Постанова № 33620569, 09.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа№ 911/1441/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Латій Б.В.;

від відповідача: представник за довіреністю Загура В.П.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

фізичної особи-підприємця Гнатюк Тетяни Василівни

на рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 року

у справі №911/1441/13 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом дочірнього підприємства «Стар»

до фізичної особи-підприємця Гнатюк Тетяни Василівни

про стягнення 22 852,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 28.05.2013 року у справі №911/1441/13 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з ФОП Гнатюк Т.В. на користь ДП «Стар» 15 500,00 грн. основного боргу, 1 257,35 грн. 3% річних, 2 278,50 грн. інфляційних та 2 316,60 грн. пені.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 року у справі №911/1441/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі №911/1441/13 прийнято апеляційну скаргу ФОП Гнатюк Т.В. до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 07.08.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

06.08.2013 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив оскаржуване рішення залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2013 року надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.09.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.03.2010 року між ДП «Стар» (далі - орендодавець) та ФОП Гнатюк Т.В. (далі - орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №01/03 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець здає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежилі приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, провулок Т.Шевченка 7/1, загальною площею 207,6 кв.м. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням встановлюється 12 916,66 грн., крім того ПДВ в сумі 2 583,34 грн., що разом складає 15 500,00 грн.

Згідно з п. 5.2. договору орендна плата перераховується орендарем в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця з 10-го до 20-е число місяця, за який проводиться оплата, на підставі виставлених орендодавцем рахунків та/або на підставі даного договору.

Як вбачається із виписки банківського рахунку позивача, відповідач розраховувався з позивачем по орендній платі за договором оренди за період з березня 2010 року по грудень 2010 року на суму 139 500 грн., в той час, як сплаті підлягало за відповідний період оренди 155 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів погашення заборгованості в розмірі 15 500,00 грн. (155 000,00 грн. - 139 500 грн.) відповідачем перед позивачем відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень №01/03 від 01.03.2010 року.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ФОП Гнатюк Т.В. на користь ДП «Стар» заборгованості по сплаті орендних платежів на суму 15 500,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 257,35 грн. 3% річних, 2 278,50 грн. інфляційних та 2 316,60 грн. пені.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, поточні платежі по сплаті орендних платежів відповідачем здійснювались з простроченням строку встановленого п. 5.2. договору.

Відповідно до п. 7.2. договору сторонами передбачено, що у разі порушення передбачених договором оренди строків сплати орендної плати орендар на вимогу орендодавця сплачує орендодавцеві пеню за кожний день прострочення, розраховану виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та суми боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 1 257,35 грн. 3% річних, 2 278,50 грн. інфляційних та 2 316,60 грн. пені. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Крім того, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги, оскільки ДП «Стар» не надано доказів фактичної оплати відповідних послуг, акту приймання-передачі наданих послуг або відомостей та доказів про те, що послуги надавались адвокатом.

Доводи скаржника про недотримання сторонами всіх істотних умов договору при його укладенні, колегією суддів відхиляються, оскільки, відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, слід зазначити, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, яка виникла у зв'язку неналежним виконання відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень №01/03 від 01.03.2010 року, а не встановлення недійсності вказаного договору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 року у справі №911/1441/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гнатюк Тетяни Василівни на рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 року у справі №911/1441/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 року у справі №911/1441/13 залишити без змін.

3. Справу №911/1441/13 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.