Ухвала суду № 33634822, 19.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2013 р. м. Київ К/800/18089/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортний оздоровчий комплекс «Ай-Даніль» до виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим, третя особа Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортний оздоровчий комплекс «Ай-Даніль» (далі ТОВ Санаторно-курортний ОК «Ай-Даніль») пред'явив позов до виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим, третя особа Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення про видачу йому свідоцтва на право власності на комплекс нежилих приміщень і споруд протиправною, зобов'язання виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії прийняти рішення про видачу йому свідоцтва на право власності на комплекс нежилих приміщень і споруд.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконним бездіяльність виконавчого комітету Берегової сільської Ради м. Феодосія Автономної Республіки Крим у відмові розглянути питання про видачу ТОВ «Санаторно-курортний ОК «Ай-Даніль» свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд бази відпочинку «Алые Паруса», зобов'язано виконавчий комітет Берегової сільської Ради м. Феодосія Автономної Республіки Крим розглянути звернення ТОВ «Санаторно-курортний ОК «Ай-Даніль» про видачу свідоцтва про право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд бази відпочинку «Алые Паруса», розташований в м. Феодосії, с. Берегове, вул. Курортна, 1. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Берегова сільська рада м. Феодосії Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що рішення № 1 від 15 лютого 2011 року дирекції публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» засновано ТОВ «Санаторно-курортний ОК «Ай-Даніль».

За рішенням № 2 від 09 березня 2011 року дирекції публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» частину статутного капіталу ТОВ «Санаторно-курортний ОК «Ай-Даніль» сформовано шляхом внесення майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Актом прийому-передачі від 21 березня 2011 року публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» передало ТОВ «Санаторно-курортний ОК «Ай-Даніль» в уставний фонд комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку «Алые Паруса», розташований в АР Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, 1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» № 26180330 від 20 травня 2010 року право власності на зазначений вище комплекс нежитлових будівель і споруд на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 січня 2010 року зареєстрований за публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

20 серпня 2012 року позивач звернувся до Берегової сільської Ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим із заявою про оформлення права власності на комплекс нежитлових будівель та споруд бази відпочинку «Алые Паруса» з отриманням свідоцтва про право власності.

Листом від 05 вересня 2012 року відповідач повідомив позивача про те, що зазначене питання розглядалось Береговою сільською радою м. Феодосії Автономної Республіки Крим раніше на засіданні виконавчого комітету та було знято з розгляду у зв'язку із відсутністю актів введення в експлуатацію об'єктів будівництва, розташованих на території бази відпочинку «Алые Паруса».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на положення Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно № 7/5 від 07 лютого 2002 року, відповідно до якого оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, органами місцевого самоврядування, юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення про видачу свідоцтва на право власності на комплекс нежилих приміщень і споруд протиправною та зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу свідоцтва на право власності на комплекс нежилих приміщень і споруд є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2012 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, сільськими районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до частини 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад.

Згідно підпункту 10 пункту «б» статті 30 даного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, що здійснюється у відповідності до вимог Закону Україну «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» з урахуванням вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року (далі - Тимчасове положення).

Пунктами 1.1. - 1.3. Тимчасового положення передбачено, що ним визначено порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1.6. Тимчасового положення державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Державна реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва проводиться у порядку, визначеному Тимчасовим положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Тимчасового положення.

Згідно пункту 2.1. Тимчасового положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав.

Пунктом 3.4. Тимчасового положення передбачено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Пунктом 3.5. Тимчасового положення визначений перелік підстав за яких реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав. Такої підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав як відсутність актів введення в експлуатацію об'єктів будівництва у переліку не має.

Розділом IV Тимчасового положення визначені особливості проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.3. Тимчасового положення Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться реєстратором БТІ відповідно до вимог Тимчасового положення та з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Тимчасовим положенням.

У разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва, для будівництва якого не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджена проектна документація на будівництво об'єкта містобудування, їх копії, копія документа, що відповідно до законодавства засвідчує факт повідомлення заявником (заявниками) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Тимчасовим положенням.

Із системного аналізу вищезазначених норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що виконавчий комітет Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим, відмовляючи позивачу у видачі свідоцтва на право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд бази відпочинку «Алые Паруса», діяв незаконно, всупереч Конституції та законам України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Берегової сільської ради м. Феодосії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: