Постанова № 33627555, 30.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 р. Справа № 804/10228/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріМакаревич К.В. за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Яструба О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, в якому просить визнати порушення відповідачем по справі - Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ встановленого порядку ведення трудових книжок, а саме трудової книжки НОМЕР_1 позивача по справі -ОСОБА_3; визнати неправомірними записи №№ 3, 4, 5 внесені відповідачем по справі - Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ до розділу «Відомості про роботу» трудової книжки НОМЕР_1 позивача по справі -ОСОБА_3; визнати неправомірним запис внесений відповідачем по справі Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ на аркушах 18 та 19 у розділі «Відомості про нагородження» трудової книжки НОМЕР_1 позивача по справі - ОСОБА_3; зобов'язати відповідача по справі - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ внести у розділ «Відомості про роботу» трудової книжки НОМЕР_1 позивача по справі - ОСОБА_3 запис під наступним порядковим номером: «Записи №№ 2, 3, 4, 5 недійсні, поновлений на службі в органах внутрішніх справ України»; зобов'язати відповідача по справі - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ внести у розділ «Відомості про заохочення» трудової книжки НОМЕР_1 позивача по справі - ОСОБА_3 наступну запис: «За період служби в органах внутрішніх справ України заохочувався 10 разів: - відомчими заохочувальними відзнаками - 3 рази - грошима 7 разів».

В обґрунтуванні позову зазначено, що позивач вважає записи, внесені відповідачем до трудової книжки НОМЕР_1 такими, що порушують його права, оскільки не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ 15.09.1991 року, згідно наказу МВС України №86 ос від 10.09.1991 року.

26.09.2012 року - звільнений з органів внутрішніх справ, згідно наказу ДДУВС від 26.09.2012 року №142ос.

При ознайомленні з трудовою книжкою, 24.07.2013 року, позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме внесені записи не у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (надалі - Інструкція).

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Відповідно до п. 4.1. Інструкції у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 2.10. Інструкції передбачено, що у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Тобто, згідно вимог зазначеної норми відповідач повинен був внести запис в трудову книжку позивача «Запис №2 недійсний, поновлений на службі в органах внутрішніх справ України», натомість вніс записи: - №3 «04.04.2012 Запис №2 не дійсний»; №4 «26.09.2012 Запис №3 не дійсний»; №5 «15.03.2012 Поновлений на службі в органах внутрішніх справ Наказ МВС України від 15.03.2012 №256 о/с».

В тому числі, згідно 2.23. Інструкції до трудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження» відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ «Відомості про заохочення» вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці.

Згідно норм ст.ст.1, 2, 3, 5 Закону України «Про державні нагороди» від 16.03.2000 №1549-III (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) державні нагороди України (далі - державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. Державні нагороди встановлюються виключно законами України. Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, цього Закону та указів Президента України, що видаються відповідно до нього. Державними нагородами є: звання Герой України; орден; медаль; відзнака «Іменна вогнепальна зброя»; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака. Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.

Тобто, записи, що містяться в трудовій книжці позивача в розділі «Відомості про нагородження» повинні міститься в розділі «Відомості про заохочення», оскільки, як встановлено в судовому засіданні, позивач саме заохочувався відомчими заохочувальними відзнаками та грошима за успіхи у праці, а не державними нагородами.

Так, відповідно до п.2.6. Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, оцінивши докази, які є у справі, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 86, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати порушення Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ встановленого порядку ведення трудових книжок, а саме трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3.

Визнати неправомірними записи №№ 3, 4, 5 внесені Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ до розділу «Відомості про роботу» трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3.

Визнати неправомірним запис внесений Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ на аркушах 18 та 19 у розділі «Відомості про нагородження» трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3.

Зобов'язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ внести у розділ «Відомості про роботу» трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3 запис під наступним порядковим номером: «Записи №№ 2, 3, 4, 5 недійсні, поновлений на службі в органах внутрішніх справ України».

Зобов'язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ внести у розділ «Відомості про заохочення» трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3 наступний запис: «За період служби в органах внутрішніх справ України заохочувався 10 разів: - відомчими заохочувальними відзнаками - 3 рази - грошима 7 разів».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко