Рішення № 33622441, 09.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/20009/12

Провадження №2/522/3010/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

при секретарі Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення збитків та моральної шкоди, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», в якому після уточнення позовних вимог (а.с. 112) просив суд стягнути збитки, завдані в результаті ДТП, у розмірі 9895,02 грн., та стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 7 жовтня 2010 року відбулося ДТП між позивачем, який керував автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_1, та громадянином ОСОБА_2, під керуванням якого був автомобіль «Фольксваген» д/н НОМЕР_2. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2011р. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, у якій закріплено положення щодо порушення правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Після ДТП ОСОБА_2 відмовлявся оплатити ремонт автомобіля позивача та не повідомив про страхову компанію, якою він користувався. Згідно з висновком спеціаліста від 22.07.2011р. вартість відновного ремонту автомобіля «Тойота» складає 8 027,02грн. Також до суми відшкодування включені витрати на експертні послуги, які відповідно до договору про надання послуг з оцінки наземних транспортних засобів від 22.10.2011 року склали 900,00 грн., витрати пов'язані з знаходженням автомобіля на штраф майданчику в сумі 168,00 грн., та придбання фари і зворотника, загальна вартість яких становить 800 грн. Таким чином, сума загального відшкодування збитків складає: 8 027,02 + 900,00 + 168,00 + 800,00 = 9895,02грн. Також, як зазначено у позові, крім матеріального збитку позивачу було спричинено моральну шкоду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 з'явився у судове засідання та просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі, посилаючись на вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник відповідача - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», не з'явився у судове засідання. При цьому, 04.06.2013 року від Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надійшли заперечення, у яких відповідач просив розглянути справу без участі представника.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на вул. Рішельєвська з боку вул. Базарна 07.10.2010 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «Тойота» д/н НОМЕР_1, під

керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілю «Фольксваген» д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2

Суддею Приморського районного суду м. Одеси Свяченою Ю.Б. 23 лютого 2011 року ухвалено постанову (а.с. 7-8), відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 3 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» , страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стартовим відшкодуванням).

У Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. № 2 "Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у 2010-2011 роках"визначено, що володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, у контексті ст.1194 ЦК України страхувальник, яким є ОСОБА_2, повинен нести майнову відповідальність у розмірі франшизи, на яку зменшується розмір страхового відшкодування, тобто у розмірі 510 гривень.

У частині 22.1 статті 22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Під час розгляду справи було встановлено, що на момент ДТП цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ЗАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (поліс №ВВ/7498091, а.с. 79).

Відповідно до полісу № ВВ/7498091 ліміт матеріальної відповідальності страховика складає 25500,00грн., розмір франшизи - 510,00 грн. (а.с.79).

08.10.2010 року ОСОБА_2 надав до ЗАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» пояснення страхувальника про обставини події за участю ТЗ забезпеченого полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу (а.с.80-81).

Згідно з матеріалами справи, в результаті зазначеного ДТП автомобілю «Тойота» д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, завдано механічних пошкоджень. Згідно висновку спеціаліста ТОВ «Адамант Плюс» від 22.07.2011 року№30\09-1 (а.с. 15-45), розмір матеріальної шкоди складає 5485 грн. 05 коп.

Крім того, за проведення оцінки позивач відповідно до квитанції (а.с. 13) сплатив 900,00 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач витратив кошти на зберігання автомобілю на штрафмайданчику ДАІ у розмірі 168,00 грн. (а.с. 114)

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як встановлено у судовому засіданні, та не заперечувалося сторонами по справі, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», 25 квітня 2013 року здійснило виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 4975,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь позивача підлягає стягненню 1068,00 грн., з яких 900,00 грн. - витрати на експертні послуги з оцінки наземних транспортних засобів, та 168,00 грн. - витрати на зберігання автомобілю на штрафмайданчику ДАІ.

Щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач не довів суду факт заподіяння йому страждань або втрат немайнового характеру, не обґрунтував з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідачів 800 грн. за придбання фари L CORONA б/у 1 шт. і зворотника L CORONA б/у 1 шт. При цьому, позивач не додав копій квитанцій за придбання фари та зворотника. Крім того, відповідно до калькуляції до висновку спеціаліста №30\09-1 від 22.07.2011 року вартість зазначених запчастин увійшла до вартості матеріального збитку, заподіяного власникові автомобіля «Тойота» (а.с.20). Таким чином, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо відшкодування витрат позивача, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 56 ЦПК України особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відомості про те, що будь-яка особа у відповідності до вимог ч. 2 ст. 56 ЦПК України була допущена до участі у розгляді справи ухвалою суду як особа, яка надає правову допомогу позивачу, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення судових витрат на оплату правової допомоги, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази про понесення позивачем таких витрат.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 16, 57-61, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення збитків та моральної шкоди, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 24175269) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) 1068,00 грн. (одна тисяча шістдесят вісім гривень 00 копійок) страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) суму франшизи у розмірі 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень).

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 24175269) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 197,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 17,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С. Єршова

09.09.2013