Постанова № 33638930, 25.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року Справа № 811/1909/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство ОСОБА_1 (надалі - ФГ ОСОБА_1) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Кіровоградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000650227 від 29.05.13.

Позов мотивовано тим, що спірне податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 7350 грн., винесено відповідачем на підставі акту №65/22-7/30416588 від 17.05.13 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Оникс-СГ" за період з 01.10.12 по 31.10.12. Вказаною перевіркою установлено, що позивачем до податкового кредиту за жовтень 2012 року включено суму ПДВ у розмірі 4900 грн. на підставі нікчемного правочину по купівлі продукції у ПП "Оникс-СГ", внаслідок чого завищено податковий кредит за жовтень 2012 року на 4900 грн. Позивач, стверджуючи, що такі висновки податкового органу не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з ПП "Оникс-СГ", а органам державної податкової служби не надано повноважень щодо визнання угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними, наполягає на правомірності формування податкового кредиту з ПДВ. З цих підстав, а також вказуючи на ту обставину, що ФГ ОСОБА_1 є платником фіксованого сільськогосподарського податку, перебуває на спеціальному режимі оподаткування і не має обов'язку по сплаті ПДВ до бюджету, просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення №0000650227 від 29.05.13.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на результати перевірок ПП "Оникс-СГ" та інших суб'єктів господарювання, що мали з ним взаємовідносини, якими установлено, що усі операції купівлі-продажу ПП "Оникс-СГ" не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Оскільки за даними автоматизованої системи співставлення на рівні ДПС України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів установлено, що ФГ ОСОБА_1 віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Оникс-СГ" за жовтень 2012 року на суму ПДВ 4 900 грн., податковий орган дійшов до висновку про нікчемність цих взаємовідносин в частині придбання товару по ланцюгу постачання від ПП "Оникс-СГ" до ФГ ОСОБА_1 та завищення останнім податкового кредиту на суму 4900 грн. Стверджуючи про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, просила суд у позові відмовити.

У судове засідання 25.07.13 представники сторін не прибули, подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд встановив такі обставини.

Фермерське господарство ОСОБА_1 з 22.04.99 зареєстровано юридичною особою, перебуває на податковому обліку у Кіровоградській ОДПІ (а.с. 13,14).

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ 16.05.13 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФГ ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Оникс-СГ" за період з 01.10.12 по 31.10.12, результати якої оформлено актом №65/22-7/30416588 від 17.05.13 (а.с. 18 - 30).

Відповідно до висновків цього акту, перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - завищено суму податкового кредиту за жовтень 2012 року у сумі 4900 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (рядок 17 декларації скороченої) у сумі 4900 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000650227 від 29.05.13, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7350 грн., з яких 4 900 грн. - за основним платежем, 2 450 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 16).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що за висновками акту перевірки, виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ, полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ПП "Оникс-СГ", які фактично не здійснювалися.

Заперечуючи такі висновки, представник позивача посилалася на те, що дані податкового обліку ФГ ОСОБА_1, у яких відображені взаємовідносини з ПП "Оникс-СГ" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами, які надавалися податковому органу до перевірки.

Як установлено судом, виявлені податковим органом під час перевірки позивача порушення стосуються господарських зобов'язань, що випливають із укладеного ним з ПП "Оникс-СГ" договору купівлі-продажу №3/11-12 від 25.10.12 (а.с. 33). За умовами цього договору ПП "Оникс-СГ" (продавець) зобов'язаний передати ФГ ОСОБА_1 (покупцю) товар (насіння соняшнику), а покупець зобов'язаний прийняти і розрахуватися за товар.

Про виконання зобов'язань по договору між сторонами складено податкову накладну №93 від 31.10.12 та видаткову накладну №3/8-11 від 08.11.12 про поставку насіння соняшника вартістю 29 400 грн., у т.ч. ПДВ - 4900 грн. (а.с.31, 32)

Суму ПДВ за податковою накладною №93 від 31.10.12 включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (скороченої) за жовтень 2012 року. (а.с. 93 - 100).

Відповідач, перевіривши правомірність декларування позивачем взаємовідносин з ПП "Оникс-СГ", встановив порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, яке, за його висновками, призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (рядок 17 декларації скороченої) у сумі 4900 грн.

Судом установлено, що позивач займається господарською діяльністю у сфері сільського господарства, зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. (а.с. 15).

Згідно пунктом 209.1 статті 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.11 №11 затверджено Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Цей Порядок визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Пунктами 201.14, 201.15 статті 201 ПК України передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.11 за №1490/20228 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до розділу VI (Особливості заповнення декларації (скороченої)) цього Порядку у розділі II "Податковий кредит" декларації (скороченої) відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також необоротні активи, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції; б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Розділ III декларації (скороченої) "Розрахунки за звітний період" заповнюється з урахуванням особливостей податкового обліку сільськогосподарських підприємств, визначених статтею 209 розділу V Кодексу:

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має позитивне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (скороченої);

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 та зараховуватиметься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

- перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16;

- у рядку 17 відображається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок такого підприємства;

- у рядку 18 відображається перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Значення цього рядка переноситься платником до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду.

Наведене свідчить, що форма податкової декларації з ПДВ (скороченої) не передбачала розрахунки платника податку - суб'єкта спеціального режиму оподаткування - з бюджетом, а податкове зобов'язання, яке виникало за цією декларацією, не підпадає під визначення податкового (грошового) зобов'язання платника податку перед бюджетом.

За визначеннями, наведеними у пп.14.1.39, 14.1.156 ст.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Оскільки у ході перевірки позивача не було установлено заниження ним податкових зобов'язань з ПДВ на 4900 грн., суд дійшов до висновку про помилковість складення за результатами перевірки податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000650227 від 29.05.13 про збільшення позивачу на підставі пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 4900 грн. за основним платежем та застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.123.1 ст.123 ПК України у сумі 2 500 грн.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірність спірного податкового повідомлення - рішення суду не доведена, тому позов про його скасування підлягає задоволенню. Воднораз, у ході судового розгляду справи судом не досліджувалися обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП "Оникс-СГ", на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, зважаючи на встановлені у судовому засіданні порушення при винесенні спірного рішення, які свідчать про його протиправність та невідповідність його критеріям, установленим ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити позивачу здійснені ним судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 114, 70 грн. (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фермерського господарства ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000650227 від 29.05.13.

Присудити фермерському господарству ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 114, 70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш