Рішення № 33620500, 05.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р.Справа № 922/3113/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТК-3000", м. Харків до Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків про стягнення 23 681,99 грн. за участю представників:

позивача - Козирєв С.С., довіреність б/н від 22.07.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТК-3000" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек" (відповідача) 21 383,69 грн. основного боргу, 799,69 грн. пені, 342,14 грн. інфляційних втрат та 1 156,47 грн. 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №30611/1 від 03.06.2011 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить позов задовольнити. Через канцелярію суду подав додаткові пояснення (вх.№050913 від 05.09.2013 р.), які долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання, призначені на 08.08.2013 р., 15.08.2013 р., 03.09.2013 р. та 05.08.2013 р., свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

03.06.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) був укладений договір купівлі-продажу №30611/1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався поставити відповідачеві спецодяг, взуття, засоби індивідуального захисту та інші товари (далі - товар) в асортименті, кількості за цінами та у строки, які зазначені у цьому договорі та у специфікації до нього або накладних, рахунках позивача, які є невід'ємною його частиною, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити за поставлений товар.

Відповідно до п.3.3. договору датою поставки товару вважається дата вказана в видатковій накладній позивача.

Відповідно до п.5.1. договору відповідач гарантує попередню оплату у розмірі 100 % від суми виставлених рахунків позивача. Сплата товару відповідачем може бути відстрочена за згодою позивача на 15-ть календарних днів.

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача 21 383,69 грн. основного боргу, 799,69 грн. пені, 342,14 грн. інфляційних втрат та 1 156,47 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу №30611/1 від 03.06.2011 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, передав відповідачеві товар на загальну вартість 21 668,58 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ТК1292 від 17.08.2011 р. на суму 1 835,10 грн., №ТК1361 від 02.09.2011 р. на суму 1 263,24 грн., №ТК1362 від 02.09.2011 р. на суму 3 130,74 грн., №ТК1369 від 05.09.2011 р. на суму 179,34 грн., №ТК1407 від 12.09.2011 р. на суму 2 541,83 грн., №ТК1433 від 13.09.2011 р. на суму 487,50 грн., №ТК1594 від 05.10.2011 р. на суму 858,24 грн., №ТК1595 від 05.10.2011 р. на суму 7 078,80 грн. та №ТК1596 від 05.10.2011 р. на суму 4 293,79 грн. (а.с.11-18, 54).

Відповідач товар прийняв на підставі довіреностей: №86 від 17.08.2013 р., №140 від 02.09.2013 р., №142 від 02.09.2013 р., №146 від 05.09.2013 р., №158 від 12.09.2013 р., №163 від 13.09.2013 р., №214 від 05.10.2013 р., №212 від 05.10.2013 р., №213 від 05.10.2013 р. (а.с.11-18, 55).

В п.5.1. договору передбачено, що відповідач гарантує попередню оплату у розмірі 100 % від суми виставлених рахунків позивача. Сплата товару відповідачем може бути відстрочена за згодою позивача на 15-ть календарних днів.

Як стверджує позивач у додаткових письмових поясненнях (вх.№32572, а.с.52-53), станом на 05.10.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 21 383,69 грн. та після цієї дати жодних оплат за товар відповідачем не здійснювалось.

Факт визнання відповідачем суми заборгованості в розмірі 21 383,69 грн. підтверджується також наданим позивачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.05.2012 р. (а.с.19), який підписаний обома сторонами і скріплений печатками товариств.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 05.10.2011 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 21 383,69 грн., яку до цього часу не погашено.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини і той факт, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в розмірі 21 383,69 грн., не спростував належними доказами факт її наявності або розмір, не довів суду безпідставність її нарахування, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 1 156,47 грн. та 342,14 грн. інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданим розрахункам, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 799,69грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 9.2. договору передбачено, що відповідач у випадку порушення термінів оплати за поставлений товар, сплачує позивачеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно з наданим розрахунком пені (а.с.5., 52-53) позивачем нараховано пеню в розмірі 799,69 грн. за період з 05.10.2011 р. по 05.04.2012 р.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача пені з 05.10.2011 р., позивач послався на той факт, що станом на 05.10.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 21 383,69 грн., після цієї дати жодних оплат за товар відповідачем не здійснено, тому саме з цієї дати позивачем розпочато нараховання пені.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування пені (а.с.5., 52-53), суд вважає, що дане нарахування суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам даного договору з огляду на таке.

Відповідно до п.3.3. договору датою поставки товару вважається дата вказана в видатковій накладній позивача. Згідно з п.5.1. договору сплата товару відповідачем може бути відстрочена за згодою позивача на 15-ть календарних днів.

Отже, за умовами даного договору нарахування пені повинно бути здійснене окремо за кожною видатковою накладною з відстрочкою оплати за поставлений товар на 15 календарних днів, починаючи з дати поставки, вказаної у видатковій накладній.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази часткової оплати відповідачем вартості товару за вище вказаними видатковими накладними, суд не може самостійно здійснити розрахунок пені. Разом із тим, суд зазначає, що під час судового розгляду суд неодноразово вимагав від позивача надати докладний, обґрунтований розрахунок пені за договором, що підтверджується ухвалами господарського суду Харківської області від 25.07.2013 р., 08.08.2013 р. та 15.08.2013р. Проте, позивачем зауваження суду щодо порядку нарахування пені враховано не було.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

Враховуючи ненадання позивачем належного розрахунку нарахування пені, суд вважає за необхідне позов в частині стягнення з відповідача 799,69 грн. пені залишити без розгляду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек" (61000, м. Харків, пр. Московський, 96-А, кв. 15, код ЄДРПОУ 31344132, п/р 26009221477100 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТК-3000" (61000, м. Харків, пл. Повстання, 2, код ЄДРПОУ 30752658, п/р 26001010057393 в АТ "Банк Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931) 21 383,69 грн. основного боргу, 342,14 грн. інфляційних втрат, 1 156,47 грн. 3% річних та 1 662,41 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 799,69 грн. пені позов залишити без розгляду.

Повне рішення складено 10.09.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.