Ухвала суду № 33642951, 30.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 липня 2013 року Справа № 5024/391/2012

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Шевчук С.Р.суддів:Бакуліної С.В. Добролюбової Т.В. Першикова Є.В. Плюшка І.А.

розглянувши заяву Антимонопольного комітету Українипро перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 27.02.2013у справі№ 5024/391/2012за позовомАнтимонопольного комітету УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"простягнення 620 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольним комітетом України подано позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 500 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 120 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.05.2012 у справі № 5024/391/2012 позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі № 5024/391/2012 рішення Господарського суду Херсонської області від 07.05.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 5024/391/2012 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 залишено без змін.

Антимонопольним комітетом України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 5024/391/2012, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України, та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2012, прийняти нове рішення, яким рішення Господарського суду Херсонської області від 07.05.2012 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 28.09.2010 у справі № 6/474 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 5024/391/2012 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 27.02.2013 у справі № 5024/391/2012, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2010 у справі № 6/474, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Так, в постанові від 27.02.2013 у справі № 5024/391/2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача сум штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та пені за прострочення сплати штрафу з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, на підставі якого позивач звернувся до господарського суду про стягнення штрафу, оскаржене в рамках адміністративного судочинства та визнано нечинним.

Водночас, з постанови від 28.09.2010 у справі № 6/474 вбачається, що Вищий господарський суд України, погоджуючись з правомірністю задоволення судами першої та апеляційної інстанцій позову Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача стягнення з відповідача сум штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та пені за прострочення сплати штрафу, виходив з того, що відповідачем не надано доказів набрання чинності постановою Окружного адміністративного суду, якою визнано нечинними та скасовано відповідні пункти рішення позивача на підставі якого він звернувся до господарського суду з позовом про стягнення штрафу.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

Також з поданої заяви вбачається, що доводи заявника зводяться і до оцінки дій суду касаційної інстанції щодо повноти та правильності дослідження обставин справи, стосовно чого колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти та правильності дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Антимонопольному комітету України у допуску справи № 5024/391/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.ШевчукСуддіС.Бакуліна Т.Добролюбова Є.Першиков І.Плюшко