Ухвала суду № 33627993, 19.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5683/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 100200000/2012/511033/2 від 25 вересня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 100200000/2012/511033/2 від 25 вересня 2012 року. Свої позовні вимоги мотивував тим, що декларантом ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано митну декларацію за формою МД-2 №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 року для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом №133 від 01 лютого 2010 року, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом. Відповідачем не було прийнято визначену позивачем митну вартість та витребувані додаткові документи для підтвердження визначеної митної вартості товару. 25 вересня 2012 року Київською регіональною митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №100200000/2012/511033/2, яким відповідачу визначено митну вартість товару у вищому розмірі, ніж була задекларована позивачем. З метою прискорення митного оформлення та уникнення простою товару на підставі сплати позивачем різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання сплати митних платежів. Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості за основним методом. Вважає прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправним.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 травня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів №100200000/2012/511033/2 від 25 вересня 2012 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

01 лютого 2010 року між ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець за договором) та фірмою Norway Royal Salmon (Норвегія, Продавець за договором) було укладено контракт №133, за умовами якого Продавець продає, а Покупець придбаває продукцію, далі по тексту - «Товар», в асортименті, кількості, по цінам, у відповідності з Інвойсами, які є невід'ємною частиною даного Контракту (а.с.32-36). Сторонами також була підписана додаткова угода від 14.06.2012 року (а.с.37).

25 вересня 2012 року, на підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений контрактом товар - лосось атлантичний роду Salmo salar (Салмон Салар), охолоджений, цілий з головою, без нутрощів, склад: риба, без харчових добавок, без приправ, без теплової кулінарної обробки, не консервований, транспортований у коробках із пінопласту, заповнених льодом: - вагового калібру 102 кг клас риби Sup-491,50 кг, 25 коробів, - вагового калібру 5-6 кг, клас риби Sup-2973,80 кг, 135 коробів, - вагового калібру 6-7 кг клас риби Sup-12830,76 кг, 668 коробів. Загалом: 828 коробів із пінопласту. Загальна чиста вага - 16996,06 кг. Дата виготовлення: 17-19.09.2012 р. Термін придатності: до 04-07.10.2012 р. Торговельна марка - «Norway Royal Salmon». Виробник: Norway Royal Salmon AS, країна виробництва - Норвегія. Місць: 828. Упаковано в короби із пінопласту на дерев'яних палетах. Товар марковано українською мовою.

Позивачем для митного оформлення вказаного товару була подана вантажна митна декларація за формою МД-2 №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 року з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості, у якій товар був задекларований у митному режимі «імпорт 40».

На підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, які передбачені частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, перелік яких наведений у графі 44 вантажної митної декларації за формою МД-2 №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 року, зокрема: - облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; - попередня митна декларація; - міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR); - книжка МДП (Carnet TIR); - інвойс; - пакувальний лист; - додаткова угода; - зовнішньоекономічний договір (контракт); - договір (контракт) про перевезення; - ветеринарні свідоцтва форми №1,2 (ввезення товарів) (Мінагрополітики України); - довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; - сертифікат відповідності; - відомості про дотримання вимог законодавства щодо здійснення епідеміологічного контролю товару; - відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції України; - сертифікат про походження товару невизначеної форми; - довідка про транспорті витрати; - якісне свідоцтво; - копія вантажної митної декларації іноземної країни.

Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митницею було встановлено певні розбіжності в них, про які вказується в листі Київської регіональної митниці від 15.10.2012 р. №14/2-11/24112 (щодо пояснення причин, за яких заявлена у ВМД №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 митна вартість не могла бути визнана), а саме: - у назві продавця згідно з інвойсом вказано компанію «Norway Royal Salmon ASA», а згідно з контрактом - компанію «Norway Royal Salmon AS»; - адреса відправника товару згідно з експортною ВМД вказана «Olav Tryggvasons gate 40», а згідно СМR від 21.09.2012 року б/н - «Postboks 2608, 7414 Trondheim Norway»; - у ВМД від 25.09.2012 року №100200000/2012/539067 в графі 28 «фінансові та банківські реквізити» та у інвойсі від 20.09.2012 року №633798 зазначені різні ЄДРПОУ банків. У ВМД зазначено «ЄДРПОУ: 26237202, назва банку: ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, а у інвойсі зазначено code EGRPOU 32294926, ACC 26002070119346840 (USD) in Join-Stock Bank «Vostok», MFO 307123;

Відповідачем у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо митної вартості товару на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Перелік витребуваних документів був зазначений відповідачем на зворотному боці декларації митної вартості №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 року.

Станом на 25 вересня 2012 року у декларанта не було можливості подати додаткові документи, про що він зазначив на зворотному боці декларації митної вартості №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 року.

25 вересня 2012 року митним постом «Західний» Київської регіональної митниці було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №100200000/2012/511033/2, яким було скориговано митну вартість товару - лосось атлантичний роду Salmo salar (Салмон Салар) торгової марки «Norway Royal Salmon» з 5,10 доларів за кг до 5,37 доларів за кг.

Митницею було визначено митну вартість товару за резервним методом визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

У тексті вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з неподанням основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України. У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Також відповідно до п. 6 ст. 54 та ст. 256 Митного кодексу України, в зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №100200000/2012/511033/2 від 25 вересня 2012 року митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 25.09.2012 року №100200000/2012/16470.

17 грудня 2012 року позивач, реалізуючи право, протягом 80 днів з дня випуску товарів, надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, передбачене ч. 8 ст.55 Митного кодексу України, подав митному органу заяву на визнання заявленої митної вартості з додатковими документами: виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист виробника товару, комерційну пропозицію виробника товару, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Київською регіональною митницею було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів (лист від 11.01.2013 р. №14/2-11/409).

ТОВ «Фоззі-Фуд» було подано скаргу на рішення про коригування митної вартості №100200000/2012/511033/2 від 25 вересня 2012 року до Державної митної служби України, за результатами розгляду якої рішення було залишене без змін, а скарга - без задоволення.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивачем було подано заяву про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг від 26.09.2012 р. №1004 під зобов'язання сплатити різницю між сумою митних платежів, обчисленою заявником та згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у строк до 90 днів з дня випуску товарів у вільний обіг відповідно до вимог розділу Х Митного кодексу України або надати митному органу витребувані документи та довести правильність визначеної заявником митної вартості.

Для випуску товарів у вільний обіг позивач оформив вантажну митну декларацію №100200000/2012/539101 від 26.09.2012 року за формою МД-2, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом.

Позивач не погоджується із вказаними діями та рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів, посилаючись на ті обставини, що ним були надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, незначні розбіжності в документах не впливають на визначення числового значення складових митної вартості товарів, й тому, на думку позивача, митниця необґрунтовано вимагає подання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, що набрав чинності 01 червня 2012 року.

Статтею 7 Митного кодексу України визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Правове регулювання митної вартості товарів та методів її визначення здійснюється розділом ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається із графи 44 вантажної митної декларації №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 року форми МД-2 позивачем були подані наступні документи: - облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; - попередня митна декларація; - міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR); - книжка МДП (Carnet TIR); - інвойс; - пакувальний лист; - додаткова угода; - зовнішньоекономічний договір (контракт); - договір (контракт) про перевезення; - ветеринарні свідоцтва форм №1,2 (ввезення товарів) (Мінагрополітики України); - довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; - сертифікат відповідності; - відомості про дотримання вимог законодавства щодо здійснення епідеміологічного контролю товару; - відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції України; - сертифікат про походження товару невизначеної форми; - довідка про транспорті витрати; - якісне свідоцтво; - копія вантажної митної декларації іноземної країни.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, митний орган вказав на певні розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, впливають на числове значення складових митної вартості товарів та дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів, а саме: - у назві продавця згідно з інвойсом вказано компанію «Norway Royal Salmon ASA», а згідно з контрактом - компанію «Norway Royal Salmon AS»; - адреса відправника товару згідно з експортною ВМД вказана як «Olav Tryggvasons gate 40», а згідно СМR від 21.09.2012 року б/н - «Postboks 2608, 7414 Trondheim Norway»; - у ВМД від 25.09.2012 року №100200000/2012/539067 в графі 28 «фінансові та банківські реквізити» та у інвойсі від 20.09.2012 року №633798 зазначені різні ЄДРПОУ банків. У ВМД зазначено «ЄДРПОУ: 26237202, назва банку: ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, а у інвойсі зазначено code EGRPOU 32294926, ACC 26002070119346840 (USD) in Join-Stock Bank «Vostok», MFO 307123;

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та пояснення позивача, оцінюючи встановлені митним органом розбіжності не млжливо вважати їх такими, що впливають на визначення складових митної вартості товарів та відповідно дають право митному органу на витребування додаткових документів.

Так, дійсно на відбитку печатки, що міститься у контракті від 01 лютого 2010 року №133 назва продавця вказується як «Norway Royal Salmon AS.», в інвойсі від 21.09.2012 р. №633798 вказується назва продавця «Norway Royal Salmon ASA.».

Як пояснив відповідач, у назві постачальника дійсно відбулась незначна зміна, про що сторонами було підписано додаткову угоду №2 від 14.06.2012 про внесення змін до зовнішньоекономічного контракту № 133 від 01.02.2010.

Дослідивши дану обставину як таку, що могла перешкоджати встановленню дійсної вартості товару, суд зазначає, що інші відомості про постачальника, які вказані в контракті та інвойсі (адреса: «Olav Tryggvasons gate 40, Postboks 2608, 7414 Trondheim» та «Gravance 8, Postboks 110, 4662 Kristiansand», рахунок в банку: 3742010281886, тощо) не змінились, що давало змогу митному органу встановити, що це один і той самий продавець товару. Крім того, в обов'язкових документах, поданих ТОВ «Фоззі-Фуд» (СМR від 21.09.2012 року, а.с.41 та експортній вантажній митній декларації, а.с.41) назва продавця вказується Norway Royal Salmon ASA та відповідає назві, відображеній в інвойсі від 21.09.2012 р. №633798.

Згідно розділу ІІ Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 7 листопада 2007 р. N 933), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2007 р. за N 1329/14596, у графі 2 вантажної митної декларації "Відправник/Експортер" зазначаються відомості про відправника відповідно до товаросупровідних документів.

Тож, дослідивши подані декларантом товаросупровідні документи в сукупності митний орган мав можливість встановити як дійсного постачальника товару, так і приналежність поданих документів до розмитнюваного товару.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відсутність однієї букви в назві постачальника товару є формальною розбіжністю, яка не давала митному органу обґрунтованих підстав для сумніву в заявленій митній вартості імпортованого товару.

Щодо посилання відповідача на те, що адреса відправника згідно з експортною ВМД вказана як «Olav tryggvasons gate 40», а згідно СМR від 21.09.2012 року - «Postbooks 2608, 7414 Trondheim Norway» - необхідно зазначити наступне.

В контракті від 01 лютого 2010 року №133 вказуються дві адреси продавця: «Gravance 8, Postboks 110, 4662 Kristiansand, Norway» та «Olav Tryggvasons gate 40, Postboks 2608, 7414 Trondheim, Norway», тобто продавець має дві юридичні адреси - одну в місті Крістіансанн, Норвегія, іншу в місті Тронхейм, Норвегія.

В експортній ВМД вказується адреса експортера - Norway Royal Salmon ASA «Olav Tryggvasons gate 40, Trondheim», у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR від 21.09.2012 року вказується адреса вантажовідправника - Norway Royal Salmon ASA - «Postboks 2608, 7414 Trondheim, Norway». В процесі співставлення адреси Norway Royal Salmon ASA, яка вказана в контракті, та адреси, що вказана у експортній ВМД та міжнародній товарно-транспортній накладній СМR від 21.09.2012, судом встановлено, що в експортній ВМД вказується назва міста (Trondheim), вулиця та номер будівлі (Olav Tryggvasons gate 40) без вказівки на номер поштової скриньки, індексу та країни (Postboks 2608, 7414, Norway), а у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR від 21.09.2012 року вказується номер поштової скриньки (Postboks 2608), індекс (7414), місто (Trondheim) та країну (Norway) без вказівки на вулицю та номер будівлі (Olav Tryggvasons gate 40). Тобто, в даних документах не вказана повна юридична адреса Norway Royal Salmon ASA - «Olav Tryggvasons gate 40, Postboks 2608, 7414 Trondheim, Norway», однак вони повністю співпадають з адресою, що вказана в контракті, тому розбіжності, на які вказував митний орган, відсутні.

Стосовно доводів відповідача про розбіжності у банківських реквізитах (коді ЄДРПОУ банку) у ВМД від 25.09.2012 року №100200000/2012/539067 та у інвойсі від 20.09.2012 року №633798 також необхідно зазначити наступне.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року №307, у графі 28 «Фінансові та банківські відомості» наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) фінансові та банківські відомості про особу, що здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Кожний з реквізитів починається з нового рядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер: 1 - код за ЄДРПОУ вповноваженого банку; 2 - найменування банку; 3 - місцезнаходження банку; 4 - номер поточного рахунку в національній валюті України (при здійсненні розрахунків у цій валюті) або в іноземній валюті (при розрахунку в іноземній валюті), код (МФО) банку.

Як вбачається з графи 28 ВМД від 25.09.2012 року №100200000/2012/539067 в ній вказано код ЄДРПОУ банку (26237202), найменування банку - ПАТ «Банк Восток», місцезнаходження банку - м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 24, номер поточного рахунку в національній валюті України - 26002070119346 та код (МФО) банку - 307123. Тобто, відповідачем належним чином виконані вимоги законодавства стосовно порядку заповнення вантажно-митної декларації в цій частині.

В свою чергу, в інвойсі, на який посилається митний орган в аспекті неспівпадіння кодів ЄДРПОУ, спочатку вказано адресу доставки (Delivery adress) та відповідно реквізити вантажоотримувача - ТОВ «Фоззі-Фуд, та його код ЄДРПОУ - 32294926, а вже потім вказано дані про рахунок ТОВ «Фоззі-Фуд» в банку - ACC 26002070119346840 (USD) in Join-Stock Bank «Vostok» та МФО банку - 307123. Оскільки інвойс виставляється на користь покупця товару - ТОВ «Фоззі-Фуд», який є стороною контракту, то в ньому цілком логічно вказуються спочатку реквізити самого суб'єкта господарювання - вантажоотримувача, а потім його банківські реквізити.

Жодних імперативних вимог щодо порядку заповнення інвойсу (рахунку-фактури), зокрема, щодо послідовності розташування в ньому тих чи інших реквізитів, національне та міжнародне законодавство не містить. Як наголошено у листі Державного казначейства України від 20.02.2009 р. N 15-08/527-2652, рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунка (рахунка-фактури) не відноситься до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено (листи-роз'яснення Міністерства фінансів України від 27.11.2006 р. N 31-34000-20-23/25136 та від 09.07.2007 р. N 31-34000-20/23-4579/4800).

Згідно Закону України від 16 квітня 1991 N959-ХII (зміненого згідно із Законом N 335-ХIV від 22.12.98 р.) "Про зовнішньоекономічну діяльність" втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів забороняється. При цьому, до компетенції органів митної служби не відноситься встановлення правил та порядку заповнення рахунків-фактур.

Отже, постачальник (експортер) мав право на власний розсуд заповнювати інвойс та визначати порядок розміщення в ньому даних про покупця та його банківські реквізити.

Ті коди ЄДРПОУ, які на думку митного органу не співпадають, що свідчить про розбіжності в поданих декларантом документах, належать різним суб'єктам господарювання: в інвойсі - код ЄДРПОУ 32294926 належить ТОВ «Фоззі-Фуд», а в графі 28 ВМД від 25.09.2012 року №100200000/2012/539067 - код ЄДРПОУ 26237202 стосується ПАТ «Банк Восток». При цьому код ЄДРПОУ ТОВ «Фоззі-Фуд», зазначений в інвойсі від 21.09.2012 р. №633798 (а.с.40) співпадає з кодом підприємства, зазначеним у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №301965 від 03.08.2011 (а.с.63-64) та довідці АА №559434 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.65-66), що свідчить про достовірність даних, відображених в документах, поданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом першої інстанції було безперечно встановлено, що подані з метою митного оформлення товару документи, пов'язані з контрактом №133 від 01.02.2010, укладеним з компанією «Norway Royal Salmon ASA.», за яким і здійснювалася поставка товару, не містили будь-яких розбіжностей, в тому числі і щодо адреси постачальника, банківських реквізитів покупця, а виявлені Митницею розбіжності при порівнянні товаросупровідних документів фактично були відсутні.

В запереченнях проти позову відповідач також вказував на те, що відповідно до п.7 контракту №133 від 01.02.2010 р. продавець зобов'язаний підготувати і передати документи, серед яких і митна декларація відправника (копія завірена печаткою відправника), а подана позивачем митна декларація відправника не завірена належним чином.

По-перше, суд оцінює лише ті розбіжності, які були встановлені митним органом в момент оцінки поданих декларантом документів та які стали підставою для витребування додаткових документів і прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Як вбачається з листа Київської регіональної митниці від 15.10.2012 р. №14/2-11/24112 (а.с.21-23), в якому за запитом ТОВ «Фоззі-Фуд» було роз'яснено причини, за яких заявлена у ВМД №100200000/2012/539067 від 25.09.2012 митна вартість не могла бути визнана, митний орган не вказував на той факт, що митна декларація відправника не завірена належним чином.

По-друге, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, митна декларація відправника не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються декларантом за власним бажанням. Митна декларація країни відправлення, згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, є додатковим документом, який може бути витребуваний митним органом за наявності підстав, передбачених законодавством. Тобто, позивач мав право подати митну декларація країни відправлення добровільно на підтвердження заявленої митної вартості.

По-третє, експортна декларація не є власністю імпортера, а належить експортерові та митним органам країни експорту, тому вимога надання копії експортної декларацій може бути торговим бар'єром, тому саме інвойс (рахунок-фактура), що спеціально виставляється покупцю, а не експортна декларація, має надаватися для перевірки і підтвердження митної вартості товару імпортером.

Таким, чином, на думку суду, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, й тому митний орган не мав права витребовувати додаткові документи.

Об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Заперечення відповідача, щодо окремих документів судом оцінюються критично і не беруться до уваги, оскільки носять формальний характер і не оцінені в комплексі.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в ЄАІС Держмитслужби є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що ЄАІС з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас суд не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №100200000/2012/511033/2 від 25 вересня 2012 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 24 вересня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 20 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.