Ухвала суду № 33641510, 11.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року справа №805/6899/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Куленко О.Д.,

за участі позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Василенка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі № 805/6899/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказів № 276 та № 190 від 17.04.2013 року про звільнення та стягнення виплати за вимушений прогул з моменту звільнення на день фактичного встановлення на роботу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 17.05.2013 року звернувся до суду з позовом до Управління міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказів № 276 та № 190 від 17.04.2013 року про звільнення та стягнення виплати за вимушений прогул з моменту звільнення на день фактичного встановлення на роботу. В обгрунтування позову зазначено, що наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці № 276 від 17.04.2013 року «Про порушення службової дисципліни» позивача було звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та позбавлено премії за квітень 2013 року у повному обсязі». Згідно вище зазначеного наказу був підготовлений наказ УМВС України на Донецькій залізниці № 190 (по особовому складу) від 17.04.2013 року згідно якого позивача звільнили з органів внутрішніх справ України.

Позивач вважає, що дані накази були видані незаконно та підлягають скасуванню, а тому просив суд скасувати накази Управління міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці № 276 та № 190 від 17.04.2013 року про звільнення з органів внутрішніх справ та стягнути з відповідача виплати за вимушений прогул з моменту звільнення на день фактичного встановлення на роботу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 15.08.1997 року працював в Управлінні міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці оперуповноваженим відділу карного розшуку Управління МВС України на Донецькій залізниці та мав спеціальне звання майора міліції, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8, 31).

Наказом Управління № 190 о/с від 17.04.2013 року позивача було звільнено зі служби в ОВС за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 року № 114. Підставою для видання цього наказу послужив наказ Управління № 276 від 17.04.2013 року (а.с. 6,7).

В свою чергу підставою для видання наказу Управління № 276 від 17.04.2013 року став висновок № 43 за матеріалами службового розслідування за фактом причетності оперуповноваженого ВКР УМВС України на Донецькій залізниці майора міліції ОСОБА_2 до пошкодження власного автомобіля ОСОБА_4 07.04.2013 року у м.Костянтинівка Донецької області та самі матеріали службового розслідування (а.с. 35-61).

Так, вказаним службовим розслідуванням було встановлено, що 17.04.2013 року посадовим особам Управління стало відомо, що 07.04.2013 року до Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою звернувся мешканець м.Костянтинівки гр.ОСОБА_4, якому біля будинку його матері (АДРЕСА_1) було пошкоджено власний автомобіль НОМЕР_1 (вибито всі стекла, розбиті фари і стоп-сигнали, виламані двірники та дзеркала заднього виду).

Цю подію 08.04.2013 року було зареєстровано до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань) Костянтинівського МВ за №12013050380001006, попередня кваліфікація - ст.296 ч.1 КК України (а.с. 43). В ході проведення досудового розслідування працівниками вказаного міськвідділу встановлено причетність до скоєння даного злочину оперуповноваженого ВКР Управління майора міліції ОСОБА_2, у зв'язку з чим останній був викликаний до Костянтинівського МВ для допиту, але від надання будь-яких пояснень ОСОБА_2 відмовився.

15.04.2013 року кримінальне провадження №12013050380001006 від 08.04.2013 року за заявою гр. ОСОБА_4. відносно оперуповноваженого ВКР Управління ОСОБА_2 було направлено для проведення досудового слідства за підслідністю до Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області (а.с. 44).

За результатами службового розслідування було встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3. п.2, п.3.2. п.3, п.4.1. п.4 розділу III, п.п.1.1. та 1.2. п.1 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу ОВС України, Присягу працівника ОВС України, проявив нещирість та скоїв вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу ОВС України, тобто здійснив публічні дії, що ганьблять в очах громадськості працівника органів внутрішніх справ.

У зв'язку з чим позивача було звільнено зі служби в ОВС на підставі п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції з тих підстав, що він за станом свого здоров'я не міг забезпечити себе гідним правом на захист. З тексту апеляційної скарги вбачається, що перед початком судового засідання та під час проведення судового засідання, позивачем були пред'явлені медичні документи про незадовільний стан його здоров'я, а також позивачем було заявлено в усній формі клопотання про зупинення розгляду справи до повного одужання. Як зазначає апелянт, під час лікування йому внутрішньовенно вводять медичні препарати, які за своїми властивостями викликають в організмі нудоту, сонливість, головокружіння, загальну слабкість організму та інші негативні наслідки.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом 1 інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки апелянтом рішення суду першої інстанції в частині обгрунтованості порядку та причин звільнення позивача з органів внутрішніх справ не оскаржується, колегія суддів в цій частині постанову суду першої інстанції не досліджує.

Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З журналу судового засідання від 16.07.2013 року вбачається, що позивач був особисто присутній в судовому засіданні 16.07.2013 року, а ні перед початком судового засідання, а ні впродовж судового засідання будь-яких клопотань, в тому числі про зупинення розгляду справи або долучення до матеріалів справи медичних документів, щодо стану його здоров'я (неможливості приймати участь в судовому засіданні за станом здоров'я), позивачем не заявлялось.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі № 805/6899/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі № 805/6899/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 16 вересня 2013 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін