Ухвала суду № 33619383, 20.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Справа № 9104/142323/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Глушка І.В., Святецького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України « 63 котельно- зварювальний завод» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року по справі за позовом державного підприємства Міністерства оборони України « 63 котельно- зварювальний завод» до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків,-

В С Т А Н О В И В:

28.09.2011 року державне підприємство Міністерства оборони України « 63 котельно-зварювальний завод» (далі - ДП МОУ « 63 котельно-зварювальний завод») звернулось в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування рішень №№1920, 1922, 1923, 1924, 1925 від 16.09.2011 року та №1921 (в якому не зазначено дати винесення) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено строк пред»явлення рішень ДП МОУ « 63 котельно-зварювальний завод», як страхувальнику, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та жодне з них не підписано позивачем.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року в задоволенні позову ДП МОУ « 63 котельно-зварювальний завод» до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків - відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що здійснення позивачем несвоєчасної сплати єдиного внеску є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов»язком позивача. Відтак, винесені відповідачем рішення за №№1920, 1922, 1923, 1924 від 16.09.2011 року та №1921 (в якому не зазначено дати винесення) про застосування до позивача, за несвоєчасну сплату єдиного внеску, штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум та нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, за кожний день прострочення платежу, є правомірними.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи - не досліджено порушення вимог Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» щодо терміну направлень спірних рішень ДП МОУ « 63 котельно-зварювальний завод». Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою в управлінні Пенсійного фонду України в м. Фвано-Франківську як платник єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов»язкового державного соціального страхування в обов»язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов»язкового державного соціального страхування.

Як випливає із ч. 1 ст. 4 згаданого Закону платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов»язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З огляду на вищевикладену правову норму, на платника єдиного внеску, яким є позивач, покладено обов»язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 5 даної статті Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Так, ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов»язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов»язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону - календарний рік.

Колегією суддів встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач в порушення частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» не сплатив єдиний внесок за відповідний базовий період.

Відповідно до частини 10 даної статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 вказаного Закону ).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов»язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов»язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч. 13 ст.25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці га соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов»язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Так, із матеріалів справи слідує, що 16.09.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську прийнято рішення №№1920, 1922, 1923, 1924, 1925 та рішення №1921 (в якому не зазначено дати винесення) №15/04/03348502 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування до ДП МОУ « 63 котельно-зварювальний завод» застосовано штраф в розмірі 10 відсотків та нараховано пеню в розмірі 0,1 відсотка на суму недоїмки: рішенням №1920 - 4841,17 грн. штрафу, 4076,36 грн. пені за період з 21.02.2011 року до 30.06.2011 року; рішенням №1921 - 6503,35 грн. штрафу, 7656,96 грн. пені за період з 21.03.2011 року до 29.07.2011 року; рішенням №1922 - 7518,02 грн. штрафу, 8699,34 грн. пені за період з 20.04.2011 року до 31.08.2011 року; рішенням №1923 - 478,98 грн. штрафу, 412,60 грн. пені за період з 21.02.2011 року до 30.06.2011 року; рішенням №1924 - 657,66 грн. штрафу, 776,78 грн. пені за період з 21.03.2011 року до 29.07.2011 року; рішенням №1925 - 763,23 грн. штрафу, 893,54 грн. пені за період з 20.04.2011 року до 31.08.2011 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та приходить до переконання, що здійснення позивачем несвоєчасної сплати єдиного внеску є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов»язком позивача. Винесені управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську рішення №№1920, 1922, 1923, 1924, 1925 від 16.09.2011 року та №1921 (в якому не зазначено дати винесення) про застосування до позивача, за несвоєчасну сплату єдиного внеску, штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум та нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, за кожний день прострочення платежу, є правомірними.

Також, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», а не Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи наведене, судова колегія вважає вимоги позивача про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків такими, що не підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України « 63 котельно-зварювальний завод» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року по справі №2а-3116/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Гудим Л.Я.

Судді Глушко І.В.

Святецький В.В.