн безпідставно набутих грошових коштів підлягають скасуванню, і так як справа щодо цих вимог не потребує додаткового дослідження доказів, Вищий господарський суд України вважає можливим постановити у цій частині нове рішення про відмову у позові.

Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції в частині відмови в стягненні збитків в сумі 10378,81 грн не оскаржується в касаційному порядку жодною із сторін, а тому судом касаційної інстанції не перевіряються.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва 10.04.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року у справі № 5011-37/17023-2012 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 103199,70 грн безпідставно набутих грошових коштів та 2063,99 грн витрат по сплаті судового збору скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 1, код 31350429) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6 код 00034022) 1032,00 грн у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Компанія ДіСі" (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 1, код 31350429) в доход Державного бюджету України 1032,00 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд касаційної скарги прокурора та 1032,00 грн у рахунок відшкодування судового збору за розгляд апеляційної скарги прокурора.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Головуючий суддя Могил С.К.Суддя Вовк І.В.Суддя Кондратова І.Д.