Ухвала суду № 33628740, 17.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року м. Київ К/9991/55697/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Блажівська Н.Є. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року

у справі № 2а-1270/3172/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Сталь» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Сталь») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року позовні вимоги ПАТ «Сталь» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 11.04.2012 № 0002508013 в частині застосування до ПАТ «Сталь» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 628,45 грн.

В касаційній скарзі СДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ проведено позапланову невиїздну перевірку ПАТ «Сталь» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № А-11-04 від 10.03.2011 року за період з 01.10.2011 року по 22.02.2012 року, за результатами якої складено акт № 94/08-3/13386478 від 26.03.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002508013 від 11.04.2012 року, яким ПАТ «Сталь» визначено грошове зобов'язання у розмірі 31799,72 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій частково погодилися з таким висновком СДПІ, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно п. 3.1 Постанови НБУ від 24.03.1999р. № 136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями» (далі - Постанова НБУ№ 136) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання висновку.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 1.1 Постанови НБУ №136 передбачено, що здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань, щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено що, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відповідно до ст. 92 Митного Кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-ХІІ передбачено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Частиною 1 ст. 95 Митного Кодексу України передбачено, що переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 ВМД є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України або зміну митного режиму щодо цих товарів.

Згідно пп. «г» п. 1.8. Інструкції про порядок заповнення вантажно - митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, моментом перетину митного кордону України імпортованим товаром, вбачається, перетин митного кордону при перевезеннях, зокрема, залізничним та автомобільним видами транспорту при імпорті визначено почато або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2011 року між ПАТ «Сталь» (покупець) та ОАО «Дальневосточный завод энергетического машиностроения» Російська Федерація (продавець) укладено контракт №А-11-04. Відповідно до вимог даного контракту продавець зобов'язується поставити Товар, а покупець прийняти та сплатити за нього згідно вимог контракту.

Відповідно до п.п. 3.1. Контракту від 10.03.2011 № А-11-04 поставка товару повинна виконуватись на умовах DAF - межа Російської Федерації - України, станція перетину Соловей Південно-Західно залізнична дорога, відповідно до правил «Інкотермс - 2000». Строк поставки становить 165 календарних днів з дати надходження на рахунок продавця 50% від вартості товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.05.2011 № 164 згідно платіжного доручення та інформації ВАТ «ДВЗЕМ» грошові засоби у розмірі 50 % вартості товару були перераховані на рахунок продавця та отримані ним 23.05.2011 року.

Згідно графіку виробництва товару, узгодженого Контрактом від 10.03.2011 № А-11-04, виконання робіт повинно бути поетапним. Останнім етапом є передача товару з 26.09.2011 по 30.09.2011.

У період з 09.08.2011 року по 12.08.2011 року, включно, на території Хабаровського краю було зафіксовано проходження тайфуна «MUEFA», а в період з 04.09.2011 року по 08.09.2011 року, включно, було зафіксовано проходження тайфуну «TALAS». Відповідно до сертифікату Торгово - промислової палати Російської Федерації від 15.11.2011 року № 10/538 підтверджено наявність форс - мажорних обставин на території Хабаровського краю в період з 09.08.2011 року по 12.08.2011 року та з 04.09.2011 року по 08.09.2011 року, які призвели до затримки виготовлення та своєчасної поставки товару згідно Контракту від 10.03.2011 року № А-11-04.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони погодились, що з урахуванням строків форс - мажорних обставин та дати надходження 50 % вартої товару на рахунок продавця, останнім днем поставки товару - є 16.11.2011 року, тобто з 17.11.2011 року відповідач мав право на нарахування штрафних (фінансових) санкцій ПАТ «Сталь» за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

З матеріалів справи вбачається, згідно ВМД № 702000009/2011/14868 та транспортної накладної № 20083099 фактично вантаж перетнув митницю України 03.12.2011 року, про що свідчить відмітка митного органу та державної екологічної інспекції в Харківській області. Митне оформлення закінчено 09.11.2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Блажівська

Н.Є. Маринчак