Рішення № 33623941, 18.09.2013, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 2-232/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року смт. Червоноармійськ

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої-судді Гуц О.В.

при секретареві Ридановій Г.В.

за участю:

представника позивача Гараніної О.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вудпак" звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3, мотивуючи його тим, що 04.03.2011 року за участю транспортного засобу -автомобіля УАЗ-3303, н/з НОМЕР_2, що належав ТОВ "Вудпак" під керуванням водія ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої автомобіль "LEXUS GX 460", д/н НОМЕР_1, що був учасником цієї ДТП отримав механічні пошкодження.

Згідно постанови Червоноармійського районного суду Житомирської області від 25.03.2011 року по справі № 3-182/2011 року винним у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_3.

Після здійснення страхових виплат власнику автомобіля "LEXUS GX 460", д/н НОМЕР_1 ПАТ "Європейський Страховий Альянс" звернулося з позовом до ТОВ "Вудпак" про стягнення в регресному порядку- 43524,42 грн. .

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.02.2013 року з ТОВ "Вудпак" на користь ПАТ "Європейський Страховий Альянс" було стягнуто страхові виплати в розмірі- 37755,65 грн..

31.07.2013 року ТОВ "Вудпак" звернулося до ОСОБА_3 із вимогою про відшкодування вказаної шкоди, надіславши претензію № 151 ,яка відповідачем залишена без реагування.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_3 в порядку регресу , завдану з вини відповідача матеріальну шкоду у розмірі 37755,65 грн. та судові витрати, пов"язані зі сплатою судового збору .

В судовому засіданні 10.09.2013 року представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила постановити рішення про його задоволення у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні 10.09.2013 року позов не визнали подали суду письмові заперечення та додатково зазначили , що на відповідача ОСОБА_3, як на працівника ТОВ "Вудпак" ,з вини якого заподіяно шкоду може бути покладено матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди , але не більше середнього місячного заробітку. Про те, оскільки ОСОБА_3 вже звернувся до керівництва ТОВ "Вудпак" із письмовою заявою про добровільне відшкодування завданої ним шкоди, в розмірі ,що не перевищує середнього місячного заробітку ,що не суперечить вимогам ст. 130 КЗпП України, то вважають ,що з цих підстав позивачу необхідно відмовити в позові повністю.

Належним чином повідомлені відповідач та його представник в судове засідання призначене на 18.09.2013 року не з"явилися. Від відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника . В задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Так, частиною 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час своїх трудових (службових) обов"язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом , наказом по ТОВ "ВУДПАК" за № 46-К від 03.08.2009 року, відповідача ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду водія транспортної дільниці з 03.08.2009 року (а.с.12).

Відповідно до постанови Червоноармійського районного суду від 25.03.2011 року (справа № 3-182/2011р.) ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення , передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн. за порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, що стало наслідком скоєння ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів : автомобіля УАЗ-3303, н/з НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля "LEXUS GX 460", д/н НОМЕР_1 та вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. (а.с.13-14).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.02.2013 року з ТОВ "Вудпак" на користь ПАТ "Європейський Страховий Альянс" в порядку регресу стягнуто 36344,15 грн. страхової виплати та 1411,50 грн. судового збору (а.с.5-10).

Із копії платіжного доручення за № 1151 від 12.07.2013 року вбачається, що ТОВ "Вудпак" перерахувало вказані кошти на користь ПАТ "Європейський Страховий Альянс" (а.с.4).

За правилами ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству організації при виконанні трудових обов"язків , працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди , але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток розмірі. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках , зазначених у законодавстві.

Згідно ст. 134 Кодексу Законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема коли:

-між працівником і підприємством , установою ,організацією , відповідно до статті 135 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей , переданих йому для зберігання або для інших цілей;

-майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю та/бо за іншими документами;

-шкоди завдано діями працівника ,які мають ознаки діянь , переслідуваних у кримінальному порядку;

-шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані відповідно до законодавства;

-шкоди завдано недостачею , умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів(продукції) , в тому числі при їх виготовленні , а також інструментів , вимірювальних приладів , спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

-відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству , установі ,організації при виконанні трудових обов"язків;

-шкоди завдано не при виконанні трудових обов"язків .

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у абз.3 п.3 Постанови № 14 від 29.12.1992 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди ,заподіяної підприємствах, організаціях їх працівниками", за шкоду заподіяну внаслідок порушення трудових обов"язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб ,що грунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов"язків(відшкодування шкоди їх майну, здоров"ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та інше), відповідає підприємство, перед яким працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Згідно ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.60 цього Кодексу, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем по справі не надано достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що відповідач має нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини ТОВ "Вудпак", зокрема доказів того ,що цієї шкоди завдано діями відповідача ОСОБА_3, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку або у нетверезому стані ,у стані наркотичного сп"яніння, чи поза виконанням відповідачем своїх трудових обов"язків , а також у інших випадках, перелік яких визначено ст. 134 Кодексу Законів про працю України , тому суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача, завдану останнім з його вини матеріальну шкоду у розмірі середнього місячного заробітку .

Відповідно до абз. 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди , заподіяної підприємствах, організаціях їх працівниками" , при матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку , він визначається відповідно до затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати. Порядок обчислення середньої заробітної плати (зі змінами , внесеними Постановою КМУ від 16.05.1995 року за № 348 , а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи по відшкодуванню шкоди.

Як вбачається із наданої ТОВ "Вудпак" довідки за № 190 від 18.09.2013 року, (а.с.46), виплати заробітної плати відповідачу за останні два місяці становили : в липні 2013 року- 1267,39 грн., в серпні 2013 року- 1198,81 грн.. Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає - 1233,10 грн.(1267,39 + 1198,81 грн.: 2 = 1233,10 грн.).

Подана відповідачем письмова заява до ТОВ "Вудпак"(копія якої додана до заперечень на позов (а.с.44)) про проведення з нього стягнень в рахунок покриття завданої підприємству при виконанні трудових обов"язків шкоди, в розмірі , що не перевищує середнього місячного заробітку ,не приймається судом до уваги , оскільки вказана заява була звернута до керівництва ТОВ "Вудпак" лише 03.09.2013 року, тобто після звернення позивача до суду з вказаним позовом та за даними ТОВ "Вудпак"(довідка за № 187 від 12.09.2013 року, а.с.43), до реалізації розпорядження про відрахування, позивачем не видавалось.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України , вразі ,якщо позов задоволено частково ,судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі, що становить -12,33 грн..

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1172, 1191 ЦК України ,ст. ст. 132, 134 КЗпП України, Постановою № 14 від 29.12.1992 року Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди , заподіяної підприємствах, організаціях їх працівниками", Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 "Про порядок обчислення середньої заробітної плати ", суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" ( р/р 26002256719 в АТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 31711882) в рахунок відшкодування завданої шкоди- 1233 грн.(одна тисяча двісті тридцять три ) грн.10 коп. та судовий збір в розмірі 12 грн (дванадцять ) грн. 33 коп..

Рішення може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. В. Гуц