Рішення № 33635518, 14.02.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-490/11

н/п 2/640/48/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року

Київський районний суд м. Харкова

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київського району м.Харкова про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного подружнього майна, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнень просить:

1. Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 58/100 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, а саме ж/кімнату « 1-7» площею 15, 5 кв. м. в літ. «В-1», ж/кімнату « 1-8» площею 32, 3 кв. м. в літ.«В-1», частину кухні «1-1» площею 8, 1 кв. м в літ.«в», ґанок літ. «в1», тамбур літ. «в3», льох літ. «И», гараж літ. «З», 1/2 частину огорожі літ.«№4», ворота літ.«№5», хвіртка літ. «№6» зі сплатою компенсації ОСОБА_2 в розмірі 83240 (вісімдесяти трьох тисяч двісті сорока) грн.

2. Визнати за ОСОБА_2, право особистої приватної власності на 42/100 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, а саме ж/кімнату « 1-4» площею 25,5 кв. м. в літ.«В-1», ж/кімнату « 1-5» площею 25,1 кв. м. в літ.«В-1», частину кухні « 1-1» площею 8,9 кв. м літ.«в», ванну « 1-2» площею 9,0 кв. м. в літ.«в2», убиральню « 1-3» площею 5,2 кв. м. в літ.«в2», вбиральню літ.«К», душ літ.«Л», 1/2 частину огорожі літ.«№4», огорожу літ.«№7», зливну яму літ.«№8», колодязь літ.«№9».

3. Виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 600 кв.м., та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 600 кв.м., з границями між земельними ділянками у такий спосіб:

- від огорожі збоку домоволодіння АДРЕСА_2, розподіливши огорожу на ділянки розмірами 8, 5м та 22, 5 м по прямій лінії довжиною 3,05 м; далі по лінії розподілу житлового будинку; потім по прямій лінії довжиною 3, 7 м; поворот праворуч, по прямій лінії довжиною 7, 0 м; поворот ліворуч, по прямій лінії довжиною 29, 0 м до границі земельної ділянки (збоку вул. Кіровської), розділивши огорожу на ділянки розмірами 5,43 м та 9,4 м.

4. Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль "ВМW 520" 1988 р.в. держномер НОМЕР_1 зі сплатою ОСОБА_2 компенсації у вигляді 1/2 частки його вартості - 20745 (двадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 40 коп.

5. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на автомобіль "ВМW 318" 1986 р.в. держномер НОМЕР_2 по 1/2 частці кожному.

6. Судові витрати розподілити між сторонами порівну, стягнути з відповідачки 4503,53 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 17.04.1999 року пл. 22.04.2009 року перебував у шлюбі з відповідачкою. Вказане майно було набуто ним з відповідачкою за час шлюбу та спільного проживання, тому є спільною сумісною власністю подружжя.

20 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля «BMW 318», 1986 року випуску, № кузову НОМЕР_3, держномер НОМЕР_2, чорного кольору; визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля «BMW 520», 1988 року випуску, № кузову НОМЕР_4, держномер НОМЕР_1, білого кольору. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вказане майно набуто в період шлюбу, тому відповідно до ст.ст. 60,70 СК України, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зустрічний позов визнали.

Відповідачка та її представник зустрічний позов підтримали, первісний позов визнали частково, визнали позовні вимоги в частині поділу житлового будинку з надвірними будівлями з виплатою компенсації позивачем, визнали позовні вимоги щодо поділу автомобіля «ВМW 318», держномер НОМЕР_2 по 1/2 частці за кожним, визнали позовні вимоги щодо визнання за позивачем ОСОБА_1 права приватної власності на автомобіль «ВМW 520», держномер НОМЕР_1, з виплатою позивачем грошової компенсації у розмірі 20745 грн. 40 коп.; не визнали позовні вимоги в частині стягнення судових витрат. Так, будівельно-технічна експертиза 2010 року була проведена без включення гаражу, що в подальшому призвело до призначення іншої будівельно-технічної експертизи у 2012 році, з результатами якої сторони згодні, тому витрати на будівельно-технічну експертизу 2010 року стягненню з ОСОБА_2 не підлягають. Витрати на проведення санітарно-епідеміологічного обстеження у розмірі 582,89 грн. стягненню не підлягають, оскільки вони не є судовими витратами у розумінні ст. 79 ЦПК України. Щодо розподілу між сторонами витрат на судово будівельно-технічну експертизу 2012 року у розмірі 3685 грн., на авто-товарознавчу у розмірі 982 грн., не заперечували.

Представник органу опіки та піклування у судове засідання не з'явився, про день та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не сповістив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з відмітки у паспорті, 17 квітня 1999 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Світловодському відділі РАГС Кіровоградської області (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, 22 квітня 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.15).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27 червня 2002 року, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купила жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с.17).

Вказаний договір купівлі-продажу, 01.07.2002 року зареєстрований в КП «Харківське МБТІ» за реєстровим №1529/10 (а.с.17)

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.10.2011 року, яке набрало чинності, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину самочинно збудованого гаражу літ. «З», загальною площею 42,9 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1; за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину самочинно збудованого гаражу літ. «З», загальною площею 42,9 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 155).

У судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідачка перебували в шлюбних відносинах з 17.04.1999 року по 22.04.2009 року, та придбали вказаний житловий будинок АДРЕСА_1 за спільні гроші у період шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №7890/9089/9090 від 22.10.2012 року, відповідно до варіанту ІІІ, частки І-го співвласника становить 58/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, що включає: ж/кімнату « 1-7» площею 15,5 кв. м. в літ. «В-1», ж/кімнату « 1-8» площею 32,3 кв. м. в літ.«В-1», частину кухні « 1-1» площею 8,1 кв. м в літ.«в», ганок літ. «в1», тамбур літ. «в3», льох літ. «И», гараж літ. «З», 1/2 частину огорожі літ.«№4», ворота літ.«№5», хвіртка літ. «№6» (а.с. 166-183)

Частки ІІ-го співвласника становить 42/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що включає: ж/кімнату « 1-4» площею 25,5 кв. м. в літ.«В-1», ж/кімнату « 1-5» площею 25,1 кв. м. в літ.«В-1», частину кухні « 1-1» площею 8,9 кв. м літ.«в», ванну « 1-2» площею 9,0 кв. м. в літ.«в2», убиральню « 1-3» площею 5,2 кв. м. в літ.«в2», вбиральню літ.«К», душ літ.«Л», 1/2 частину огорожі літ.«№4», огорожу літ.«№7», зливну яму літ.«№8», колодязь літ.«№9».

Відповідно до висновку експертизи від 22.10.2012 року, грошову компенсацію за наданим варіантом у розмірі 83240 грн. необхідно виплатити І співвласнику на користь ІІ-го співвласника.

Крім того, як зазначено у висновку експертизи від 22.10.2012 року, для здійснення такого варіанту розподілу житлового будинку необхідно виконати наступні переобладнання:

1. Закласти дверні прорізи між приміщеннями « 1-4» та « 1-8», « 1-1» та « 1 -4».

2.3акласти частину дверних прорізів між приміщеннями « 1-1» та «І», «І» та вулицею.

3.Улаштувати перегородку в приміщенні « 1-1», переобладнавши на приміщення « 1-9» площею 8,1 кв.м та « 1-10» площею 8.9 кв.м.

4. Переобладнати приміщення « 1-9» в кухню.

5.Улаштувати перегородку в приміщенні «І», переобладнавши на приміщення « 1-11» площею 4,4 кв.м та « 1-12» площею 3,5 кв.м.

6. Переобладнати приміщення « 1-11» в ванну кімнату. Провести заходи по утепленню прибудови «в3».

7.Улаштувати дверні прорізи між приміщеннями « 1-12» та « 1-9», «1-11» та « 1-12». Улаштувати вихід на вулицю з приміщення « 1-12».

8.Улаштувати вихід на вулицю з приміщення « 1-10».

9.Улаштувати ґанок при вході в приміщення « 1-10».

10. Улаштувати дверний проріз між приміщеннями « 1-10» та « 1-4».

11. Улаштувати в'їзд збоку вул. Кіровської.

Відповідно до висновку експертизи від 22.10.2012 року щодо порядку користування земельною ділянкою, І співвласнику виділяється в користування земельна ділянка площею 600 кв.м., що відповідає ідеальній частці; ІІ співвласнику виділяється в користування земельна ділянка площею 600 кв.м., що відповідає ідеальній частці.

Визначено, що границями між земельними ділянками двох співвласників проходить у такий спосіб: від огорожі збоку домоволодіння АДРЕСА_2, розподіливши огорожу на ділянки розмірами 8, 5м та 22, 5 м по прямій лінії довжиною 3,05 м; далі по лінії розподілу житлового будинку; потім по прямій лінії довжиною 3,7 м; поворот праворуч, по прямій лінії довжиною 7,0 м; поворот ліворуч, по прямій лінії довжиною 29,0 м до границі земельної ділянки (збоку вул. Кіровської), розділивши огорожу на ділянки розмірами 5,43 м та 9,4 м.

У судовому засіданні сторони погодились з порядком розподілу часток житлового будинку та визначенням порядку користування земельною ділянкою, встановленому відповідно до варіанту ІІІ судової будівельно-технічної експертизи від 22.10.2012 року, погодились, що ОСОБА_1 (як І-му співвласнику) належить на праві особистої приватної власності 58/100 житлового будинку з надвірними будівлями, а ОСОБА_2 (як І-му співвласнику) належить на праві особистої приватної власності 42/100 житлового будинку з надвірними будівлями з виплатою ОСОБА_1 на її користь грошової компенсації у розмірі 83240 грн.

Також, відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала, що грошову компенсацію, встановлену судовою будівельно-технічною експертизою від 22.10.2012 року, у розмірі 83240 грн., яку необхідно виплатити ОСОБА_1 на її користь, попередньо не внесено ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду.

Оскільки, сторони дійшли згоди щодо порядку розподілу часток житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, то позовні вимоги за зустрічним позовом в цій частині підлягають задоволенню.

Як вбачається з відповіді ДАІ ГУМВС України в Харківській області від 07.10.20410 року, ОСОБА_1 є власником автомобілю «ВМW 318», 1986 р.в., держномер НОМЕР_2 (свідоцтво від 14.11.2007), автомобілю «ВМW 520», 1988 р.в., держномер НОМЕР_1 (свідоцтво від 11.04.2008) (а.с. 68).

Оскільки вказані автомобілі були придбані у період шлюбу, то вони є спільною сумісною власністю подружжя.

У зв'язку з цим, позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на автомобіль «ВМW 318», 1986 р.в., держномер НОМЕР_2 по 1/2 частці за кожним, підлягають задоволенню.

Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи №7891 від 05.11.2012 року, ринкова вартість автомобіля «ВМW 318», 1986 р.в., держномер НОМЕР_2, складає 30296,67 грн., ринкова вартість автомобіля «ВМW 520», 1988 р.в., держномер НОМЕР_1, складає 41490,79 грн. (а.с.192-200)

Враховуючи, що автомобіль є неподільною річчю, сторони у судовому засіданні дійшли згоди, щодо присудження ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 20745,40 грн. замість її 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль «ВМW 520», 1988 р.в., держномер НОМЕР_1.

Відповідно до квитанції від 11.02.2013 року, ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання рішення суду по справі №2018/2-490/11 (н/п 2/640/48/13) на депозит суду сплачено 20745 грн. 40 коп. (а.с. 234).

У зв'язку з цим, позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на автомобіль «ВМW 520», 1988 р.в., держномер НОМЕР_1, зі сплатою ОСОБА_2 компенсації у вигляді 1/2 частки його вартості - 20745 грн. 40 коп., підлягають задоволенню.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідачки відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України половину судових витрати у розмірі 4503,53 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідачки судовий збір в розмірі 270,84 грн (держмито - 144,84 грн, витрати на ІТЗ -120,00 грн, витрати на банківські послуги - 6 грн), задоволенню не підлягають, оскільки позивачем надані лише копію квитанції від 30.09.2011 року (а.с.212) про сплату ІТЗ у розмірі 120 грн. та копії квитанцію від 30.09.2011 року (а.с.213) про сплату держмита у розмірі 144,84 грн., оригіналів яких у даній справі немає, у зв'язку з цим немає достовірних відомостей щодо сплати вказаних судових витрат у цій цивільній справі. Крім того, як вбачається з заперечень ОСОБА_2, сторони зверталися з окремим позовом до суду з позовом про визнання права власності на гараж (а.с.227).

Витрати пов'язані зі сплатою банківських послуг задоволенню не підлягають оскільки, вони не відносяться до витрат встановлених ч. 3 ст. 79 ЦПК України.

Вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на будівельно-технічну експертизу 2010 рік в розмірі 3439,66 грн (вартість експертних послуг - 3405,60 грн, витрати на банківські послуги -34,06 грн), задоволенню не підлягають, оскільки відповідачка у судовому засіданні проти проведення вказаної експертизи заперечувала (а.с. 23), також сторони не дійшли згоди щодо визначення експертами порядку виділу часток домоволодіння.

Вимоги щодо стягнення витрат на проведення санітарно-епідеміологічного обстеження щодо можливості перепланування будинку згідно висновку експерта в розмірі 582,89 грн. (проведення вимірювань - 338,52 грн, внесок на благодійність - 240,00 грн, банківські послуги - 4,37 грн.), задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч.3 ст. 79 ЦПК України не є судовими витратами.

Вимоги щодо стягнення витрат на будівельно-технічну експертизу 2012 року та авто-товарознавчу експертизу 2012 року підлягають частковому задоволенню (без урахування витрат на банківські послуги) у розмірі 2333 грн. 50 коп. ( (3685+982) / 2 = 2333,50 грн.) (а.с. 165, 191)

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 60, 70, 71 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 58/100 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, а саме ж/кімнату « 1-7» площею 15,5 кв. м. в літ. «В-1», ж/кімнату « 1-8» площею 32,3 кв. м. в літ.«В-1», частину кухні « 1-1» площею 8,1 кв. м в літ.«в», ганок літ. «в1», тамбур літ. «в3», льох літ. «И», гараж літ. «З», 1/2 частину огорожі літ.«№4», ворота літ.«№5», хвіртка літ. «№6».

Визнати за ОСОБА_2, право особистої приватної власності на 42/100 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, а саме ж/кімнату « 1-4» площею 25,5 кв. м. в літ.«В-1», ж/кімнату « 1-5» площею 25,1 кв. м. в літ.«В-1», частину кухні « 1-1» площею 8,9 кв. м літ.«в», ванну « 1-2» площею 9,0 кв. м. в літ.«в2», убиральню « 1-3» площею 5,2 кв. м. в літ.«в2», вбиральню літ.«К», душ літ.«Л», 1/2 частину огорожі літ.«№4», огорожу літ.«№7», зливну яму літ.«№8», колодязь літ.«№9».

Виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 600 кв.м., та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 600 кв.м., з границями між земельними ділянками у такий спосіб:

- від огорожі збоку домоволодіння АДРЕСА_2, розподіливши огорожу на ділянки розмірами 8, 5м та 22, 5 м по прямій лінії довжиною 3,05 м; далі по лінії розподілу житлового будинку; потім по прямій лінії довжиною 3,7 м; поворот праворуч, по прямій лінії довжиною 7,0 м; поворот ліворуч, по прямій лінії довжиною 29,0 м до границі земельної ділянки (збоку вул. Кіровської), розділивши огорожу на ділянки розмірами 5,43 м та 9,4 м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 83240 (вісімдесят три тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль «ВМW 520», 1988 р.в., держномер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 20745 (двадцять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 40 коп.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на автомобіль «ВМW 318», 1986 р.в., держномер НОМЕР_2 по 1/2 частці за кожним.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи від 22.10.2012 року, та автотоварознавчої експертизи від 05.11.2012 року - 2333 (дві тисячі триста тридцять три) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий -