Ухвала суду № 33634460, 17.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2511/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Овдієнка С.В.

представника відповідача: Опалько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агротехпостач плюс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року приватне підприємство «Агротехпостач плюс» (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Відповідач) про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

До початку судового засідання представником Відповідача заявлено клопотання з проханням замінити Позивача по справі на правонаступника Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів.

Разом з тим апеляційним судом встановлено, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів та зборів» утворено Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 55 КАС України допускає заміну Вінницької ОДПІ Державної податкової служби України її правонаступником - Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів (далі - Відповідач).

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Агротехпостач плюс" зареєстровано реєстраційною палатою Вінницької міської ради 08 червня 2007 року, код за ЄДРПОУ 35111493, взято на податковий облік 12 червня 2007 року.

На підставі наказу №1477 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Агротехпостач плюс" від 18 квітня 2013 року та направлення від 18 квітня 2013 року №1273/22 Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Агротехпостач плюс" з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ТК"Шот-Нор" за липень 2010 року та ФОП ОСОБА_4 за березень, квітень, червень-вересень 2011 року, результати якої відображені в акті №1612/22-06/35111493 від 29 квітня 2013 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "Р" №002122206 від 16 травня 2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 31819 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12884 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті з наступних підстав.

Що стосується позовних вимог про скасування наказу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби у Вінницькій області №1477 від 18 квітня 2013 року та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п.п. 20.1.4. та п. п. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 62.1.3. п. 62.1. ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з п. п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.81.1. статті 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У зв'язку з існуванням розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, наслідками перевірок інших платників податків та отримання податкової інформації по контрагентах, Вінницька ОДПІ на підставі п.п.20.1.6, п.п.20.1.23, п.20.1, ст.20, п.п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України звернулась з запитом вих.№26884/10/22 від 31.07.2013 року до ПП "Агротехпостач плюс" щодо надання інформації та її документального підтвердження по проведених операціях в серпні 2011 року з контрагентом ОСОБА_4 на суму податкового кредиту 2,07 тис. грн., на який Вінницькій ОДПІ Позивачем була направлена відповідь за вих.№13/08-1 від 13.08.2012 року (отримана 14.08.2012 року) та копії документів за серпень 2011 року.

Також, 02.11.2012 року Вінницька ОДПІ за наслідками перевірок інших платників податків та отримання податкової інформації по контрагентах звернулася до Позивача із запитом №45504/10/2207 щодо надання інформації та документального підтвердження по проведених операціях в березні 2011 році з контрагентом ТОВ Фірма "Укрінвестсервіс" на суму податкового кредиту 70,00 грн., в грудні 2008 року з контрагентом ПП "Техдал" на суму податкового кредиту 97,33 грн., в березні, квітні, червні, липні, серпні, вересні 2011 року з контрагентом ФОП ОСОБА_4 на загальну суму податкового кредиту 13355,58 грн., в липні 2010 року з контрагентом ТОВ "ТК"Шот-Нор" на суму податкового кредиту 18627,00 грн., жовтні 2009 року та червні 2010 року з контрагентом ТОВ "Дельта Гарант" на суму податкового кредиту 541,67 грн. на який 07.11.2012 року за вих.№07/11-1 Позивачем на адресу Вінницької ОДПІ направлено відповідь та копії підтверджуючих документів (отримано 12.11.2012 року).

З досліджених матеріалів справи встановлено, що Позивач на вимогу податкового органу надав не всі документи, що зумовило виникнення законних підстав для проведення документальної позапланової виїзної податкової перевірки, передбачених п. п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності винесення Вінницькою ОДПІ наказу №1477 від 18 квітня 2013 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Агротехпостач плюс".

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, допуск контролюючого органу до проведення перевірки відбувався відповідно до вимог ст.81 Податкового кодексу України. У такому разі, допуск посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, незважаючи на відсутність права на перевірку чи допущені податковим органом порушення вимог, передбачених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, матиме наслідком втрату можливості посилатися у майбутньому на порушення порядку допуску до перевірки. У цьому випадку пріоритет матиме факт податкового порушення у разі його виявлення, а не факт порушення податковим органами процедури допущення до перевірки.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог Позивача щодо скасування наказу Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби №1477 від 18 квітня 2013 року та визнання неправомірними дій Відповідача щодо проведення перевірки на підставі зазначеного наказу.

Що стосується позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС за формою "Р" №002122206 від 16 травня 2013року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 31819 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -12884 грн., колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, крім іншого, у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П.200.2 ст.200 передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналогічні положення зазначені в п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997року, який регулював спірні відносини до 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з відповідними реквізитами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Крім того, оцінюючи реальність господарських операцій суд враховує наявність низки первинних документів, які відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме: належних договорів на надання певних послуг, поставку товару, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, податкової накладної на оплату послуг, товарів, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Щодо висновків акту перевірки, що стосуються безтоварності господарських операцій між Позивачем та ТОВ «ТК «Шот-Нор», колегія суддів вважає наступне.

Так, з досліджених обставин справи встановлено, що 01 липня 2010 року між ПП "Агротехпостач плюс" та ТОВ "ТК "Шот-Нор" укладено договір постачання товару, відповідно до якого продавець зобов'язується виготовляти та систематично постачати і передавати покупцю товар, зазначений у видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

На підтвердження виконання зазначеного договору Позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Крім того, Позивачем надано до суду докази використання придбаного в ТОВ "ТК"Шот-Нор" товару в своїй господарській діяльності, а саме подальшої реалізації.

До суду надано зведені прибуткові накладні, з яких вбачається, яким контрагентам, коли і відповідно до яких видаткових накладних було продано запчастини придбані у ТОВ "ТК"Шот-Нор", а також договори поставки та купівлі-продажу.

Колегія суддів також враховує, що при здійсненні розгляду у суді першої інстанції було спростовано зауваження Відповідача щодо відсутні серії та номеру документу у деяких товарно-транспортних накладних, так як такі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не впливають на зміст проведених операцій, оскільки оцінюються судом в сукупності з іншими доказами та документами, які підтверджують здійснення зазначених операцій.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт поставки товарів Позивачеві зі сторони його контрагента документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів, а тому і відсутність будь-яких витрат на зазначені операції не були доведені, а надані Позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Також, у матеріалах справи наявна довідка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців підтверджує, що на час здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ "ТК"Шот-Нор" в Єдиному державному реєстрі не було відомостей щодо відсутності зазначеного контрагента за юридичною адресою. Запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "ТК"Шот-Нор" внесено лише 12.07.2011 року, тобто станом на момент укладення договору поставки, на момент здійснення господарських операцій з Позивачем та проведення перевірки ТОВ "ТК "Шот-Нор" такі записи були відсутні.

Враховуючи відсутність зауважень податкового органу щодо змісту первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій Позивачем та будь-яких інших доводів, крім встановлення безтоварності операцій на підставі акта перевірки контрагента, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо заниження Позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет.

Що стосується висновків акту перевірки щодо безтоварності господарських операцій Позивача з ФОП ОСОБА_4, які ґрунтуються на тому, що згідно акту перевірки від 11.01.2012 року №52/17-207/НОМЕР_1 про результати позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 встановлено, що контрагенти ФОП ОСОБА_4 - ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд", ПП "Хармарт" не мають достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, відсутні за місцем знаходження, відповідно до протоколів допитів посадових осіб зазначених підприємств, вони не мають відношення до їх господарської діяльності, а тому правочини ФОП ОСОБА_4 з ТОВ фірма "Ліон", ПП "ОВД-Трейд", ПП "Хармарт" та покупцями запчастин для сільськогосподарської техніки не спричиняють настання правових наслідків, колегія суддів дійшла наступного висновку.

З обставин справи встановлено, що між ПП "Агротехпостач плюс" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір №7 від 01.03.2011 року за умовами якого, ФОП ОСОБА_4 (Постачальник) зобов'язується постачати, а ПП "Агротехпостач плюс" (Покупець) зобов'язується приймати та оплачувати на умовах договору запчастини (товар) партіями в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних та погоджених рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами договору. Загальна сума договору складається з сукупності погоджених сторонами накладних та рахунків-фактур в грошовому вираженні. Оплату товару Покупець зобов'язаний здійснити на протязі 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунка. Товар постачається зі складу Постачальника в м.Харкові. Базисною умовою поставки являється FCA м.Харків. Приймання-передача товару по кількості та комплектності здійснюється при отриманні товару згідно вантажосупровідних документів. Термін дії договору - з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору судом було досліджено надані Позивачем податкові накладні, товарно-транспортні накладні, а також докази, що підтверджують використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а саме їх реалізацію контрагентам: Експрес запчастина ТОВ, Тульчинська філія ТОВ "Яромир" СП "Агромаш", ПАТ Дружба-ВМ Тульчин, Дружба СВАТ, ТОВ "ім. Мічуріна", ОСОБА_5 ФОП, Погребищенське ТОВ, Зелена Долина АК ТОВ, Кристал ТОВ та ін.

Крім того, судом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюються відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, можливі порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, у разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи досліджені судом обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності у Відповідача об'єктивних підстав для висновку про заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету.

Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів не були доведені, а надані Позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 вересня 2013 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.