Рішення № 33631043, 23.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.13р. Справа № 904/6144/13

За позовом Приватного підприємства "Нафтатранссервіс", м. Кривий Ріг

до Комунального підприємства "Сансервіс", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Самоткан Є.В., дов. №2 від 25.09.2011 року, представник;

від відповідача: Неділько Д.В., дов. від 08.07.2013 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Нафтатранссервіс", м. Кривий Ріг звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального підприємства "Сансервіс", м. Кривий Ріг про стягнення заборгованості за договором поставки №41, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в розмірі 45 265,00 грн. основного боргу та 3% річних в розмірі 963,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки в частині повного та своєчасного розрахунку за товар.

Відповідач надав відзив на позов, просить зменшити суму 3% річних.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2012р. між приватним підприємством "Нафтатранссервіс" (далі-Позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Сансервіс" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір поставки №41 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцеві товари належної якості - бензин та дизельне пальне за талонами та скретч-картами (далі-товар), відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти та оплатити їх вартість на умовах визначених Договором.

Згідно з п.5.1. Договору строк поставки (передачі) товару складає 3 (три) календарні дні з дати отримання заявки від Покупця.

Пунктом 4.1. Договору, з урахуванням додаткової угоди від 19.03.2012 року, передбачено, що розрахунки за цим Договором проводяться Покупцем на підставі рахунка Постачальника на оплату товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання накладної на товар.

Договір набирає чинності з дня підписання договору і діє до 31.12.22012 року. Дія зазначеного договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку року за умови, якщо обсяг товару не перевищує 20% суми договору (п.п.10.1. -10.2. договору).

02.11.2012р. Відповідачем надано дві заявки на отримання нафтопродуктів, а саме бензину марки А-80 (900 літрів), А-92 (850 літрів), А-95 (450 літрів), Дизельного палива (2200 літрів).

02.11.2012року на підставі вищевказаних заявок, позивачем поставлено Відповідачу нафтопродукти у кількості, яка визначена у вищевказаних заявках Відповідача, що підтверджується видатковими накладними №6036 та №6023 від 02.11.2012р. (а.с.17,22).

З метою здійснення відповідачем оплати за отримані нафтопродукти та відображення вищевказаних операцій в податковому обліку, позивачем видано останньому рахунки на оплату №5235 та №5224 від 02.11.2012р. та податкові накладні №31 та №35 від 02.11.2012р. (а.с.18,21,23,26).

Відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим має заборгованість перед останнім в розмірі 45 265,00 грн.

Доказів оплати заборгованості відповідачем не надано.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 963,59 грн., але слід зазначити, що розрахунок здійснений без врахування строку на оплату товару, який передбачений п.4.1. договору в редакції додаткової угоди від 19.03.2012 року, тому підлягають стягненню з відповідача 3% річних в розмірі 959,87 грн.

Господарський суд, вважає за необхідне зазначити, що ч. 3 ст. 83 ГПК України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), за своєю правовою природою 3 % річних не є неустойкою, тому клопотання відповідача про зменшення 3% річних задоволенню не підлягає.

Загальна сума заборгованості становить 46 224,87 грн., із яких: 45 265,00грн. - основний борг, 959,87 грн. - 3% річних, яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Сансервіс" (50007, м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, б. 5, прим. 15, код ЄДРПОУ 30644336) на користь приватного підприємства "Нафтатранссервіс" (50069, м. Кривий Ріг, вул. Уборевича, 48-а, код ЄДРПОУ 30442560) заборгованість в розмірі 45 265, 00 грн. (сорок п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 00 коп.), 3% річних в розмірі 959,87 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 87коп.) та судовий збір в розмірі 1720,36 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 36 коп.).

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.09.2013 року

Суддя С.В. Мартинюк