Рішення № 33640620, 17.09.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6081/13-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Мельник А.В.,

при секретарі - Мисік М. А.,

Борисенко А.В., Нєстєровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві Ей Бі Лізинг» звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (Позивач) та ОСОБА_3 ( Відповідач) було укладено договір фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1 ( Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.

Позивачем належним чином виконані умови Договору, предмет лізингу був переданий в користування Відповідачу, на підставі підписаного сторонами Договору акту прийому-передачі майна, а Відповідач повинен виплачувати Позивачу лізингові платежі відповідно до п. 6.1. Договору та Графіку сплати лізингових платежів до Договору.

18.12.2009 року між Сторонами було укладено договір про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1, яким станом на 15.12.2009 року зафіксовано заборгованість Відповідача перед Позивачем по сплаті лізингову Договором в розмірі 20457,32 грн., з яких: 12776,23 грн. - відшкодуванню частини вартості майна, 7681,09 грн. - заборгованість по відшкодування винагороди (комісії). Дану прострочену заборгованість було реструктуризовано, визначено її порядок погашення згідно Графіку № 2, зазначеного в Додатку № 1 до договору від 18.12.2009 року про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1.

Всупереч прийнятих зобов'язань, Відповідачем не повністю сплачено вищевказані реструктуризовані лізингові платежі згідно Графіку №2 зазначеного в Додатку №1 до договору від 18.12.2009 року про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1, у зв'язку з чим за період з 23.07.2010 року по 23.09.2010 року (включно) виникла заборгованість в розмірі 6819,12 грн.

Крім того, Відповідачем не сплачені поточні чергові лізингові платежі (Графік №1 зазначений в Додатку №1 до договору від 18.12.2009 року про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1), у зв'язку з чим за період з 23.03.2010 року по 23.09.2010 року за ним виникла заборгованість в розмірі 5698,58 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та прошив відмовити в задоволенні позовних вимог, пояснивши, що відповідачем перераховано всі кошти за договором фінансового лізингу 05.07.2006 року № 20060705/1, а тому заборгованості у ОСОБА_3 перед ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» не має.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.07.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» та ОСОБА_3 було укладено договір фінансового лізингу № 20060705/1.

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.

Позивачем належним чином виконані умови Договору, предмет лізингу був переданий в користування Відповідачу, на підставі підписаного сторонами Договору акту прийому-передачі майна, а Відповідач повинен виплачувати Позивачу лізингові платежі відповідно до п. 6.1. Договору та Графіку сплати лізингових платежів до Договору.

18.12.2009 року між Сторонами було укладено договір про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1, яким станом на 15.12.2009 року зафіксовано заборгованість Відповідача перед Позивачем по сплаті лізингову Договором в розмірі 20457,32 грн., з яких: 12776,23 грн. - відшкодуванню частини вартості майна, 7681,09 грн. - заборгованість по відшкодування винагороди (комісії). Дану прострочену заборгованість було реструктуризовано, визначено її порядок погашення згідно Графіку № 2, зазначеного в Додатку № 1 до договору від 18.12.2009 року про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1.

Всупереч прийнятих зобов'язань, Відповідачем не повністю сплачено вищевказані реструктуризовані лізингові платежі згідно Графіку №2 зазначеного в Додатку №1 до договору від 18.12.2009 року про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1, у зв'язку з чим за період з 23.07.2010 року по 23.09.2010 року (включно) виникла заборгованість в розмірі 6819,12 грн.

Крім того, Відповідачем не сплачені поточні чергові лізингові платежі (Графік №1 зазначений в Додатку №1 до договору від 18.12.2009 року про внесення змін до договору фінансового лізингу від 05.07.2006 року № 20060705/1), у зв'язку з чим за період з 23.03.2010 року по 23.09.2010 року за ним виникла заборгованість в розмірі 5698,58 грн.

Тобто, станом на 13.03.2013 року основна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за лізинговими платежами складає: 12517, 70 грн., з яких 6819, 12 грн. - заборгованість за реструктуризованими лізинговими платежами та 5698, 58 грн. - заборгованість за поточними лізинговими платежами.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданих представником позивача та перевірених судом розрахунків, заборгованість відповідача за весь час прострочення становить: 523,30 грн. - трьох процентів річних реструктуризованих лізингових платежів, 465,97 грн. - трьох процентів річних поточних лізингових платежів, 586, 45 грн. - інфляційні втрати реструктуризованих лізингових платежів та 48, 14 грн. - інфляційні втрати поточних лізингових платежів.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви до суду становить - 14616, 49 грн., що складає 12517,70 грн. - основана сума заборгованості за лізинговими платежами, 989,27 грн. - три проценти річних та 1109,52 грн. - інфляційні втрати.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавц на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі), - відповідно до ст. 806 ЦК України.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі змістом ст. ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.

Також у ст. 625 ЦК України, передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до наданих позивачем доказів та перевіреного судом розрахунку заборгованість відповідача становить 14616, 49 грн., що включає в себе: 12517,70- основну суму простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 989, 27 грн. - три процента річних та 1109, 52 грн. - інфляційних витрат.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість в зазначеному розмірі відповідачем не сплачена, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в розмірі 146, 16 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 612, 625,629, 806 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ей Бі Лізинг» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві Ей Бі Лізинг» (ЄДРПОУ 33880354) 12517 гривень 70 копійок, три відсотки річних в розмірі 989 гривень 27 копійок, інфляційні витрати в розмірі 1109 гривень 52 копійки, 146 гривень 16 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А. В. Мельник