Ухвала суду № 33635489, 23.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/6181/13

Справа № 636/3244/13-ц Головуючий І-ої інстанції: Панаід І.В.

Категорія: договірні Доповідач: Коростійова В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Гуцал Л.В., Ізмайлової Г.Н.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський» на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 16 серпня 2013 року за виділеним матеріалом по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський», міськрайонного управління Держземагенства у місті Чугуєві і Чугуївському районі Харківської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання недійсним договору оренди землі та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом.

Просив: визнати недійсним з моменту державної реєстрації договір оренди належної йому земельної ділянки площею 2,99 га, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, від 10 листопада 2010 року; зобов'язати ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський», звільнити і повернути йому у стані, придатному для подальшого цільового використання, вказану земельну ділянку із відновленням у натурі її межевих знаків; анулювати державну реєстрацію земельної ділянки.

В обґрунтування позову посилався на те, що вказана земельна ділянка належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР №024191, виданого згідно рішення виконавчого комітету Чкаловської селищної ради №274 від 13 листопада 2001 року.

Після отримання ним державного акту на землю відповідач звернувся до нього з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки на умовах, які будуть з ним погоджені.

До укладення договору оренди земельної ділянки і його державної реєстрації відповідач почав її використовувати, проти чого він не заперечував.

У 2011 році йому стало відомо, що відповідач, без його відома, уклав договір оренди земельної ділянки і здійснив його державну реєстрацію.

Відповідач не погоджував з ним умови договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки і акт її приймання-передачі він не підписував.

Посилаючись на вказані обставини та ст.ст. 215, 203 ЦК України, просив позов задовольнити.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26 липня 2013 року відкрито провадження у справі.

15 серпня 2013 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову (а.с.14-15).

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16 серпня 2013 року заяву задоволено у повному обсязі.

Постановлено до винесення рішення у справі заборонити: ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» здійснювати будь-які посівні роботи на належній ОСОБА_3 земельній ділянці; реєстраційній службі Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області - вчиняти дії щодо державної реєстрації права оренди ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» щодо належної ОСОБА_3 земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» просе ухвалу скасувати, а ОСОБА_3 - у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі,ухвалу суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вжиті заходи забезпечення позову не перешкоджають відповідачу здійснювати його господарську діяльність.

Погодитися з таким висновком не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» здійснювати посівні роботи на орендованій ним земельній ділянці безспірно перешкоджає його господарській діяльності.

В апеляційній скарзі ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» посилається на те, що воно є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур. Вжиті судом заходи забезпечення позову призведуть до невчасного обробітку землі і зменшення родючості грунту, а отже і збитків.

Не підтверджено належними доказами і намір ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» передати земельну ділянку у суборенду третім особам.

Посилання позивача на недійсність договору оренди земельної ділянки відноситься до розгляду справи по суті.

З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне ухвалу скасувати, а ОСОБА_3 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312, ст.313 п.6 ч.1 ст.313, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Слобожанський» задовольнити.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 16 серпня 2013 року скасувати.

ОСОБА_3 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді: