Постанова № 33632541, 16.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2013 р. № 820/6859/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника позивача - Жукова В.І.,

представника відповідача - Кіщук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.04.2013 року №0000482200.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення - рішення №0000482200 від 30.04.2013 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37126733) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.08.2010 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 20.08.2010 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої відповідачем складено акт №32/22-37126733 від 30.01.2013 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС":

- п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.138.1.1. п 138.1, п.138.4 п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 20.08.2010 р. по 31.12.2011 р. в сумі 742288,0 грн., в т.ч. за період за 3 квартал 2011 року занижено податок в сумі 510143 грн., за 4 квартал 2011 року занижено податок в сумі 232145,0 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевірений період з 20.08.10 р. по 30.09.2012 р. в сумі 24501,0 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. в сумі 13232,0 грн., за вересень 2011 р. -7378,0 грн. та листопад 2011 р. - 3891,0 грн.;

- п.301.1, п.301.4 ст.301, п.308.1, п.308.4 ст.308 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, підприємство неправильно визначило розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника за 2010 рік, в результаті перевіркою встановлено, що за 2010 рік ПП «Сподобівка Агро плюс» мало 0% частки сільськогосподарського товаровиробника, та не повинно сплачувати фіксований сільськогосподарський податок за 2011 рік. Сплачена сума податку за 2011 рік в розмірі 8190,82 підлягає поверненню з бюджету за результатами проведеної перевірки.

- п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" не надало Податкові Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року,за II квартал 2011 року,за ІІ-ІІІ 2011 року та за ІІ-ІV квартал 2011 року;

- п.п.3.1.1. п.3.1, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 ст.8, п.п. «а», «б» п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.1.2 п.164.2 ст.164, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п. «а», «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, даток на доходи фізичних осіб не утримувався та до бюджету не перераховувався в повному обсязі при нарахуванні фізичній особі ОСОБА_4 орендної плати згідно договорів оренди.

На підставі висновків акту перевірки від 30.01.2013 р. №32/22-37126733 Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482200 від 30.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 742288,0 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії і відображених в акті №32/22-37126733 від 30.01.2013 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Сподобівка Агро Плюс" створене шляхом виділення із складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподобівка" 19.08.2010 р., що підтверджується Статутом ПП "Сподобівка Агро Плюс" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до вимог ст.109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно з розподільчим балансом від 18.08.2010 р. ТОВ «Сподобівка» було передано Приватному підприємству «Сподобівка Агро Плюс» майнові права, а саме право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та договори оренди землі.

Відповідно до Актів приймання-передачі майнових прав та договорів оренди землі, 31.08.2010 р. майнові права на право оренди земельних ділянок землі сільськогосподарського призначення були прийняті ПП «Сподобівка Агро Плюс», а саме укладений між ТОВ «Сподобівка» та Шевченківською райдержадміністрацією договір оренди земельної ділянки від 20.10.2005 р. загальною площею 20,8000 га, договір оренди земельної ділянки від 20.10.2005 р. загальною площею 20,5569 га, договір оренди земельної ділянки від 02.10.2006 р. загальною площею 81,2535 га, договір оренди земельної ділянки від 02.10.2006 р. загальною площею 14,5382 га.

Крім того, згідно з довідкою Сподобівського сільського голови від 24.01.2011 р. №16 на ім'я начальника Шевченківського відділення Куп'янської ОДПІ, приватне підприємство «Сподобівка Агро Плюс» використовує без правовстановлюючих документів земельні ділянки незапитаних по сертифікатах земельних часток (паїв) загальною площею 120 га, в тому числі поля розмірами 38 га, 18 га, 26 га, 38 га.

Суд зазначає, що Приватне підприємство "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" перебуває на податковому обліку в Шевченківському відділенні Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції з 20.08.2010 р. за №3804, про що зазначено в довідці (форма 4-ОПП) №811 від 13.10.2010 р.

У 2011 році ПП "Сподобівка Агро Плюс" було зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідкою Шевченківського відділення Куп'янської ОДПІ від 04 лютого 2011 року № 50/10/39-061 та на час розгляду справи є платником вказаного податку.

Згідно п.п. «а» п. 307.1 ст.307 Податкового кодексу України платник фіксованого сільськогосподарського податку не є платником податку на прибуток підприємств.

Підпунктом 308.6.2 пункту 308.6 статті 308 ПК України передбачено, що реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується: у разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації (пп.308.6.1); за рішенням органу державної податкової служби (пп.308.6.2): а) якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення; б) у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цієї глави. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Враховуючи викладене, у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 308 ПК України, відповідач мав право прийняти рішення про скасування реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Суд зазначає та як встановлено з акту, за результатами перевірки Куп'янською ОДПІ не було прийнято рішення про скасування реєстрації ПП «Сподобівка Агро Плюс» у 2011 році як платника фіксованого сільськогосподарського податку та не було прийнято рішення про виключення ПП «Сподобівка Агро Плюс» у 2011 році з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Крім того, суд зазначає, що на 42 сторінці акта перевірки податковим органом зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. встановлено заниження податку на прибуток у сумі 742288,0 грн. за рахунок порушень, викладених в р.3.3.1 та р.3.3.2 акту перевірки.

Як вбачається з усних пояснень представника податкового органу, порушеннями, викладеними в р.3.3.1 та р.3.3.2 акту перевірки є відсутність у Приватного підприємства "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" свідоцтва платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.8, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З матеріалів справи встановлено, що ПП "Сподобівка Агро Плюс" було зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.138.1.1. п 138.1, п.138.4 п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України та те, що Приватне підприємство "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" не може бути платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2011 році, у зв'язку з чим занижено позивачем суму податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. в сумі 742288,0 грн. є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечуються та не спростовано.

Згідно з підпунктом 14.1.77 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

За змістом наведених норм Податкового кодексу України, для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку землі, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва, повинні знаходитися у власності чи користуванні такого виробника.

Водночас Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового статусу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

Отже, за таких обставин будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Таким чином, як випливає зі змісту пункту 308.4 статті 308 Податкового кодексу України, для розрахунку доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва як таких, що можуть враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть включатися доходи від продажу продукції рослинництва, вирощеної (виробленої) на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні особи на будь-яких умовах.

Варто зауважити, що земельне законодавство України вимагає державної реєстрації документа, що встановлює право користування земельною ділянкою.

Так, відповідно до частини другої статті 20 Закону України від 06.10.98 N 161-XIV "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, для цілей регулювання земельних відносин виникнення права оренди земельної ділянки пов'язане із фактом державної реєстрації відповідного договору.

Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто вказати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку. При цьому варто враховувати, що виникнення орендних відносин відповідно до вимог земельного законодавства не є обов'язковою умовою для визнання сільськогосподарських угідь такими, що знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку. Зазначене пояснюється тим, що оренда є лише одним із видів права користування землею.

У свою чергу, Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

За таких обставин продукція, вирощена на земельній ділянці, орендованій платником фіксованого сільськогосподарського податку в юридичної та/або фізичної особи, є сільськогосподарською продукцією в розумінні глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України незалежно від того, чи зареєстровані належним чином договори оренди такої ділянки.

Відповідно, така продукція повинна враховуватися при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва у розмірі 75 відсотків, необхідної для набуття та підтвердження особою статусу платника сільськогосподарського товаровиробника. За таких обставин відсутні будь-які підстави для розмежування сільськогосподарської продукції на ту, що отримана на належно оформлених земельних ділянках, право оренди яких зареєстровано, та на ту, що вирощена на ділянках, оренда чи інше право користування якими оформлені з недоліками.

Таким чином, перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку є правомірним, якщо при цьому дотримано критерій щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлений статтею 301 Податкового кодексу України. Цей критерій дотримується в тому разі, якщо продукція рослинництва вирощена на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні платника податку, незалежно від стану державної реєстрації договорів оренди відповідних ділянок.

Позивач у 2011 році був зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідкою Шевченківського відділення Куп'янської ОДПІ від 04 лютого 2011 року № 50/10/39-061.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки №32/22-37126733 від 30.01.2013 р. щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000482200 від 30.04.2013 року, прийняте Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.04.2013 року №0000482200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37126733) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2294.0 грн. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 вересня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко