Постанова № 33641442, 10.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р. Справа № 805/12110/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 31 798,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» про стягнення заборгованості з податку за землю у розмірі 30132,24 грн. та податку на додану вартість у розмірі 1666,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача виникла заборгованість у загальній сумі 31 798,84 грн., яка утворилася в результаті нездійснення своєчасної плати платником податків суми самостійно визначених податкових зобов'язань з земельного податку та застосування податковим органом до останнього штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі податкових повідомлень-рішень. Оскільки відповідачем добровільно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області просили суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

У судове засідання сторони не з'явились з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що є відомості в матеріалах справи.

Між тим, 10.09.2013 р. через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Артемнафтопродукт» зареєстровано як юридична особа Артемівською районною державною адміністрацією Донецької області 31.07.1995 р., (код ЄДРПОУ 23411729).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків Відкрите акціонерне товариство «Артемнафтопродукт» перебуває на обліку в податковому органі з 04.08.1995 р. № 59.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкритим акціонерним товариством «Артемнафтопродукт» подано до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області наступні податкові декларації:

- декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9003086073 за 2013 рік (подано відповідачем до податкового органу 28.01.2013 р.), згідно якої відповідачем задекларовані зобов'язання з податку за землю у сумі 75700,80 гривень на рік;

- декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9003086123 за 2013 рік (подано відповідачем до податкового органу 28.01.2013 р.), згідно якої відповідачем задекларовані зобов'язання з податку за землю у сумі 1786,92 гривень на рік;

- декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9003086131 за 2013 рік (подано відповідачем до податкового органу 28.01.2013 р.), згідно якої відповідачем задекларовані зобов'язання з податку за землю у сумі 4999,57 гривень на рік;

- декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9003086084 за 2013 рік (подано відповідачем до податкового органу 28.01.2013 р.), згідно якої відповідачем задекларовані зобов'язання з податку за землю у сумі 145,71 гривень на рік;

- декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9003086096 за 2013 рік (подано відповідачем до податкового органу 28.01.2013 р.), згідно якої відповідачем задекларовані зобов'язання з податку за землю у сумі 7763,70 гривень на рік.

Тобто, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання за 2013 рік у загальній сумі 90396,70 грн., але у відповідача, у зв'язку з несплатою узгодженої суми плати за землю за період з березня 2013 р. по червень 2013 р. виник податковий борг у розмірі 30132,24 грн. (25233,60 грн. + 595,64 грн. + 1666,52 грн. + 48,52 грн. + 2587,92 грн.).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість.

Так, платником податків самостійно визначено, але не сплачено, суму податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9003110882 за 2011 рік (подано відповідачем до податкового органу 11.05.2013 р.) на суму 8333,00 грн.

Актом про результати проведення документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року від 25.12.2012 р. № 1617/15/23411728 встановлено, що в порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. підприємство несвоєчасно сплатило залишок суми узгодженого податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за квітень 2011 року з терміном сплати 30.05.2011 р. з затримкою на 413 календарних днів у розмірі 8333,00 грн.

На підставі акту про результати проведення документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року від 25.12.2012 р. № 1617/15/23411728 було складено податкове повідомлення-рішення № 0000041640 від 15.01.2013 року на суму 1666,00 грн., яке було отримано відповідачем 31.03.2013 р., про що свідчить підпис повноважної особи підприємства на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи та останнім в адміністративному порядку не оскаржувалося.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» з податку на додану вартість та з податку за землю складає 31 798,84 грн. (30132,24 грн. + 1666,60 грн.).

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Так, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки і строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

В порушення вищенаведених вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкових зобов'язань з земельного податку.

Обов'язок платника податків самостійно обчислювати суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, передбачено також п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість було сплачено із затримкою 413 календарних днів, у зв'язку з чим до відповідача застосована податковим повідомленням - рішенням штрафна санкція.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В порушення вищенаведених вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача були направлені наступні податкові вимоги:

- перша податкова вимога від 03.06.2010 р. № 1/19 на суму 7385,97 грн.;

- друга податкова вимога від 05.07.2010 р. № 2/54 на суму 14885,52 грн.

Дані вимоги були отримані відповідачем, про що свідчить підпис повноважного представника на корінцях обох податкових вимог.

Інформації щодо оскарження вказаних вимог матеріали справи не містять.

Станом на час розгляду справи загальна сума податкового боргу становить 31 798,84 грн. та відповідачем добровільно не погашена.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу з податку на додану вартість та з земельного податку у загальній сумі 31 798,84 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 31 798,84 грн. - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 23411729) до Державного бюджету України кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу зі сплати за землю у розмірі 30132 (тридцять тисяч сто тридцять два) грн. 24 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Артемнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 23411729) до Державного бюджету України кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 60 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 10 вересня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.