Рішення № 33635545, 23.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/1617/13

Справа № 2011/1534/2012 Головуючий І-ої інстанції: Шестак О.І.

Категорія:кредитні Доповідач: Коростійова В.І

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Ізмайлової Г.Н., Гуцал Л.В.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 вересня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», в особі філії у Дзержинському районі міста Харкова, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и л а:

27 січня 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позову посилалось на те, що 25 листопада 2005 року уклало з ОСОБА_3 кредитний договір №НАН2АК12180010, згідно якого ОСОБА_3 взяв у банку кредит у розмірі 17184 долари США строком до 23 листопада 2012 року зі сплатою 12,48% річних для придбання автомобіля та сплату страхових платежів.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 25 листопада 2005 року банк уклав з ОСОБА_3 договір застави рухомого майна №НАН2АК12180010, згідно якого ОСОБА_3 передав у заставу банку свій автомобіль CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Крім того, 1 вересня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» (далі - ТОВ УФА «Верус») договір поруки, згідно якого ТОВ УФА «Верус» поручилося за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором. Розмір відповідальності поручителя обмежено 200 грн.

ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 19 грудня 2011 року допустив заборгованість у сумі 16609,12 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 132706,87 грн., з яких:

- 3429,41 доларів США або 27400,99 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1280,53 долари США або 10231,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1168,99 долари США або 9340,23 грн. - заборгованість по комісії;

- 10730,19 доларів США або 85734,22 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Посилаючись на вказані обставини, просило в рахунок погашення вказаної заборгованості: звернути стягнення на предмет застави - належний ОСОБА_3 автомобіль CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням банку усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з ОСОБА_3, ТОВ УФА «Верус» солідарно 200 грн.; стягнути з ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у сумі 1327,07 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 вересня 2012 року і додатковим рішенням цього ж суду від 10 квітня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №НАН2АК12180010 від 21 листопада 2005 року у розмірі 16584,09 доларів США, що за курсом НБУ складає 132506,87 грн. звернено стягнення на предмет іпотеки - належний ОСОБА_3 автомобіль CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, з наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_3 і ТОВ УФА «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» солідарно 200 грн.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1327,07 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 1 жовтня 2012 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просе рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду не оскаржили.

ПАТ КБ «ПриватБанк» подало свої заперечення на апеляційну скаргу, вважало її безпідставною, а рішення суду першої інстанції - законним і обґрунтованим.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 вересня 2012 року і додаткове рішення цього ж суду від 10 квітня 2013 року, як похідне від основного, підлягають зміні з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 листопада 2005 року закрите акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», уклало з ОСОБА_3 кредитний договір №НАН2АК12180010, згідно якого банк надав ОСОБА_3 готівкою кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 17184 долари США строком до 23 листопада 2012 року для придбання автомобіля CHEVROLET NIVA та сплату страхових внесків зі сплатою за користування кредитом 1,04 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,32 відсотки від суми виданого кредиту щомісячно.

На виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором сторони 25 листопада 2005 року уклали договір застави рухомого майна №НАН2АК12180010, згідно якого ОСОБА_3 передав банку у заставу належний йому автомобіль CHEVROLET, модель NIVA, рік випуску 2005, тип ТЗ легковий, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

1 вересня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклало з ТОВ УФА «Верус» договір поруки, згідно якого останнє поручилось за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором. При цьому розмір відповідальності поручителя обмежено 200 грн.

Судом встановлено і підтверджено відповідним розрахунком позивача, що ОСОБА_3 умови кредитного договору виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 19 грудня 2011 року допустив заборгованість за кредитним договором у сумі 16609,12 доларів США, що за курсом НБУ становить 132706,87 грн., з яких:

- 3429,41 доларів США або 27400,99 грн. - заборгованість за кредитом;

- 1280,53 долари США або 10231,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1168,99 долари США або 9340,23 грн. - заборгованість по комісії;

- 10730,19 доларів США або 85734,22 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч.ч.1, 6, 7 ст.20 Закону України «Про заставу» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Згідно п.п.15,15.7, 15.7.1, 15.7.3 договору застави рухомого майна №НАН2АК12180010 від 25 листопада 2005 року заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог: звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані; звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадках порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору.

За умовами договору застави звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п. 15.7.1, 15.7.3 цього договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється, у тому числі, і шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою покупцем.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони дійшли згоди про погашення ОСОБА_3 кредиту частками, згідно графіку.

Оскільки ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору і допустив прострочення щомісячних платежів за кредитом, відсотками за його користування, комісії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову шляхом звернення стягнення на заставлене майно, способом передбаченим договором застави і обраним заставодержателем.

Проте, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо розміру стягнутої пені.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Встановивши, що сума основного боргу складає 27400,99 грн., суд першої інстанції визначив пеню станом на 19 грудня 2011 року у розмірі 85734, 22 грн., що значно перевищує розмір збитків.

З огляду на наведене, та з урахуванням обставин справи, судова колегія, на підставі ч.3 ст.551 ЦК України вважає за необхідне зменшити розмір пені, визначеної за рішенням суду першої інстанції, з 85734,22 грн. до розміру основного боргу - 27400,99 грн.

Таким чином станом на 19 грудня 2011 року заборгованість за кредитом склала 3429,41 доларів США або 27400,99 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 1280,53 долари США або 10231,43 грн. , заборгованість по комісії - 1168,98 доларів США або 9340,23 грн., а всього у доларовому еквіваленті 5878,93 або 46972,65 грн. + 27400,99 грн. пені, а всього 74373,64 грн.

В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно договору поруки розмір відповідальності поручителя ТОВ УФА «Верус» обмежується 200 грн.

З огляду на це, суд першої інстанції підставно стягнув з ОСОБА_3 і ТОВ УФА «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» солідарно 200 грн.

Таким чином, визначенню для звернення стягнення на предмет застави підлягає сума 74173,64 грн.(74373,64-200), що більше, ніж ціна предмета застави автомобіля CHEVROLET NIVA, визначена у договорі його купівлі-продажу - 63200 грн.(а.с.14).

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 вересня 2012 року і додаткове рішення цього ж суду від 10 квітня 2013 року у частині визначення розміру заборгованості змінити.

Визначити, що розмір заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №НАН2АК12180010 від 25 листопада 2005 року, за якою звернено стягнення на заставне майно за вказаними рішеннями, станом на 19 грудня 2011 року складає 74173 (сімдесят чотири тисячі сто сімдесят три) гривні 64 копійки замість 132506 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот шість) гривень 87 копійок.

В іншій частині ці ж рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: