Постанова № 33627566, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09 вересня 2013 року 13 год. 14 хв. № 826/10140/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний центр" до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 09 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27 червня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний центр" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (також далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14 січня 2013 року № 0011951501 та від 29 березня 2013 року № 000_2220 (також далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки складені відповідачем безпідставно, що є порушенням податкового законодавства.

Ухвалою суду від 01 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 10 липня 2013 року. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними, а тому не підлягають скасуванню, оскільки складені відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірок позивача порушень ним податкового законодавства.

У судовому засіданні 09 вересня 2013 року судом, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його правонаступником - державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої 26 грудня 2012 року складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1060/1501/25201389 (також далі - акт камеральної перевірки), відповідно до якого, позивачем завищено збиток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у загальному розмірі 11682087,00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (також далі - ПК України).

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, позивача листом-відповіддю відповідача від 14 січня 2013 року № 400/10/15-106 повідомлено, що в акті камеральної перевірки допущено описку, а саме помилково зазначено суму завищення збитків від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у розмірі 11682087,00 грн., хоча насправді позивачем завищено такий збиток у загальному розмірі 6440305,00 грн.

На підставі викладеного, 14 січня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення № 0011951501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6440305,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1610076,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарги в адміністративному (досудовому) порядку, рішенням Державної податкової служби у місті Києві (також далі - ДПС у місті Києві) від 14 лютого 2013 року № 1548/10/12-4-09, згідно з п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зобов'язано відповідача провести документальну позапланову перевірку позивача, оскільки у ході камеральної перевірки не досліджено наявність/відсутність у сумі від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01 січня 2012 року, витрат на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01 січня 2012 року.

Так, на підставі наказу від 28 лютого 2013 року № 455, копію якого вручено особисто під розписку уповноваженій особі позивача до початку проведення перевірки, відповідачем у період із 28 лютого по 12 березня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 13 березня 2013 року складено акт № 833/22-205/25201389 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань підтвердження від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами за 2011 рік та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період із 01 січня по 31 грудня 2012 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем занижено податок на прибуток у загальному розмірі 5614776,00 грн. у тому числі за: І півріччя 2012 року - 1585020,00 грн.; І-ІІІ квартали 2012 року - 1326937,00 грн.; 2012 рік - 5614776,00 грн., чим порушено п. 1.10 ст. 1, підпункт 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (також далі - Закон), підпункт 14.1.244 п. 14.1 ст. 14, підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, підпункт 153.8.1 п. 153.8, п. 153.9 ст. 153, п. 4 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

При цьому, за результатами розгляду скарги в адміністративному (досудовому) порядку, рішенням ДПС у місті Києві від 25 березня 2013 року № 2769/10/12-4-09 оскаржуване рішення № 0011951501 скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 825529,00 грн. (6440305,00 грн. - 5614776,00 грн.) за основним платежем та у розмірі 206382,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У зв'язку з викладеним, 29 березня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення № 000_2220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 5614776,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1403694,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1, ст. 75, підпунктом 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що у період 2008-2010 років позивач здійснював фінансово-господарські операції з придбання цінних паперів. В розрахунок заборгованості, яка виникла у ході придбання інших цінних паперів, позивачем видано підприємствам-постачальникам прості процентні векселі.

В подальшому, видані у попередніх звітних періодах прості процентні векселі власної емісії позивачем викуплено на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, копії яких містяться у матеріалах справи.

Загальна вартість придбаних простих процентних векселів, обчислена за їх номінальною вартістю, склала 29547721,96 грн.

При цьому, вартість таких векселів, включена позивачем до складу валових витрат, склала 32827985,91 грн.

Тобто, як вбачається з викладених обставин, різниця між сумами простих процентних векселів становить 3280263,95 грн.

Факт емісії позивачем простих процентних векселів для розрахунку за придбанні цінні папери та придбання таких векселів в подальшому на підставі договорів купівлі-продажу через посередника-торговця цінними паперами підтверджено уповноваженим представником позивача у ході проведення перевірки.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів.

Відповідно до підпункту 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, п. 1.10 ст. 1 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Згідно з підпунктом 153.8.1 п. 153.8, п. 150.1 ст. 150, п. 153.9 ст. 153, п. 4 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному ст. 150 цього розділу.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Норми п. 153.8 ст. 153 цього Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку - емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку - емітентом.

Операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про правомірність складання відповідачем оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний центр" до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний центр" залишити без задоволення.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 16 вересня 2013 року