Постанова № 33627503, 17.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р. № 820/5877/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участю сторін :

представник позивача - Барішевського О.В.,

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК" Надія ЛТД" до Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК" Надія ЛТД", з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ у м. Харкові № 0003131530 від 25 березня 2013 року, яким ТОВ "АПК "Надія ЛТД" було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 131532,00 грн., з яких за основним платежем - 87688,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 43844,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що за результатами проведеної перевірки товариства та складеного за її наслідками акту перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 131532,00 грн. Позивач вважає, що у Індустріальної МДПІ у м. Харкові не має підстав для визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 87688,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 43844,00грн. Позивач зазначає, що ТОВ «АПК «Надія ЛТД» правомірно, у відповідності з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД»: ПН № 32 від 30.03.2012р. на суму ПДВ 13595,83грн., ПН № 12 від 12.06.2012р. на суму ПДВ 16359,93грн., ПН № 9 від 11.06.2012р. на суму ПДВ 21711,07грн., ПН № 18 від 30.04.2012р. на суму ПДВ 36020,83грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

У поданих до суду запереченнях проти позову (а.с.97-98) представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, зазначивши наступне: платником ТОВ "АПК"НАДІЯ ЛТД" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту травня 2012 року суму ПДВ по податковій накладній (ПН №32 від 30.03.2012р. на суму ПДВ 13595,83 грн.), яку виписано ТОВ "ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД", і.п.н. 359871004629, яка на момент включення до податкового кредиту не відповідала звітному періоду та не була зареєстрована в ЄРПН. Зазначене порушення спричинило завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду травня 2012 року у сумі 13595,83 грн. Відповідач зазначив, що дані перевірки свідчать про завищення залишку від'ємного значення травня 2012р. у сумі 13596,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення червня 2012р. та до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2012р. у сумі ПДВ - 51667,00 грн. Також дані перевірки свідчать про завищення податкового кредиту листопада 2012р. на суму ПДВ - 36021,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за листопад 2012 року у сумі ПДВ -36021,00 грн. Відповідальність платника передбачена абзацом четвертим п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

За матеріалами справи судом встановлено, що посадовими особами Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Харкові було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «АПК «Надія ЛТД» у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено Акт від 07.02.2013р. № 619/15.3-19/35972274 (а.с. 7-11).

Індустріальною міжрайонною ДПІ у м. Харкові на підставі зазначеного акта перевірки 25 березня 2013 року було складено податкове повідомлення-рішення № 0003131530, яким ТОВ «АПК «Надія ЛТД» було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 131532,00 грн., з яких за основним платежем - 87688,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 43844,00грн. (а.с. 12).

З оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0003131530 вбачається, що його було прийнято згідно п.54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 619/15.3-19/35972274 від 07.02.2013р.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображення в акті перевірки висновків податкового органу про встановлене заниження з боку ТОВ «АПК «Надія ЛТД» податку на додану вартість у сумі 51667,00грн. за липень 2012р. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за листопад 2012р. у сумі ПДВ - 36021,00грн., що в свою чергу призвело до порушення ТОВ «АПК «Надія ЛТД» п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Незаконність формування податкового кредиту платником податків, на думку відповідача, полягає у тому, що ТОВ «АПК «Надія ЛТД» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту травня 2012р. суму ПДВ по податковій накладній (ПН № 32 від 30.03.2012р. на суму ПДВ 13595,83грн.), до податкового кредиту липня 2012р. сума ПДВ по податковим накладним (№ 12 від 12.06.2012р. на суму ПДВ 16359,93грн. та № 9 від 11.06.2012р. на суму ПДВ 21 711,07грн.), до податкового кредиту листопада 2012р. суму ПДВ по податковій накладній (№ 18 від 30.04.2012р. на суму ПДВ 36020,83грн.) виписані ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД» (і.п.н. 359871004629), які на момент включення до податкового кредиту не відповідали звітному періоду та не були зареєстровані в ЄРПН.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від № 619/15.3-19/35972274 від 07.02.2013р., на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "АПК "Надія ЛТД" мало взаємовідносини з ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД». Так, ТОВ "АПК "Надія ЛТД" (Замовник) укладено договір № 16/11-жд від 16.11.2011 року на транспортно -експедиційне обслуговування з ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД» (Виконавець), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому транспортно -експедиційні послуги, пов'язані з навантаженням (розвантаженням), сертифікацієй та відправленням (отриманням) зернових, маслічних та інших вантажів (Продукції) з усіх станцій, зазначених Замовником. Замовник зі свого боку зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх. (а.с. 13-16).

На виконання зазначеного договору між його сторонами укладались також і додаткові угоди (а.с. 17-22).

На виконання умов вказаного договору та додатків до нього ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД» на адресу ТОВ "АПК "Надія ЛТД" виписані податкові накладні: ПН № 32 від 30.03.2012р. на суму ПДВ 13595,83грн.; № 18 від 30.04.2012р. на суму ПДВ 36020,83грн.; № 9 від 11.06.2012р. на суму ПДВ 21 711,07грн.; № 12 від 12.06.2012р. на суму ПДВ 16359,93грн. (а.с. 27-30).

Факт відвантаження товару на адресу ТОВ «АПК "Надія ЛТД"» підтверджується складеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 23-26).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону.

Згідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарі/послуг.

Таким чином, оскільки продавцем товару - ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД» і.п.н. 359871004629 не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних вище податкових накладних за операціями з ТОВ «АПК «Надія ЛТД», позивачем до податкової інспекції було спрямовано заяву зі скаргою на вказаного продавця товару з доданими до неї розрахунковими документами, які засвідчують про факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Отже, з моменту подачі до податкової інспекції заяви зі скаргою на продавця товару - ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД», платником податків - ТОВ «АПК «Надія ЛТД» правомірно у відповідності з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними виписаними ТОВ «ТРАНС ЕКСПРЕС ЛТД» - ПН № 32 від 30.03.2012р. на суму ПДВ 13595,83грн., ПН № 12 від 12.06.2012р. на суму ПДВ 16359,93грн., ПН № 9 від 11.06.2012р. на суму ПДВ 21 711,07грн., ПН № 18 від 30.04.2012р. на суму ПДВ 36020,83грн.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що податкове повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ у м. Харкові № 0003131530 від 25 березня 2013 року є протиправним та прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1315,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД" до -Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.03.2013р. №0003131530, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Надія ЛТД" (код 35972274; 61035, м. Харків, вул. Каштанова, б. 29) витрати зі сплати судового збору в сумі 1315,32 грн. (одна тисяча триста п'ятнадцять грн. 32 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2013 року

Суддя Заічко О.В.