Рішення № 33620143, 17.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/79/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2013 Справа № 908/2843/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Вільнянського району електричних мереж, м. Вільнянськ Запорізької області

до: Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20), м. Вільнянськ Запорізької області

про стягнення 517 811,89 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Галутва Р.О., дов. № 300 від 27.12.12р.

Від відповідача: Крошен М.В., дов. № 12-7607 від 19.08.13р.

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) 464 034,24 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 18 826,57 грн. 3% річних, 34 951,08 грн. пені.

Ухвалою суду від 27.08.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2843/13, присвоєно справі номер провадження 13/79/13 та призначено судове засідання на 25.09.2013р.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2013р. виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 03.09.2013р., датою проведення судового засідання визначено 17.09.2013р.

17.09.2013р. до початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві; посилаючись на умови договору на користування електричною енергією № 53 від 24.12.1999р., ст..ст. 11, 509, 625 ЦК України просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на свою користь 464 034,24 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 18 826,57 грн. 3% річних, 34 951,08 грн. пені.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, однак в судовому засіданні проти позову не заперечив та визнав позовні вимоги в повному обсязі.

17.09.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у відповідності до приписів ст. 85 ГПК України.

Розглянувши позовні матеріали, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 1999 року між ДАЕК «Запоріжжяобленерго» (правонаступником якого є ВАТ «Запоріжжяобленерго» згідно рішення загальних зборів акціонерів від 25.05.2000р.) в особі ЗЦЕМ Вільнянського РЕМ (Електропостачальна організація) та Установою по виконанню покарань ЯЯ 310/20 (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 53 (Договір).

Під час дії Договору сторони неодноразово укладали його в нових редакціях: № 462 від 07.05.12р., № 462 від 13.12.12р., № 462 від 24.12.12р., № 462 від 28.01.2013р.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до розділу 1 Договору (в редакції від 28.01.2013р.), постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Пунктом 15.3 Договору (в редакції від 28.01.2013р.) встановлено, що цей договір укладено на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», Закону України «Про електроенергетику» та вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами станом на 26.12.2009р.).

У відповідності зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п.10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679 споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору .

Пунктом 2.2.1 Договору (в редакції від 24.12.1999р.) Споживач зобов'язаний сплачувати за спожиту активну електричну енергію.

Згідно із п.п. 4.1-4.4 Договору (в цій же редакції) розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць_ здійснюються за діючими тарифами відповідно з тарифними групами споживачів. Плата за споживання активної електроенергії за підсумками розрахункового періоду проводиться Споживачем по рахунках або платіжним вимогам-дорученням, які направляються йому енергопостачальною організацією. Сума оплати визначається виходячи з даних наданого рапорту про спожиту активну електроенергію та платежів, що надійшли від Споживача на протязі відповідного розрахункового періоду.

Відповідно до п.4.4 Договору, Споживач в 5-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документі, проводить оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому енергопостачальною організацією, з різних видів платежів (плата за споживання активної електроенергії).

Згідно із п. 5 додатку № 4 до Договору (в редакції від 07.05.2012р.) Споживач не пізніше 17-00 годин 3-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію».

В п.7 додатку № 4 зазначено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої енергії, згідно даних наданого Споживачем Акту з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

В пункті 11 додатку № 4 до Договору сторони погодили, що Споживач у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення здійснити оплату отриманого платіжного документа, направленого йому постачальником електричної енергії.

Згідно із п. 4.5 Договору (в редакції 24.12.1999р.) та п. 8.3.1 Договору (в редакції від 13.12.2012р.) за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних доручень за активну електроенергію Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Мотивуючи поданий позов, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору, не сплатив виставлені йому рахунки за спожиту активну електричну енергію за грудень 2011 року, січень, лютий, квітень, травень, жовтень, листопад, грудень 2012 року.

У зв'язку із цим, на сьогоднішній день за відповідачем рахується непогашена заборгованість з оплати спожитої активної електричної енергії за вказаний період в сумі 464 034,24 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, посилаючись на приписи ст.. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми, нараховані за період з 13.01.2012р. по 20.08.2013р. в сумі 18 826,57 грн.

Також, відповідно до п. 8.3.1 Договору (в редакції від 13.12.2012р.) позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати за спожиту активну електроенергію в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, яка за період з 01.09.2012р. по 13.07.2013р. склала 34 951,08 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір про постачання електричної енергії № 53 (із наступними редакціями та додатками), відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, надані акти про спожиту електричну енергію, рахунки на оплату спожитої електроенергії, в грудні 2011 року, січні, лютому, квітні, травні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 464 034,24 грн.

Відповідач, в порушення умов Договору спожиту активну електроенергію у встановлений Договором термін не сплатив, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 464 034,24 грн.

З наданих суду документальних доказів та пояснень представників сторін вбачається, що на сьогоднішній день заборгованість з оплати спожитої активної електроенергії відповідачем не погашено.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) 464 034 грн. 24 коп. основного боргу за спожиту активну електроенергію обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як визначено статтею 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.5 Договору (в редакції від 24.12.1999р.) та пунктом 8.3.1 договору (в редакції від 13.12.2012р.) передбачена відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії у вигляді сплати пені.

Згідно приписів ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення з 01.09.2012р. по 13.07.2013р. складає 34 951,08 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір суми 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 13.01.2012р. по 20.08.2013р. становить 18 826,57 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав його обґрунтованим, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 18 826 грн. 57 коп. судом задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 10 385,42 грн. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, 1, ЄДРПОУ 08563493) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Чехова, 45, ЄДРПОУ 00130926) на р/р № 260313141422 у філії ЗОУ Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" м. Запоріжжя, МФО 313957, 464 034 (чотириста шістдесят чотири тисячі тридцять чотири) грн. 24 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Вільнянської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Дзержинського, 1, ЄДРПОУ 08563493) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Вільнянського району електричних мереж (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Чехова, 45, ЄДРПОУ 00130926) на р/р № 260064190 в ЗОД АППБ «Аваль» м. Вільнянськ, МФО 313827, 18 826 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн.. 57 коп. - 3% річних, 34 951 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) грн.. 08 коп. пені, 10 385 (десять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 42 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено та підписано 18.09.2013р.