Рішення № 33620298, 17.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2013 року Справа № 913/1979/13

Провадження № 29/913/1979/13

За позовом Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ

до відповідача Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення збитків у сумі 3 394 грн. 80 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.

Секретар судового засідання Колпакова Г.О.

у засіданні брали участь:

від позивача - повноважний представник у судове засідання не прибув;

від відповідача - Загорська І.М., представник за довіреністю № 1-3/3д-54 від 01.04.2013.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 15.07.2013 (дата штемпелю на поштовому конверті) Державне підприємство «Вугілля України» (далі - ДП «Вугілля України», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 11.07.2013 № 1141/10 до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» (далі - ДП «Ровенькиантрацит», відповідача у справі) з вимогами стягнути з останнього суму збитків у розмірі 3 394 грн. 80 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на умови пункту 6.5 договору від 27.12.2007 № 09-08/1-ЕН, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 у справі № 37/406 та заяву від 04.05.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1032/10 на суму 4156,00 грн. укладену в порядку статті 203 ГК України між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго», норми статей 224, 225, 228 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позивач подав до суду додаткові письмові пояснення до позову від 13.08.2013 № 988-юр та заяву від 13.08.2013 № 988-юр про розгляд справи без участі його представника.

Державне підприємство «Ровенькиантрацит» (далі - ДП «Ровенькиантрацит») відповідач у справі, надав заперечення на позов б/н від 05.08.2013, в яких просить відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до умов договору № 09-08/1-ЕН від 27.12.2007 - Вантажоотримувачем вугільної продукції була Зміївська ТЕС ВАТ «Центренерго», оскільки ДП «Вугілля України» уклав договір № 111-31 від 27.05.2008 з ВАТ «Центренерго» на постачання вугільної продукції.

Позивач зазначив, що ПАТ «Центренерго» оплачуючи простій вагонів у зв'язку з очікуванням прибуття представників вантажовідправника та постачальника для проведення спільного зважування вугілля зазнало збитків:

- в розмірі 3256,00 грн. відповідно до відомостей плати за користування вагонами №№ 31100072, 01110075;

- в розмірі 138,80 грн. відповідно до відомостей плати за користування вагонами №№ 10120149, 31120198.

Однак в актах звіряння № 391 /Р, 392/Р даний факт не відображений.

Постанова Київського апеляційного господарського суду № 37/406 не доводить склад цивільного правопорушення ДП «Ровенькиантрацит», відповідачем у справі, за спірними правовідносинами, а тому відповідач не несе жодних зобов'язань компенсувати всі витрати відповідно до норм статті 224 ГК України.

Позивач, також посилається на те, що 04.05.2012 ДП «Вугілля України» у порядку статті 203 ГК України було складено і підписано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1032/10 на суму 4156,00 грн., в результаті чого ДП «Вугілля України» понесло збитки у зазначеній сумі. Але ж заява про застосування зустрічних однорідних вимог не підтверджує наявності настання збитків позивачем, оскільки підписано однією стороною, та не визнана другою стороною як такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач також зазначив, що відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані. У відповідності з оспорюваними накладними, а саме № 50085054, № 50085053, № 50079443, № 50079444 вугілля поставлялося у вологому стані, тому позивач мав виходити, при визначенні втрати саме з різниці у 2%.

Відповідач посилаючись на норми статті 256, 257, 259, 261 ЦК України зазначив, що строк, протягом якого позивач міг звернутися за захистом своїх порушених прав вже сплинув в 2011 році.

На думку відповідача, порушення зобов'язання за Договором поставки № 09-08/1-ЕН відповідачем перед позивачем у вигляді постачання вугілля у неналежній кількості не зумовлює прямо та безпосередньо поставку вугілля у неналежній кількості позивачем третій особі (тобто ПАТ «Центренерго» за самостійними договірними правовідносинами - договір № 111-31), а тому свідчить про відсутність усіх складових, необхідних для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням витребуваних та поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника відповідача у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Вугілля України», позивачем у справі, як Покупцем, та Державним підприємством «Донбасантрацит», відповідачем у справі, як Продавцем, було укладено договір поставки № 09-08/1-ЕН від 27.12.2007 на постачання вугільної продукції (далі - договір), згідно умов якого Постачальник на умовах передбачених даним договором, зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в договорі (далі - вугілля) (а.с.15-25).

У пункті 2.1 договору визначено, що поставка вугілля буде здійснюватись залізничним транспортом у відкритих піввагонах, погодженим графіком. Мінімальна партія відвантаження -чотири напіввагони.

Приймання вугілля по кількості та якості відбувається у порядку визначеному розділом 4 договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору, приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 - 64 "Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила прийоми по качеству", ДСТУ4083 - 2002 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови", ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування".

У пункті 4.2 договору сторони визначили, що вугілля приймається Покупцем по вазі в Акті звірення, згідно з пунктом 2.9 договору, дані до якого вносяться шляхом проведення зважування на тензометричних терезах Вантажоотримувача, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України.

Маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у залізничних накладних і результатів приймання за кількістю у Вантажоотримувача з врахуванням норми нестачі згідно з «Правилами перевезення вантажів».

У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля між даними покупця та Постачальника, виклик представника Постачальника або Вантажоотримувача для проведення спільного зважування є обов'язковим. Представник Постачальника/Вантажоотримувача зобов'язаний з'явитися на спільне зважування вугілля протягом 24 годин з моменту отримання виклику.

Як встановлено у пункті 4.9 договору, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Ванатжоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки випробовування, Покупець або Вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів зобов'язаний викликати Постачальника або Вантажовідправника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Постачальника/вантажовідправника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості, визначені лабораторією Вантажоотримувача.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором Покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу вантажовідправника, з дотриманням вимог пункту 6.4 цього договору.

Згідно пункту 5.5 договору, вартість перевезення вугілля Залізницею оплачує Покупець.

Сторонами в пункті 6.1 договору встановлено, що Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов договору.

Разом з цим, згідно пункту 6.4 договору, за постачання неякісного вугілля, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, пов'язаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля). Ці витрати компенсуються лише після надання документів які обґрунтовують та підтверджують ці витрати.

Пунктом 6.5 договору сторони визначили, що у випадку виклику представника Постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми, визначені пунктами 4.3 та 4.5 цього договору, Постачальник відшкодовує витрати Покупця та Вантажотримувача по оплаті користування вагонами за час їх простою в очікуванні прибуття представника Постачальника, в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений пунктом 4.9 договору.

Договір вступає в силу з 01.02.2008 і діє до 31.12.2008, в частині проведення розрахунків до повного виконання (розділ 8 договору).

28.11.2008 сторони підписали два додатки до цього договору № 10/08-04 від 30.09.2008 та № 12/08-2 від 28.11.2008, якими визначили обсяги, строки поставки та Вантажовідправника вугілля у жовтні , грудні 2008 року.

Вантажоотримувач: Зміївська ТЕС, ВАТ «Центренерго», станція: Лиман, південної залізниці (а.с.22,23).

На виконання умов договору № 09-08/1-ЕН від 27.12.2007 відповідач у жовтні 2008 року відвантажив на адресу Зміївської ТЕС ВАТ «Центренерго» 8 вагонів з вугіллям марки АШ, що підтверджується залізничними накладними № 50085054 (вагони №№ 68779610, 68865519, 65331266), № 50085053 (вагони №№ 66731381, 66102005), № 50085028 (вагони №№ 65699142, 66630955, 67847046).

При здійсненні вхідного контролю кількості вугілля, що надійшло за накладною № 50085054 (вагони №№ 68779610, 68865519, 65331266) було встановлено, що різниця між масою вугілля у вагоні № 68865519, зазначеною у залізничній накладній і масою, визначеною при прийманні, перевищує норму природних втрат і граничну розбіжність при визначенні маси нетто:

Маса вугілля, вказана в залізн. накладній № 50085054Маса вугілля, за результатами зважування у покупцяРізницявагон № 6886551969,00 т.68,27 т.0,73 т.Згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю від 15.06.1965 № П-6 та пункту 4.2 договору, вантажоодержувачем були направлені телеграми № 125438/57,58,59 від 26.10.2008 Вантажовідправнику та Постачальнику з проханням направити представника для проведення спільного зважування вугілля.

Оскільки відповідач та його представник не повідомляли Вантажоотримувача про своє прибуття, згідно пункту 4.2 договору представників для спільного проведення спільного зважування вугілля не направляли, вугілля було прийнято за результатами зважування у Вантажоотримувача з урахуванням норм природних втрат.

У зв'язку з тим, що відповідачем у справі було допущено розбіжність між кількістю вугілля, зазначеною у накладній та кількістю вугілля, визначеною при зважуванні на тензометричних вагах вантажоодержувача більшу ніж норма нестачі, Вантажоотримувачем були понесені збитки, пов'язані з оплатою простою вагонів під час очікування прибуття представників вантажовідправника та постачальника для проведення спільного зважування вугілля та відправкою телеграм про виклик представника Постачальника та Вантажовідправника.

Також, при здійсненні вхідного контролю якості вугілля, що надійшло за накладною № 50085054 (вагони №№ 68779610, 68865519, 65331266) було встановлено, що показники зольності та вологості вугілля перевищують встановлену договором допустиму похибку: згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення до якості від 25.04.1966 № П-7, ДГСТ 1137-64 та ДСТУ 4096-2002, вантажоодержувачем були направлені телеграми № 125438/1,2,3 від 27.10.2008 Вантажовідправнику та Постачальнику з проханням направити представника для спільного опробування вугілля.

У присутності представника Постачальника та Вантажовідправника в особі Скибенко В.Н. було проведено опробування вугілля, що надійшло за залізничною накладною № 50085054.

Згідно акту спільного опробування № 6158 від 28.10.2008 вугілля, що надійшло, мало наступні показники якості:

Вимоги якості до вугілля марки АШ, встановлені пунктом 3.1. договору.Wt,%А, % 20,96,4Показники якості вугілля по залізничній накладній № 50085054 згідно посвідчення якості № 7 від 24.10.200824,75,6Показники якості вугілля по залізничній накладній № 50085054, згідно акту спільного опробування № 6158 від 28.10.2008 3,80,8та було встановлено, що різниця між показниками Wt,% та А, % посвідчення якості № 7 від 24.10.2008 та результатами спільного опробування більша за встановлену допустиму похибку випробування.

Внаслідок поставки вугілля, що не відповідає показникам якості, під час очікування прибуття представників вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опробування вугілля відбувся простій вагонів. Даний простій відображено у відомості плати за користування вагонами (контейнерами) № 31100072 та підтверджено переліком ТЕХПД - 2 № 135 за 04.11.2008 року, збитки Вантажоотримувача склали 1244,00 гри.

При здійсненні вхідного контролю кількості вугілля, що надійшло за накладною № 50085053 (вагони №№ 66731381, 66102005) було встановлено, що різниця між масою вугілля у вагонах, зазначеною в залізничній накладній і масою, визначеною при прийманні, перевищує норму природних втрат і граничну розбіжність при визначенні маси нетто:

Маса вугілля, вказана в залізн. накладній № 50085054Маса вугілля, за результатами зважування у покупця Різницявагон № 6673138169,00 т.67,90 т.1,1 т.вагон № 6610200571,00 т.67,35 т.3,45 т.Оскільки відповідач та його представник не повідомляли Вантажоотримувача про своє прибуття, згідно п. 4.2. Договору представників для спільного проведення спільного зважування вугілля не направляли, вугілля було прийнято за результатами зважування у Вантажоотримувача з урахуванням норм природних втрат.

Позивачем понесені збитки, пов'язані з оплатою простою вагонів під час очікування прибуття представників вантажовідправника та постачальника для проведення спільного зважування вугілля. Даний простій відображено у відомості плати за користування вагонами № 31100072 та підтверджено переліком ТЕХПД - 2 № 135 за 04.11.2008, збитки Вантажоотримувача склали 768,00 грн.

При здійсненні вхідного контролю кількості вугілля, що надійшло за накладною № 50085028 (вагони №№ 65699142, 66630955, 67847046) було встановлено, що різниця між масою вугілля у вагонах, зазначених у залізничних накладних і масою, визначеною при прийманні, перевищує норму природних втрат і граничну розбіжність при визначенні маси нетто:

Маса вугілля, вказана в залізн. накладній № 50085054Маса вугілля, за результатами зважування у покупцяРізницявагон № 6569914269,00 т.68,12 т.0,88 т.вагон № 6784704669,00 т.67,87 т.1,13 т.Вантажоодержувачем були направлені телеграми № 125438/57,58,59 від 26.10.2008 Вантажовідправнику та Постачальнику з проханням направити представника для проведення спільного зважування вугілля.

Згідно пункту 4.2 договору відповідач представників для спільного проведення спільного зважування вугілля не направляли, вугілля було прийнято за результатами зважування у Вантажоотримувача з урахуванням норм природних втрат.

Внаслідок поставки вугілля, що не відповідає показникам якості, під час очікування прибуття представників Вантажовідправника та Постачальника для проведення спільного проведення лабораторних досліджень відбувся простій вагонів. Даний простій відображено у відомості плати за користування вагонами № 011110075 та підтверджено переліком ТЕХПД - 2 № 135 за 04.11.2008, збитки Вантажоотримувача склали 1244 грн.

Виходячи із вищевикладеного, сума збитків по першому пункту позову складається з плати за користування вагонами за накладними № 50085054 (вагони №№ 68779610, 68865519, 65331266), № 50085053 (вагони №№ 66731381, 66102005), № 50085028 (вагони №№ 65699142, 66630955, 67847046) і становить 3256,00 грн.

На виконання умов договору № 09-08/1-ЕН від 27.12.2007, відповідач у грудні 2008 року відвантажив на адресу Зміївської ТЕС ВАТ «Центренерго» 17 вагонів з вугіллям марки АШ, що підтверджується залізничними накладними № 50079443 (вагони №№ 67861021, 60517935, 67677278, 67599142), № 50079444 (вагони №№ 60504016, 60424306, 60630811, 63660849), № 51356878 (вагони №№ 67187682, 67614156, 67146449, 67879437, 68566850, 68569318, 68699958) та № 51356880 (вагони №№ 66179185, 66922386).

При з'ясуванні вхідного контролю кількості та якості вугілля, що надійшло за вказаними накладними було виявлено негативне відхилення кількості та якості, у зв'язку з чим вагони були затримані до прибуття повноважного представника Вантажовідправника на підставі пункту 4.2 договору Вантажоотримувачем були направлені телеграми 125438/1,2,3 від 31.12.2008 з проханням направити представника для проведення спільного зважування та опробування вугілля.

Відповідач не забезпечив прибуття свого представника для проведення спільного приймання вугілля за кількістю та якістю, вугілля за вказаними залізничними накладними було прийнято за показниками якості, визначеними лабораторією Вантажоотримувача, що відображено в актах звірення кількості та якості № 48/р від 31.12.2008.

У зв'язку з зазначеним Вантажоотримувачу було нараховано плату за простій вагонів під час очікування прибуття представника Вантажовідправника та Постачальника для проведення спільного приймання вугілля за кількістю та якістю.

Простій вагонів відображено у відомості плати за користування вказаними вище вагонами та підтверджено переліком ТЕХПД-2 № 57 за 31.12.2008. Загальна сума плати за користування вагонами за накладними № 50079443 (вагони №№ 67861021, 60517935, 67677278, 67599142), № 50079444 (вагони №№ 60504016, 60424306, 60630811, 63660849), № 51356878 (вагони №№ 67187682, 67614156, 67146449, 67879437, 68566850, 68569318, 68699958) та № 51356880 (вагони №№ 66179185, 66922386) складає 138,80 грн.

Загальна сума плати за простій вагонів складає:

3 256,00 грн. + 138,80 грн. = 3 394,80 грн.

Вказану суму стягнуто з позивача постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.0.2012 у справі № 37/406 за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 5 096,40 грн. за участю ДП «Ровенькиантрацит», відповідача у даній справі, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

04.05.2012 було складено та 23.05.2012 направлено ПАТ «Центренерго» заяву № 1032/10 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 4 156,00 грн., що складається:

- 3 394,80 грн. - збитки, в тому числі ПДВ;

- 67,94 грн. - державне мито;

- 157,20 грн. - витрати зі сплати інформаційно - технічного забезпечення судового процесу;

- 536,06 грн. - витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Зарахування вказаної суми підтверджено актом звірки між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго» станом на 01.05.2013 та карткою рахунки: 634 (а.с.117,118).

Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що поставка вугілля з відхиленням кількості та якості відбулась з вини відповідача, позивач відповідно до статей 224, 225, 228 ГК України отримав збитки у сумі позову, за стягненням яких і звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Під час розгляду справи відповідач подав заяву про застосування позовної давності від 19.08.2013, в якій з посиланням на норми статей 256, 257, 259, 261, 263 ЦК України зазначив, що загальна позовна давність для звернення до суду позивача за захистом порушених прав про стягнення збитків на час порушення провадження у даній справі (23.07.2013) сплинула в 2011 році (відповідно до відомостей користування вагонами залізниця виставляла рахунки за жовтень - 31.10.2008, 01.11.2008, за грудень - 20.12.2008, 31.12.2008, на адресу позивача ПАТ «Центренерго» було направлено вимогу № 8-04/2002 від 27.04.2010 про сплату суми збитків на суму 4 504,60 грн.).

Позивач проти доводів відповідача викладених у зазначеній заяві заперечує з підстав викладених у письмових поясненнях від 02.09.2013 № 1005-юр, зокрема, посилаючись на стягнення збитків з відповідача в порядку регресу.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Аналогічна норма міститься і у статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою частини 3 статті 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші...), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

За правилами пункту 4 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із статтею 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Подібна норма міститься і у частині 2 статті 224 ГК України де під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення відповідачем за спірними правовідносинами.

Матеріалами справи доведено, що у жовтні 2008 року на адресу Вантажоотримувача - Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» від Вантажовідправника - ДП «Ровенькиантрацит», відповідача у справі, надійшло 8 вагонів з вугіллям марки «АШ», яке на правах власності належало ДП «Вугілля України», що підтверджується залізничним накладними № 50085054 (вагони №№ 68779610, 68865519, 65331266), № 50085053 (вагони №№ 66731381, 66102005), № 50085028 (вагони №№ 65699142, 66630955, 67847046).

При здійсненні вхідного контролю кількості вугілля, що надійшло за вказаними накладними було встановлено, що різниця між масою вугілля у вагонах № 68865519, 66731381, 66102005, 65699142, 66630955, 67847046 зазначеною в залізничній накладній і масою, визначеною при прийманні, перевищує норму природних втрат і граничну розбіжність при визначенні маси нетто; у вагонах №№ 68779610, 68865519, 65331266, 65699142, 66630955, 67847046 було встановлено, що показники зольності та вологості вугілля перевищують встановлену договором допустиму похибку, у зв'язку з чим, позивачем були понесені збитки, пов'язані з оплатою простою вагонів під час очікування прибуття представників вантажовідправника та постачальника для проведення спільного зважування вугілля. Даний простій відображено у відомостях плати за користування вагонами (контейнерами) № 31100072, 01110075, збитки понесені позивачем становлять 3256, 00 грн.

У грудні 2008 року від Вантажовідправника ДП «Ровенькиантрацит», відповідача у справі, надійшло 17 вагонів з вугіллям марки «АШ», яке на правах власності належало ДП «Вугілля України», що підтверджується залізничним накладними № 50079443 (вагони №№ 67861021, 60517935, 67677278. 67599142), № 50079444 (вагони №№ 60504016, 60424306, 60630811, 636608491 № 51356878 (вагони №№ 67187682, 67614156, 67146449, 67879437, 68566850, 68569318, 68699958) та № 51356880 (вагони №№ 66179185, 66922386).

При здійсненні вхідного контролю кількості вугілля, що надійшло за вказаними накладними було встановлено, що різниця між масою вугілля у вагонах № 67861021, 60517935, 67677278, 67599142, 60504016, 60424306, 60630811, 63660849 зазначеною в залізничній накладній і масою, визначеною при прийманні, перевищує норму природних втрат і граничну розбіжність при визначенні маси нетто; у вагонах №№ 67187682, 67614156, 67146449, 67879437, 68566850, 68569318, 68699958, 66179185, 66922386 було встановлено, що показники вологості вугілля перевищують встановлену договором допустиму похибку, у зв'язку з чим, позивачем були понесені збитки, пов'язані з оплатою простою вагонів під час очікування прибуття представників вантажовідправника та постачальника для проведення спільного зважування вугілля. Даний простій відображено у відомостях плати за користування вагонами (контейнерами) № 10120149, 31120198, збитки понесені позивачем становлять 138, 80 грн.

Всього збитки складають 3 394 грн. 80 коп. (3 256,00 грн. + 138,80 грн.).

Відповідач не спростував зазначених вище обставин, не надав доказів відвантаження вугілля за вказаними залізничними накладними належної кількості та якості відповідно до умов пункту 3 договору № 09-08/1-ЕН від 27.12.2007.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 у справі № 37/406 за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення 5 096,40 грн., стягнуто з позивача у даній справі збитки в сумі 3 394,80 грн. та встановлено факт поставки вугілля неналежної кількості та якості за вищевказаними залізничними накладними.

Відповідно до пункту 6.5 цього договору, у випадку виклику представника Постачальника для проведення спільного зважування, відбору та аналізу проб відвантаженого вугілля, у результаті чого підтвердяться відхилення показників кількості чи якості вугілля понад норми, визначені пунктами 4.3 та 4.5 цього договору, Постачальник відшкодовує витрати Покупця та Вантажотримувача по оплаті користування вагонами за час їх простою в очікуванні прибуття представника Постачальника, в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений пунктом 4.9 договору.

Витрати позивача у заявленій сумі позову по оплаті користування вагонами на час їх простоювання в очікуванні прибуття представника Постачальника, відповідача у справі, підтверджуються матеріалами справи (заява № 1032/10 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 04.05.2012, акт звірки станом на 01.05.2013 укладений між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Центренерго»).

Отже, вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 3 394 грн. 80 коп. є обґрунтованими.

Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог позивача.

Доводи відповідача викладені у заяві судом відхиляються з огляду на наступне.

Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Стаття 228 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Позивач звернувся до відповідача, згідно з приписами статті 228 ГК України, з вимогою про відшкодування збитків (грошових коштів) за порушення договірних зобов'язань у порядку регресу, а згідно частини 6 статті 261 ЦК України стосовно регресних зобов'язань, тобто зобов'язань по відшкодуванню грошових коштів або інших майнових цінностей, сплачених (ДП "Вугілля України") з вини (ДП "Ровенькиантрацит") за порушення умов Статуту залізниць України, Правил перевезення, договору, початок перебігу строку позовної давності за регресними вимогами починається з дня виконання основного зобов'язання (сплата коштів, погашення заборгованості - заявка № 1032/10 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 04.05.2012), тому і перебіг позовної давності починається 04.05.2012.

Право зворотної вимоги до винної особи виникає з моменту відшкодування потерпілому збитків і з цього часу починається перебіг строку позовної давності. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років з дня виконання зобов'язання про відшкодування збитків.

Позовну заяву подано до господарського суду 15.07.2013 (дата штемпелю на поштовому конверті), а отримано судом 23.07.2013, згідно штемпелю господарського суду Луганської області, тобто в межах строку позовної давності, передбаченого статтею 257 ЦК України, перебіг якого розпочався 04.05.2012.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», 94700, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, буд. 6, ідентифікаційний код 32320704 на користь Державного підприємства «Вугілля України», 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд.4, ідентифікаційний код 32709929 збитки у сумі 3 394 грн. 80 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 23.09.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко