Ухвала суду № 33634713, 17.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2013 р. м. Київ К/800/11985/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., секретар Юзина О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Південної митниці про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В липні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Державної митної служби України, Південної митниці, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України №1279-к від 20 червня 2012 року «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення її перебування на державній службі в митних органах України з 21 червня 2012 року, поновити її на посаді інспектора митного поста «Кучурган» Південної митниці з 21 червня 2012 року, стягнути з Південної митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день постановлення судового рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1279-к від 20 червня 2012 року в частині припинення з 21 червня 2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, інспектора митного поста «Кучурган» Південної митниці. Поновлено ОСОБА_4 на посаді інспектора митного поста «Кучурган» Південної митниці з 21 червня 2012 року. Стягнуто з Південної митниці на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня 2012 року по день поновлення на роботі. Допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення на її користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах сплати за один місяць.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Південна митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходила службу в митних органах України з 01 серпня 2008 року, з 22 жовтня 2010 року працювала на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 6 митного поста «Котовськ» Південної митниці, а з 06 лютого 2012 року переведена на посаду інспектора митного поста «Кучурган» Південної митниці.

Присягу державного службовця позивач прийняла 05 серпня 2008 року, того ж дня прийняла урочисте зобов'язання посадових осіб митної служби України.

Наказом Державної митної служби України №1279-к від 20 червня 2012 року «Про припинення перебування на державній службі» з 21 червня 2012 року припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, інспектора митного поста «Кучурган» Південної митниці за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Підставою для видання оскаржуваного наказу стали результати службової перевірки Львівської та Південної митниць, призначеної наказом Державної митної служби України від 01 червня 2012 року № 304 «Про проведення службової перевірки» в межах повноважень, визначених п.4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011, для з'ясування правомірності дій посадових осіб Львівської та Південної митниць при здійсненні ними митного контролю та митного оформлення товарів «клінкерні вироби», «взуття в асортименті, аксесуари» та «тканина», які переміщувались в режимі «транзит» у період з 12 жовтня 2011 року по 24 травня 2012 року зі складу в Польщі через митний пост «Краківець» Львівської митниці та митний пост «Платонове» Південної митниці на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф» (м. Тирасполь, Молдова).

За результатами службової перевірки складено доповідну записку на ім'я Голови Державної митної служби України № 20.13/573 від 15 червня 2012 року, в якій зазначено, що інспектором митного поста «Кучурган» Південної митниці ОСОБА_4 (на момент вчинення правопорушення - старший інспектор ВМО № 6 митного поста «Котовськ» Південної митниці) не дотримано вимоги п.п. 1, 10 частини першої статті 11, частини першої статті 40 Митного кодексу України, порушено вимоги посадової інструкції, а саме п.п. 2.1, 2.4, 2.12, 2.18, 2.20, 2.26, 2.40, чим завдано шкоду авторитету Державної митної служби України та державній службі вцілому.

Задовольняючи адміністративний позов та поновлюючи позивача на державній службі в митних органах України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків при митному оформленні, є порушенням службової дисципліни, а не порушенням Присяги державного службовця, а тому порядок звільнення в даному випадку регулюється Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України».

Проте, при вирішенні даного спору судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги наступного.

ОСОБА_4 є державним службовцем і на виконання вимог статті 17 Закону України «Про державну службу» та статті 413 Митного кодексу України приймала Присягу державного службовця.

Державна служба в митних органах є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».

Частиною другою статті 9 Закону України «Про державну службу» закріплено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють, зокрема, в апараті органів митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

При цьому, відповідно до частини другої преамбули Дисциплінарного статуту митної служби України регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу». Зазначене свідчить про те, що Дисциплінарний статут митної служби України не визначає виключний перелік підстав звільнення державних службовців, якими у тому числі є посадові особи митної служби.

Таким чином, зазначеними нормами законодавства прямо передбачено, що Закон України «Про державну службу» врегульовує правове становище посадових осіб митних органів, тобто додатково визначає їх права, обов'язки та відповідальність.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону України «Про державну службу»: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недотримання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Тобто, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення, не за порушенняприсяги, пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у звязку з порушенням Присяги та інша дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного правопорушень.

При цьому, передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється затвердженою наказом ДМСУ від 13 серпня 2010 року № 918 Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, та під час проведення якого підлягають з'ясуванню причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь його тяжкості, встановлення наявності (відсутності) вини та її ступеня.

Звільнення за порушення присяги може мати місце тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Проте, судами попередніх інстанцій не було враховано наведених вище норм законодавства та не з'ясовано належним чином характер вчинених позивачем порушень, ступінь їх тяжкості та наявність вини позивача, не надано належної оцінки доводам відповідачів щодо наявності в діях позивача ознак порушення Присяги державного службовця.

Крім того, стягуючи з Південної митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня 2012 року по день поновлення на роботі, суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам ст. ст. 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не навели відповідних розрахунків та не вирішили питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача конкретного розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу .

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, зокрема, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Південної митниці задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало