Постанова № 33640638, 05.09.2013, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1351/13-а

провадження № 2-а/632/22/13

Категорія 116

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 р.

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Рубіжного С.О., за участю секретаря Ляшенко Ю.С. розглянувши в приміщенні суду в м.Первомайському Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Директора Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, Директора Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги, просить визнати незаконними дії Директора Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3, щодо ненадання відпустки ОСОБА_1; скасувати розпорядження міського голови первомайської міської ради Харківської області № 163/0 від 23 липня 2012 року про звільнення ОСОБА_1, в зв'язку закінченням строку дії трудового договору, відповідно до п.2 ст. 36 КУпП; визначити дату звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста першої категорії міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді з 01 вересня 2012 року та стягнути на її користь з Директора Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2000 гривень.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 позов підтримали в повному обсязі.

Представник Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області позов не визнала, в наступне призначене судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила.

Відповідач Директор Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3 проти позову заперечувала, надавши письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи. Зазначила, що діяла відповідно до законодавства, позивач працювала по строковому договору, в наданні відпустки було відмовлено та звільнено її в зв'язку з виходом на роботу основного працівника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з 24.09.2001 року прийнята на службу в органах місцевого самоврядування. На підставі розпорядження № 95/о від 30.04.2009 року та розпорядження № 168/о від 03.09.2009 року перебувала на посаді спеціаліста 1 категорії міького центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді на період по догляду за дитиною до 3-х років основного працівника до 22 липня 2012 року (а.с. 70-71).

За весь період роботи за 2011-2012 р.р. мала невикористану відпустку (щорічну та додаткову) в кількості 40 днів, що визнається сторонами.

В зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась до в.о. директора центру ОСОБА_3 з відповідною заявою про надання відпустки з подальшим звільненням. Проте в наданні відпустки було відмовлено в зв'язку з виходом основного працівника (а.с. 97).

При цьому, як зазначено ОСОБА_3, графік відпусток працівників в територіальному центрі не було визначено.

На підставі наказу від 10.08.2011 року № 10/к, ОСОБА_3 була призначена виконуючим обов'язки директора центру Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (а.с. 37).

На підставі розпорядження Первомайського міського голови від 23 липня 2012 року № 163/о було звільнено ОСОБА_1, в зв'язку закінченням строку дії трудового договору, відповідно до п.2 ст. 36 КУпП (а.с. 10).

В зв'язку з відмовою в наданні відпустки та подальшим звільненням, позивач зверталась з відповідними заявами до Первомайського міського голови та Теріторіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області (а.с. 43,44, 72,73).

На звернення ОСОБА_1, державним інспектором праці була надана відповідь, що в ході перевірки виявлено порушення вимог ст..3 ЗУ «Про відпустки».

Статтею 74 КЗпП України передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно ч.2 ст. 3 ЗУ «Про відпустки», у разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Відповідно доч.ч. 5,6 ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Загальних положень про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженних постановою КМУ від 27 серпня 2004 р. № 1126 (втратила чинність на підставі Постанови КМ № 573 від 01.08.2013), Директор центру керує діяльністю центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на центр завдань, законність прийнятих ним рішень.

Враховуючи обставини справи, вимоги законодавства, суд вважає, що позивач маючи невикористану відпустку, мала право на надання, проте їй було відмовлено в такому праві, передбаченого законодавством.

На підставі зазначеного, позовні вимоги про визнання дій незаконними, скасування розпорядження про звільнення та визначення дати звільнення підлягають задоволенню.

В частині вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача з ОСОБА_3, позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_3 не є органом, уповноваженим приймати та звільняти посадових осіб органів місцевого самоврядування, тому заявлені вимоги до неї суд вважає безпідставні. При цьому позивачем не надано доказів в підтвердження завданої моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В силу ст.. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії

вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за захистом свого права зверталась до суду в порядку цивільного судочинства, проте провадження у справі було закрито та розясненно право на звернення в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, суд вважає поважні причини пропуску строку звернення позивача до суду та не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст..ст. 3,6, 11,17, 71, 72, 94, 99, 100, 122, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Директора Первомайського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3, щодо відмови в наданні відпустки ОСОБА_1.

Скасувати розпорядження міського голови первомайської міської ради Харківської області № 163/0 від 23 липня 2012 року про звільнення ОСОБА_1, в зв'язку закінченням строку дії трудового договору, відповідно до п.2 ст. 36 КУпП.

Визначити дату звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста першої категорії міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді з 01 вересня 2012 року, відповідно до п.2 ст. 36 КУпП.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Первомайський міськрайонний суд Харківської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С. О. Рубіжний