Рішення № 33620283, 19.09.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 рокуСправа № 912/1167/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1167/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс", м. Кіровоград

до відповідача: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кіровоград

про визнання права власності

Представники:

від позивача - Галковська О.І., довіреність б/н від 18.09.13;

від відповідача - Татарко Д.А., довіреність № 612-мр/з від 14.05.13, головний спеціаліст відділу представництва інтересів в судах юридичного управління Кіровоградської міської ради;

від 3-ї особи - Бурковський І.В., довіреність № 12/13 від 29.05.13, начальник відділу контролю, аудиту, юридичної та організаційної роботи регіонального відділення Фонду державного майна України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" пред'явлено позовну заяву до Кіровоградської міської ради з вимогою визнати за позивачем право власності на нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий.

В обґрунтування підстав позову позивач послався на приписи ст. ст. 16, 179, 181, 321 Цивільного кодексу України; вказав, що є власником майна, яке ним набуто на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2003 р.; дане майно є об'єктом нерухомості, так як нерозривно пов'язане із землею і його переміщення є неможливим без його знецінення та зміни призначення; натомість, відповідач вимагає повернення земельної ділянки, що є неможливим та припинить право власності позивача на нерухоме майно; вказаними діями відповідач заперечує право власності позивача на майно.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2013 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №912/1167/13. Крім того, даною ухвалою за ініціативою господарського суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Кіровоградська міська рада позовні вимоги заперечила повністю з тих підстав, що зі сторони відповідача жодних дій, які б свідчили про невизнання права власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд не вчинялись; позовна заява, яка подавалась до господарського суду з вимогою повернути земельну ділянку, направлена на захист права власності Кіровоградської міської ради на земельну ділянку та не свідчить про невизнання права власності позивача на майно; нормами законодавства не передбачено припинення права власності на майно при поверненні земельної ділянки власнику (а.с. 55-57).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області подало письмові пояснення від 27.08.2013 р. №244-45 (а.с. 52), у відповідності до яких просить припинити провадження у справі на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України та вказано про наступне: згідно поданого позову позивач запропонував господарському суду розглядати справу за правилами ст. ст. 3, 118-119 ЦПК України, тоді як господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому ГПК України; з позовної заяви не розуміло хто заперечує право власності позивача на майно; в даному випадку позивач веде спір про те чи є об'єкт незавершеного будівництва рухомими чи нерухомими майном, що не може бути предметом розгляду господарського суду. У наданих поясненнях третьою особою також надано відомості з приводу укладення з позивачем договору купівлі-продажу майна, що є предметом поданого позову, та про стан виконання такого договору.

В судовому засіданні 19.09.2013 р. представником позивача позовні вимоги підтримано на підставах, зазначених у позові; представником відповідача позов заперечено згідно поданого відзиву; представник третьої особи вважає позовні вимоги необґрунтованими у відповідності до наданих пояснень.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач згідно поданого позову просить визнати за ним право власності на нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, проспект Промисловий.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Змістом права власності є: право володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).

Суб'єктами права власності, відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України, є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 названого Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

За приписами ст. 329 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" придбало у власність об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд, що є предметом позовної вимоги, шляхом його приватизації на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.2003 р., укладеного з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (а.с. 23-25).

Вказаний договір купівлі-продажу нотаріально посвідчено, зареєстровано в реєстрі за №880 та зареєстровано Реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 26.02.2003 р.

У відповідності з умовами договору купівлі-продажу від 24.02.2003 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (Продавець) передавав у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" (Покупець) об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд, що знаходиться на балансі ВАТ "Гідросила", процент будівельної готовності якого складав близько 57 відсотків. Об'єкт знаходиться за адресою: м. Кіровоград. просп. Промисловий, на земельній ділянці розміром 4,6 га (п. 1.1. договору).

Зазначений у договорі об'єкт продано за 7972,00 грн. без податку на додану вартість та без вартості земельної ділянки (п. 1.5. договору).

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору передача об'єкта здійснюється Продавцем в п'ятиденний термін після сплати Покупцем повної вартості та посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу від 24.02.2003 р. сторонами визначено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2003 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно з яким Продавець передав, а Покупець прийняв об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд вартістю 7972,00 грн., який розташований за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий (а.с. 28).

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 24.02.2003 р., право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається, зокрема, вручення речей набувачеві.

Аналогічні положення щодо виникнення права власності на об'єкт незавершеного будівництва передбачав Закон України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (тут і надалі в редакції Закону, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу від 24.02.2013 р.). Так, згідно частини 2 ст. 12 названого Закону право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Виходячи з наведених положень законодавства та оцінки наявних у справі доказів слід дійти висновку, що позивач набув право власності на зазначений в договорі купівлі-продажу від 24.02.2003 р. об'єкт.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Захист права власності регулюється главою 29 Цивільного кодексу України, в якій міститься норма про те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 Цивільного кодексу України).

Відсутність в позовній заяві посилання на вказану норму (ст. 392 ЦК України) не виключає можливість її застосування в спірних правовідносинах, оскільки з огляду на вимоги частини 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується не лише тими законодавчими актами, на які посилався позивач, а й тими, на які він не посилався, але які регулюють спірні правовідносини у конкретній справі.

Аналіз положень ст. 392 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності за наявності двох окремих умов:

якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, однією з умов пред'явлення позову про визнання права власності є наявність спору про право. Відповідачем у такому позові має бути особа, яка оспорює право власності позивача, або особа, яка хоч і не оспорює право власності але і не визнає його. При цьому, в силу норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач повинен довести вчинення відповідачем дій з оспорювання чи невизнання права власності.

Обґрунтовуючи позовну вимогу до Кіровоградської міської ради про визнання права власності, позивач вказав на те, що відповідач своїми діями, а саме зверненням до суду та вимаганням повернути земельну ділянку, не визнає право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд, який був придбаний позивачем. На думку позивача, передача земельної ділянки відповідачу фактично припинить право власності позивача на об'єкт, оскільки його неможливо відділити від земельної ділянки.

Оцінивши наведені доводи, господарський суд вважає, що вчиненні Кіровоградською міською радою дії з повернення земельної ділянки, про які повідомлено в позові, не є оспорюванням чи невизнанням права власності позивача на майно на підставі наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Кіровоградська міська рада за укладеним з позивачем договором оренди землі №362 від 12.11.2004 р. являлась орендодавцем земельної ділянки, на якій розташовувався придбаний позивачем об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд (а.с. 11-13).

Згідно названого договору Кіровоградська міська рада передавала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" приймало в користування земельну ділянку для розміщення вузла водопровідних споруд, яка знаходиться по просп. Промисловому в м.Кіровограді. Договір укладався строком на п'ять років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради від 04.11.2004 р. №689.

Як передбачалось ст. 3 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", покупці об'єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з об'єктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому порядку під забудову. За бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва, надаються їм у довгострокову оренду.

Разом з цим, згідно договору купівлі-продажу від 24.02.2003 р. об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд придбавався позивачем без земельної ділянки, на якій він розташований. Право оренди на земельну ділянку оформлювалось за договором оренди землі №362 від 12.11.2004 р., оренда короткострокова на п'ять років.

Виходячи з пункту 5.1. договору купівлі-продажу від 24.02.2013 р. умовами приватизації об'єкта незавершеного будівництва, які позивач зобов'язався виконувати, є:

завершення роботи по розбиранню об'єкта протягом 1-го року з дня підписання акта приймання-передачі;

заборона відчуження об'єкта на термін розбирання та до моменту здійснення повних розрахунків за придбаний об'єкт;

додержання умов здачі земельної ділянки органам місцевого самоврядування, якщо покупець відмовляється від права придбання земельної ділянки;

забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час розбирання.

Згідно внесених до договору купівлі-продажу змін від 16.05.2005 р. строк по розбиранню об'єкта продовжено до 3-х років з дня підписання акта приймання-передачі (а.с. 27).

Отже, за умовами приватизації об'єкт приватизації придбано позивачем під розбирання.

Закон України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" серед способів приватизації об'єктів незавершеного будівництва передбачає продаж об'єкта незавершеного будівництва під розбирання (ст. 6 Закону).

Згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2006 р. у справі №9/212 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" останнього зобов'язано виконати перед регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області зобов'язання за договором купівлі-продажу від 24.02.2003 р. та додаткової угоди від 16.05.2005 р., а саме: демонтувати будівельні конструкції та підземні мережі об'єкта незавершеного будівництва - вузла водопровідних споруд, який розташований на земельній ділянці площею 4,6 га за адресою: м. Кіровоград, пр. Промисловий, з послідуючим впорядкуванням земельної ділянки, в термін до 01.01.2008р. (а.с. 47-49).

Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржено і є таким, що набрало законної сили та обов'язковим до виконання в силу приписів, зокрема, ст. 124 Конституції України.

Однак, як повідомляє регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області в поясненнях від 27.08.2013 р. №244-45, рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2006 р. у справі №9/212 відповідачем до цього часу не виконано.

В свою чергу, Кіровоградська міська рада по закінченню строку дії договору оренди землі №362 від 12.11.2004 р. та у зв'язку з неповерненням товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" орендованої за договором земельної ділянки звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом зобов'язати вказане товариство повернути земельну ділянку по просп. Промисловому в м. Кіровограді, яка надавалась в оренду за договором оренди №362 від 12.11.2004 р. під розміщення вузла водопровідних споруд.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2012 р. у справі №5013/654/12 вказані позовні вимоги задоволено та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Промтересурс" повернути відповідну земельну ділянку Кіровоградській міській раді.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання судових рішень на всій території України.

Таким чином, згідно умов приватизації, договору купівлі-продажу від 24.02.2003 р., рішень господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2006 р. у справі №9/212 та від 31.10.2012 р. у справі №5013/654/12 позивач зобов'язаний: демонтувати майно, з приводу якого подано позов, з послідуючим впорядкуванням земельної ділянки, та повернути земельну ділянку, на якій розташовано таке майно, Кіровоградській міській раді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002, "Справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України" п. 72 "В. Оцінка Суду").

З огляду на викладене, вчинені Кіровоградською міською радою дії з повернення земельної ділянки не є оспорюванням чи невизнанням права власності позивача на майно. Повернення земельної ділянки Кіровоградській міській раді не припинить право власності позивача на майно, оскільки умовами приватизації об'єкта є його розбирання. Позивач зобов'язаний демонтувати майно, яке є предметом позову у справі. Відповідач не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення позивачем прав володіння, користування та розпорядження майном, стосовно якого заявлені позовні вимоги, та не оспорює і не претендує на таке право. Отже, докази оспорювання чи невизнання відповідачем права власності позивача на відповідне майно в матеріалах справи відсутні. Крім того, оскільки об'єкт незавершеного будівництва приватизувався позивачем під розбирання та останній зобов'язаний його демонтувати, то правові підстави визнати право власності на вказаний об'єкт, як на нерухоме майно, відсутні.

На підставі викладеного, господарський суд відмовляє у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" до Кіровоградської міської ради про визнання за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва - вузол водопровідних споруд, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий.

Господарський суд відхиляє клопотання регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, яке викладено в поясненнях від 27.08.2013 р., про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (відсутність предмета спору), оскільки відсутність оспорювання права власності позивача на майно не свідчить про відсутність предмета спору. Припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Також господарський суд відхилив в судовому засіданні 19.09.2013 р. усне клопотання представника позивача про оголошення перерви, оскільки останнє заявлялось без наведення належних доводів та підстав, передбачених ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до правил ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська