Ухвала суду № 33643122, 20.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 вересня 2013 року Справа № 5015/4626/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.суддівШевчук С.Р., Владимиренко С.В.перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013у справі № 5015/4626/12 господарського суду Львівської областіза позовомПриватного підприємства "Реліквія"до1. Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів1. Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лойко Олександр Іванович, 2. Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петрушко Ростислав Степановичпровизнання відсутнім права; визнання зобов`язань припиненими; визнання договору недійсним; спонукання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" касаційна скарга № 415 від 24.07.2013 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 5015/4626/12 підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята 14.05.2013, а вказана касаційна скарга подана до суду 25.07.2013, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Як вбачається з матеріалів справи, касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 5015/4626/12 повернуто скаржнику ухвалою Вищого господарського суду України від 04.07.2013 - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Подаючи касаційну скаргу вдруге, ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" заявлено клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги, в якому скаржник зазначає, що вперше подав касаційну скаргу без належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки не був ознайомлений з порядком сплати судового збору за подачу до господарського суду заяв, скарг, якщо у позовній заяві об`єднано дві або більше вимог немайнового характеру, а тому після виправлення недоліків касаційна скарга подана повторно.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки в касаційній скарзі не зазначено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. При цьому, наведені у клопотанні причини пропуску строку не можна вважати поважними, оскільки можливість вчасного подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер через порушення скаржником норм процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" в клопотанні не зазначило поважних причин пропуску строку, з наданням відповідних доказів в їх обґрунтування, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для його задоволення, а тому згідно приписів ст.53 ГПК України відмовляє у відновленні пропущеного строку.

Окрім того, сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 110, 111, п. 5 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про відновлення пропущеного строку для подачі касаційної скарги, відмовити у відновленні пропущеного процесуального строку.

2. Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (Код ЄДРПОУ 37356981) з Державного бюджету України 802,90 грн (вісімсот дві грн 90 коп.) судового збору, сплаченого за платіжними дорученнями № 210 від 28.05.2013, 12043,50 грн (дванадцять тисяч сорок три грн 50 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 303 від 19.07.2013.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко