Рішення № 33630351, 19.09.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2013 р. Справа № 902/1187/13

Провадження № 18/902/73/13

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙОНЕТ" (02140, м. Київ, вул. Бажана, 10, офіс 1)

до: Військової частини А0215 Міністерства оборони України (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105)

про стягнення коштів в сумі 795 722,40 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти

за зустрічним позовом: Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙОНЕТ" (02140, м. Київ, вул. Бажана, 10, офіс 1; 01054, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, офіс 8)

про стягнення 10 858,32 грн. пені

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді Маслія І.В.

При секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: Кондюріна Я.О., представник згідно договору про надання юридичних послуг № б/н від 08.02.13р.;

відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: Ільчик О.В., довіреність № 350/1/77 від 17.01.13р..

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЙОНЕТ" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Військової частини А0215 про стягнення коштів в сумі 795 722,40 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти в т.р. 780 120,00 грн.- основного боргу, 15 602,40 грн. - забезпечення виконання договору.

Позов мотивований тим, що сторонами 25.07.2012 р. укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 123/12, за яким виникла заборгованість у сумі 780120,00 грн. боргу, а також згідно умов договору позивачем було перераховано відповідачу 2% від суми договору, що становить 15 602,40 грн. в якості забезпечення виконання договору.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив посилаючись, зокрема, на те, що відповідачем було вжито всіх встановлених і залежних від нього заходів для проведення розрахунків з позивачем. А виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок незалежних від відповідача обставин - у зв'язку з відсутністю коштів у результаті несвоєчасного виконання визначених завдань Головним управлінням Державної казначейської служби у Вінницькій області. А стягнення коштів які були перераховані в якості забезпечення виконання умов договору закупівлі приладів не підлягають поверненню оскільки позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав несвоєчасно.

Відповідач до початку судового розгляду по суті подав зустрічну позовну заяву про стягнення 10858,32 грн. пені за порушення строку постачання згідно з договором про закупівлю товарів за державні кошти від 25.07.2012 року № 123/12, яка прийнята до провадження господарським судом ухвалою від 11.09.13 р.

Зустрічний позов мотивований тим, що відповідач в порушення умов договору, укладеного між сторонами, порушив строк поставки товарів.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) у відзиві проти зустрічного позову заперечив з тих підстав, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) нарахував пеню за договором № 123/12 не правомірно, а саме не за той період та з недодержанням норм чинного законодавства.

Ухвалою від 11.09.2013р. відкладено розгляд справи на 19.09.13 р.

В судовому засіданні розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами та витребувані судом докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову з огляду на таке.

Спірні відносини, що є предметом даного судового розгляду, регулюються главою 54 ЦК України.

Матеріалами справи встановлені такі фактичні обставини.

25.07.20012р. Військової частини А0215 (в договорі замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЙОНЕТ" (в договорі постачальник) уклали договір про закупівлю товарів за державні кошти № 123/12 (надалі Договір), згідно з яким постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у Специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.4. Договору постачальник здійснює постачання товару за цим договором, після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

Згідно з п.п. 1.5. та 1.6. Договору підставою замовлення є «Річний план закупівель на 2012 рік Міністерства оборони України військова частина А0215» затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 29.02.2012 р. № 36/12 (зі змінами). Підставою укладення договору є «Протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів від 27.06.2012 р. № 286/12».

Відповідно до п. 3.1. Договору сума цього договору становить 780 120,00 грн. Сума цього договору включає всі витрати постачальника, які пов'язані з постачанням товару (транспортні витрати, завантаження, розвантаження, сплата митних тарифів, маркування, тара, упаковка тощо). У випадку перевищення постачальником суми договору, сума перевищення оплаті не підлягає.

Згідно з п. 5.1.Договору строк постачання товару: постачальник постачає товар у строк до 60(шістдесяти) календарних днів з моменту повідомлення замовником постачальника про готовність до виконання умов договору, але не пізніше 01.12.2012 р. Замовник може надавати таке повідомлення на постачання як повного обсягу товару, так і на партію товару.

Відповідно до п. 5.3. Договору постачальник за 2(два) робочі дні до дати постачання товару повинен повідомити замовника про дату його постачання.

Відповідач листом № 350/138/1608/пс від 25.09.2012 р. повідомив позивача про готовність до виконання умов договору № 123/12 від 25.07.2012 року, щодо надання послуг в повному обсязі на загальну суму 780 120,00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив товар партіями, а саме: 30.11.2012 року на суму 411840,00 грн., 07.12.2012 р. на суму 170 280,00 грн. та на суму 198 000,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується актами прийому № 256 від 30.11.2012 р., № 277 та № 279 від 07.12.2012 р.

Позивач умови договору щодо поставки товару виконав в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністерства Оборони України від 24.12.10 р. № 690), тоді як відповідач за поставлений товар не розрахувався.

На день розгляду справи судом за відповідачем рахується заборгованість за договором № 123/12 від 25.07.2012 р. в сумі 780 120,00 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 780 120,00 грн., а заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та підтримані представником відповідача в судовому засіданні, щодо відсутності бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Дана позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року у справі № 902/238/13-г в якій зазначається, що фінансування відповідача за рахунок бюджетних коштів не звільняє його від обов'язку виконати договірні зобов'язання.

При цьому, стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року по справі № 11/446, яка в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою до застосування для всіх судів України при застосуванні норм матеріального права у подібних правовідносинах, вказується на те, що на підставі частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення з відповідача 780 120,00 грн. основної заборгованості.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача кошти передані в якості забезпечення виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти № 123/12 від 25.07.2012 року в сумі 15 602,40 грн.

В п. 11.5. Договору зазначено, що не пізніше дати укладення договору, постачальник вносить забезпечення його виконання у розмірі 15 602,40 грн. Вид надання забезпечення виконання договору: депозит. Перерахування забезпечення виконання договору про закупівлю здійснюється на розрахунковий рахунок № 37117891490001 Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, МФО 802015, одержувач -

військова частина А0215. У призначенні платежу обов'язково вказати: "Забезпечення виконання договору про закупівлю приладів РР-7". Копія платіжного документу про перерахування забезпечення виконання договору про закупівлю надається постачальником разом з проектом цього договору, підписаного постачальником.

Замовник у строк не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня виконання постачальником своїх зобов'язань щодо постачання товару, повертає забезпечення виконання договору постачальнику. Забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається замовником, у разі не виконання або несвоєчасного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.

12 липня 2012 року позивач перерахував відповідачу 15 602,40 грн. забезпечення виконання договору про закупівлю.

В зв'язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору № 123/12 від 25.07.2012 р. позивач 08.02.2013 р. направив на адресу відповідача претензію № 39/4 про сплату основної заборгованості та повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, на загальну суму 795 722,40 грн.

Відповідач 08.02.2013 року надав відповідь на претензію в якій зазначив, що основну заборгованість по договору буде погашено після надходження коштів на відповідні цілі, а щодо повернення забезпечення виконання договору зазначив, що постачальник несвоєчасно виконав зобов'язання щодо поставки товару чим порушив п. 5.1 Договору, тому забезпечення виконання договору закупівлі приладів не підлягають поверненню.

Суд розглянувши вимоги позивача за первісним позовом щодо повернення забезпечення виконання договору закупівлі встановив наступне.

Закупівля за даним договором здійснювалась за рахунок державних коштів, умови Договору визначалися з урахуванням особливостей встановлених положеннями Закону України «Про здійснення державних закупівель».У Відповідності до ст. 26 даного Закону, у договорі передбачено внесення учасником-переможцем не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачене документацією конкурсних торгів.

Забезпечення виконання договору закупівлі це встановлений державою (для захисту державних інтересів) спеціально забезпечувальний захід, який застосовується для забезпечення зобов'язань щодо надання послуг, виконання робіт або закупівлі товарів за державні кошти.

Згідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про здійснення державних закупівель» кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.

Згідно з п. 5.1.Договору строк постачання товару: постачальник постачає товар у строк до 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту повідомлення замовником постачальника про готовність до виконання умов договору, але не пізніше 01.12.2012 р. Замовник може надавати таке повідомлення на постачання як повного обсягу товару, так і на партію товару.

Відповідач листом від 25.09.2012 р. № 350/138/1608/пс повідомив позивача про готовність до виконання умов договору на загальну суму 780 120,00 грн.

Згідно з п. 5.5. Договору датою виконання зобов'язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником акту прийому поставленого товару (Додаток № 4 до договору).

З актів прийому товару № 256 від 30.11.2012 р., № 277 та № 279 від 07.12.2012 р. вбачається, що замовник акт прийому № 256 від 30.11.2012 р. - затвердив 30.11.2012 року; акт прийому № 277 від 07.12.2012 р. - затвердив 14.12.2012 року; акт прийому № 279 від 07.12.2012 р. - затвердив 20.12.2012 р.

Відповідач у відзиві та в зустрічній позовній заяві зазначив що відповідно до п.5.1. Договору позивач мав поставити товар у строк до 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту повідомлення замовником постачальника про готовність до виконання умов договору, а саме до 24.11.2012 року.

Позивач заперечив та зазначив що в зазначеному вище пункті Договору зазначено також «але не пізніше 01.12.2012 р.» і тому останній вважав граничний строк поставки товару 01.12.2012 р.

Заперечення позивача судом до уваги не беруться оскільки п. 5.1. Договору передбачено, що поставка товару має відбутись у строк до 60 днів з моменту повідомлення позивача про готовність до виконання умов договору, що фактично становить 24.11.2012 р.

З огляду на викладене позивачем порушено строк постачання товару передбачений п. 5.1 Договору.

Забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається замовником, у разі не виконання або несвоєчасного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором (п. 11.5. Договору).

З огляду на викладене в задоволені вимоги первісного позивача щодо повернення забезпечення виконання договору про закупівлю в сумі 15 602,40 грн. слід відмовити.

Зустрічний позов про стягнення 10 858,32 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище позивач за первісним позовом при виконанні договору № 123/12 від 25.07.2012 року порушив строк постачання товару передбачений п. 5.1 Договору з огляду на це відповідач за первісним позовом просить стягнути з позивача пеню за несвоєчасне постачання товару.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.7.2. Договору зазначено, що за порушення строків постачання товару зазначені у п. 5.1. цього Договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

У відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом заперечив щодо стягнення з нього 10 858,32 грн. пені, оскільки відповідачем розраховано пеню в більшому розмірі ніж зазначено в Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Дане твердження позивача суд спростовує оскільки в ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже пункт 7.2.Договору укладеного між сторонами повністю відповідає ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідач при розрахунку пені не врахував положення ст. 253 ЦК України де зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З огляду на викладене вище позовна вимога, за зустрічним позовом, про стягнення 10 858,32 грн. - пені за період з 24.11.2012 р. по 20.12.2012 р. підлягає задоволенню частково в сумі 9539,64 грн. за період з 25.11.2012 р. по 19.12.2012 р. відповідно до розрахунку, здійсненого судом.

Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат щодо оплати послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн. дана вимога підтверджуються договором про надання юридичних послуг від 08.02.2013 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 470 від 10.12.2009р., платіжним дорученням № 388 від 12.08.2013р. на суму 3000,00 грн., а тому підлягають задоволенню пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А0215 (вул. Червоноармійська,105, м. Вінниця, 21007, ідентифікаційний код 2249105270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙОНЕТ" (вул. Бажана, 10, оф.1, м. Київ, 02140, ідентифікаційний код 374474481) 780120,00 грн. - основного боргу; 15602,40 грн. - судового збору та 2 941,18 грн. витрат на послуги адвоката.

В частині стягнення 15 602,40 грн. - забезпечення виконання договору відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙОНЕТ" (вул. Бажана, 10, оф.1, м. Київ, 02140, ідентифікаційний код 374474481) на користь Військової частини А0215 (вул. Червоноармійська,105, м. Вінниця, 21007, ідентифікаційний код 2249105270) 9539,64 грн. - пені; 1511,56 - судового збору

В частині стягнення 1318,68 грн. - пені відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23 вересня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи