Ухвала суду № 33638151, 12.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. справа № 811/1463/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

за участю:

представників позивача: Таран М.В., Шевченко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі №811/1463/13-а за позовом приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

26 квітня 2013 року Приватне підприємство «Кіровоградський митний термінал» звернулось до суду із позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення №0000582250 та 0000572250 від 09.04.2013 року. В обґрунтування своїх вимог посилалося на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів та вказує на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Також позивач зазначив, що висновки Акту перевірки ґрунтуються виключно на невідповідності вимогам законодавства первинних документів, які б підтверджували реальність господарських відносин між позивачем та ПП «Водсервіс-Плюс», що, на думку позивача, не відповідає дійсності та не може бути доказом порушення вимог податкового законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000572250 від 09 квітня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Приватному підприємству «Кіровоградський митний термінал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 29 925,00 грн.,у тому числі 19 950,00 грн. основного платежу та 9 975,00 штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000582250 від 09 квітня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Приватному підприємству «Кіровоградський митний термінал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28 500,00 грн. у тому числі 19 000,00 грн. основного платежу на 9 500,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту Кіровоградська ОДПІ) звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ПП «Кіровоградський митний термінал» відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ при проведенні перевірки було встановлено факт відсутності реальності здійснення господарської діяльності по взаємовідносинах між ПП «Кіровоградський митний термінал» та ПП «Водсервіс-Плюс», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 19 950,00 грн., податку на додану вартість у сумі 19000,00 грн., а також завищення податкового кредиту всього у сумі 19 000,00 грн., в частині взаємовідносин позивача із ПП «Водсервіс-Плюс» за період з 01.01.2012 р. по 31.10.2012 р. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані податкові - повідомлення рішення є законними, прийнятими в порядку визначеному податковим законодавством, а підстави для їх скасування відсутні.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу, ПП «Кіровоградський митний термінал», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 15.03.2013 р. по 20.03.2013 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ згідно наказу начальника Кіровоградської ОДПІ від 15.03.2013 року №575 згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Кіровоградський митний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Водсервіс-Плюс».

За результатами перевірки складено Акт № 31/22-5/36793637 від 27.03.2013 року, в якому зроблено висновок про порушення ПП «Кіровоградський митний термінал»:

1 п.138.2, п.138.4 ст.138,пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 19950 грн. у т.ч.:

- за 4-й квартал 2012 року на суму 19 950,00 грн.

2 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 19 000,00 грн., у тому числі:

- за жовтень 2012 року у сумі 19 000,00 грн.

На підставі Акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 09 квітня 2013 року №0000572250 відповідно до якого ПП «Кіровоградський митний термінал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 29 925,00 грн., у тому числі за основним платежем 19 950,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 9 975,00 грн., та №0000582250 відповідно до якого ПП «Кіровоградський митний термінал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28 500, 00 грн., у тому числі за основним платежем 19 000,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 9 500,00 грн..

Висновки Акту перевірки, правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі вказаного Акту, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Кіровоградською ОДПІ не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ПП «Водсервіс-Плюс», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності

прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки, податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на наступне.

При здійснені перевірки податковим органом було досліджено такі документи:

договір «Виконання робіт» від 01.10.2012 р., згідно якого ПП «Кіровоградський митний термінал» - замовник в особі директора Міщенко Віктора Ігоровича, що діє на підставі статуту з одного боку, і ПП «Водсервіс-Плюс» - виконавець в особі директора Довгань Олени Іванівни, що діє на підставі статуту, іншої сторони уклали договір. Предметом договору є надання послуг / при підготовці документації для декларування вантажів, які перетинатимуть митний кордон України на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей по питанням складання зовнішньоекономічних контрактів / згідно контрактів замовника, щодо відповідності діючому законодавства.

акти виконаних робіт від 18.10.2012 року, ціна 47 500, 00грн., у сумі 57 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 500,00 грн. та від 24.10.2012 року, ціна 47 500,00грн., у сумі 57 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 9 500,00грн. Вказані акти виконаних робіт підприємством у повному обсязі включено до складу витрат.

При дослідженні означених документів, Кіровоградська ОДПІ дійшла висновку, що акти складені між ПП «Кіровоградський митний термінал» та ПП «Водсервіс-Плюс» не містить конкретної інформації чи посилань на первинні документи щодо змісту, складу, обсягу господарської операції, не вказано місця виконання робіт (послуг) або періоду виконання послуг, а також інформації відносно того в чому виражений результат виконаних робіт (не надано для перевірки звіти про здійснення постачальником фінансово - економічних розрахунків та інше.) Тобто, зазначені акти складені з порушенням вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.24 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.95 р. №88, і не підтверджують фактичне виконання повного комплексу, обсягів робіт та відповідно не підтверджують фактичне отримання цих послуг.(арк. Акту 12)

Таким чином підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток став висновок Кіровоградської ОДПІ про невідповідність означених актів виконаних робіт вимогам законодавства.

Такі висновки податкового органу суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІV передбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1, 2 ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу зазначених норм вбачається, що факт виконання робіт (послуг) повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами, складеними з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином акти виконаних робіт від 18 жовтня 2012 року та від 24 жовтня 2012 року відповідають вимогам законодавства, містять всі обов'язкові для первинного документа реквізити, а саме: акти виконаних робіт від 18 жовтня 2012 року та 24 жовтня 2012 року складено між ПП «Кіровоградський митний термінал» в особі директора Міщенко В.І. - замовник з однієї сторони та ПП «Водсервіс-Плюс» в особі директора Довгань Олени Іванівни з другої сторони - виконавець про те, що виконавець виконав, а замовник прийняв наступні роботи: Послуги/перевірка документів наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надані кваліфікаційних відповідей по питанням складання зовнішньоекономічних контрактів згідно договору №011012 від 01.10.2012 р. на суму разом з ПДВ 57 000,00 грн. (18.10.12 р.) та 57 000,00 грн. (24.10.2012р.), місце складання вул. Волкова, 16-Б м.Кіровоград.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу щодо невідповідності актів виконаних робіт вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.24 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.95 р. №88.

В ході перевірки податковим органом було також встановлено порушення позивачем п.198.2, 198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненням) підприємством до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту на 19 000,00грн., в частині взаємовідносин із ПП «Водсервіс - Плюс» за період з 01.01.2012 р. по 31.10.2012 р. у тому числі: за жовтень 2012 року у розмірі 19 000,00 грн.(арк. Акту 16)

Таких висновків Кіровоградська ОДПІ дійшла з огляду на наступне.

Згідно листа ВВБ при ДПС в Кіровоградській області УВБ ДПС України №77/08-011-17-2 від 22.02.2013 року співробітниками ВВБ при ДПС у Кіровоградській області УВБ ДПС України отримано інформацію щодо функціонування на території Кіровоградської області «центру мінімізацій». Мета протиправної діяльності даного «центру мінімізацій» спрямована на особисте збагачення його організаторів та учасників шляхом надання незаконних послуг реально діючим суб'єктам господарської діяльності, а саме, за допомогою власно створених (придбаних) «фіктивних» підприємств:

створюються «фіктивні» товарні потоки для легалізації джерел походження сировини (матеріалів, робіт, послуг) та мінімізація податкових зобов'язань;

завищується ціна на товарно-матеріалі цінності по ланцюгу постачальників, в результаті чого завищується податковий кредит та валові витрати реально діючих господарюючих суб'єктів;

здійснюється переведення безготівкових грошових коштів в готівку для подальшої їх легалізації.

Згідно отриманої інформації до складу даного «центру мінімізації» належить, зокрема, ПП «Водсервіс-Плюс». Станом на 13.12.2012 згідно відповідних баз даних ДПС України зазначеними інструментами мінімізації податкових зобов'язань ПП «Водсервіс-Плюс» незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ реально діючим господарюючим суб'єктам, в тому числі ПП «Кіровоградський митний термінал»: сума ПДВ 19 000,00 грн.

Вказане вище, на думку податкового органу, свідчить про нікчемність укладеного між ПП «Кіровоградський митний термінал» та ПП «Водсервіс-Плюс» правочину, та як наслідок вказує на завищення позивачем податкового кредиту на суму 19 000,00 грн.

Такі висновки податкового органу суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Чинним законодавством встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявний реєстр отриманих ПП «Кіровоградський митний термінал» податкових накладних, відповідно до якого позивачем було отримано від ПП «Водсервіс-Плюс» податкові накладні: від 18.10.2012 року №375300511230 на суму 57 000,00 у тому силі ПДВ на суму 9 500,00, від 24.10.2012 року №375300511230 на суму 57 000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 9 500,00 грн.(а.с.21 зворотній бік)

Крім того, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Кіровського ВМ КМВ УМВС України в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження від 28.03.2013 р. фактів щодо створення чи придбання ПП "Водсервіс-Плюс" з метою надання реально діючими підприємствами послуг з мінімізації податкових зобов'язань перед бюджетом не встановлено (а.с.11).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПП «Кіровоградський митний термінал» правомірно, у відповідності з приписами Податкового кодексу України, включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 19 000,00грн.

Щодо позиції податкового органу з приводу нікчемності правочинів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний

правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ПП «Водсервіс-Плюс», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Водсервіс-Плюс» укладено договір надання послуг від 01.10.2012 року. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Більш того, наявні в матеріалах справи договір надання послуг, акти виконаних робіт з додатками, реєстр виданих податкових накладних, реєстр отриманих податкових накладних, податкові накладні свідчать про факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Водсервіс-Плюс» (а.с.25,26-31).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на неправомірність висновків Кіровоградської ОДПІ щодо нікчемності укладених правочинів.

Вищевказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається лише на висновки, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, натомість, вказаним доводам відповідача, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі №811/1463/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 13.09.2013р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.А. Уханенко