Постанова № 33638073, 17.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. справа № 215/1247/13-Ц (2а/215/85/13)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до частини 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у розмірі 80 % грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який працює на відповідній посаді, починаючи з 01.01.2012 року з урахуванням різниці між нарахованим та виплаченим грошовим утриманням з 01.01.2012 року, а надалі виплачувати щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням перерахунку.

Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 13.09.2012 року по 15.10.2012 року щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст. 129, ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу здійснити з 13.09.2012 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з врахуванням виплачених сум по 15.10.2012 року відповідно до вимог ст. ст. 3, 5, 6, 129, ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач та позивач подали апеляційні скарги, в яких, відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі Постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 03.11.2011 року № 4006-У1 був звільнений з посади судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та з 04.11.2011 року отримує щомісячне довічне грошове утримання.

У листі відповідача від 13.02.2013 року № 2055/07/23 зазначено, що підстав для перерахунку пенсії позивачу на даний час не має.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з підвищенням грошового утримання працюючого судді.

Проте, зробивши правильний висновок щодо норм матеріального права суд першої інстанції не вірно застосував дані норми.

Згідно з п. п, 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, а саме: заробітної плати, пенсії, щомісячного довічного грошового утримання тощо, надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне забезпечення та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07 2010 року.

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода, проте принцип розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зберігся, що підтверджується аналізом даних норм права.

Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Норми даних статей, що діяли у різний проміжок часу, вказують, що даний вид соціального забезпечення судді у відставці виплачується щомісячно та залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

До передачі виплати щомісячного довічного грошового утримання Пенсійному фонду України на підставі Закону України «Про держаний бюджет на 2008 рік», положення якого в цій частині в наступному були визнані неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, розрахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснювався щомісячно територіальними управліннями ДСА України, апеляційними та касаційними судами разом з розрахунком суддівської винагороди працюючим суддям.

Таким чином, норми Законів, що визначали та визначають порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не передбачають такого поняття як перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, оскільки даний вид соціального забезпечення судді у відставці залежить від одного чинника - розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді і при його зміні здійснюється відповідний розрахунок.

З цих же обставин поняття «перерахунок» не включено і в Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за № 200/14891, хоча в ньому містяться підстави не тільки для призначення даного виду соціального забезпечення суддів у відставці, але і для припинення таких виплат.

А отже управління Пенсійного фонду під час щомісячної виплати довічного грошового утримання судді у відставці повинно перевіряти розрахунок даної виплати в залежності від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Складові суддівської винагороди містяться в приписах ч.2 ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та становлять: посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

У зв'язку із змінами в складових суддівської винагороди згідно ч.2 ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість складових, з яких розраховується щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 в порівнянні з їх кількістю при призначені такого утримання, зменшилася та становить: посадовий оклад та доплата за вислугу років.

Розмір складових суддівської винагороди визначений статтею 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Так, оклад судді визначений у відповідній кількості мінімальних заробітних плат на кожен рік, коефіцієнт посадового окладу ОСОБА_1 пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду відповідно до вказаної норми Закону становить 1 оскільки позивач був звільнений з посади судді місцевого суду, а розмір надбавки за вислугу років визначений Законом в залежності від стажу роботи судді (більше 20 років), становить 50% які розраховуються від розміру посадового окладу.

Таким чином, розрахунок щомісячного грошового утримання позивача повинен здійснюватися відповідачем самостійно без отримання від позивача довідок про розмір грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді та складати 80% складових суддівської винагороди.

Відповідно до ч. 5 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Аналіз даної норми свідчить, що перерахунок пенсії не здійснюється до часу, коли буде відповідати максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Таким чином, розрахунок щомісячного довічного грошового утримання, призначеного до 1 жовтня 2011 року, проводиться в разі зміни грошового утримання працюючого судді та виплачується у збільшеному розмірі якщо розмір довічного грошового утримання, яке отримує суддя у відставці, є меншим за максимальний розмір, передбачений статтею ч. 5 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Тому, при виплаті щомісячного довічного грошового утримання відповідач повинен враховувати і розмір прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність і в разі його зміни здійснювати відповідний розрахунок довічного грошового утримання позивача.

Твердження відповідача про те, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" проведення перерахунку довічного грошового утримання судді передбачено виключно для суддів Конституційного Суду України, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги, з огляду на викладене вище.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2012 року по 12.09.2012 року суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 передбачено, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не заявлялося. Виходячи з матеріалів справи вбачається, що позивач не навів поважних причин пропуску строку.

Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання довічного грошового утримання судді у відставці, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком суду відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню. У зв`язку зі зверненням позивача до суду у лютому 2013 року суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 01.01.2012 року по 31.07.2012 року - залишити без розгляду.

Водночас, в матеріалах справи міститься вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2012 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.168, ч.2 ст.15, ч.3 ст.368, ч.1 ст.364, ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України та призначено йому покарання. Вирок набрав чинності 25.01.2013 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 139 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відставка судді припиняється у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2012 року по 25.01.2013 року, в розмірі 80% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді згідно окладу, який становить 8 мінімальних заробітних плат станом на 01 липня, 01 жовтня, 01 грудня 2012 року та 10 мінімальних заробітних плат станом на 01 січня 2013 року з врахуванням обмеження максимального розміру, встановленого ч.5 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись п. 3, п.4 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 203, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області- задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2013 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 починаючи з 01.08.2012 року в розмірі меншому ніж передбачено ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити розрахунок щомісячного грошового утримання судді та виплатити ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з 01.08.2012 року по 25.01.2013 року у розмірі 80% грошового утримання судді працюючого на відповідній посаді згідно окладу, який становить 8 мінімальних заробітних плат станом на 01 липня, 01 жовтня, 01 грудня 2012 року та 10 мінімальних заробітних плат станом на 01 січня 2013 року з врахуванням обмеження максимального розміру, встановленого ч.5 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги за період 01.01.2012 року по 31.07.2012 року - залишити без розгляду

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 18.09.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко