УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2013 р.Справа № 820/4878/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. по справі № 820/4878/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова
до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"
про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій в розмірі 170,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року адміністративний позов був задоволений.
Стягнуто з відповідача фінансові санкції в розмірі 170, 00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції всіх обставин справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також знаходиться на обліку у відповідача.
26.02.2013 року працівниками Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на підставі направлення від 25.02.2013 року за №93/06/32 була проведена позапланова перевірка відповідача, щодо достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачених Законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " за період з 01.06.2005 до 30.09.2005 року.
За результатами зазначеної перевірки було складено акт за №88-06/32 від 26.02.2013 року, згідно якого встановлено, що за період з 01.06.2005 року по 30.09.2005 року відповідачем було допущено подання в Пенсійний фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, а саме невірно вказане прізвище та ідентифікаційний код працівника підприємства ОСОБА_1, код НОМЕР_1 , чим порушено пункт 4 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
На підставі вищевказаного акту позивачем за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, було прийнято рішення №31 від 27.02.2013 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 170,0 грн. до відповідача.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць. Суми єдиного внеску, своєчасно не сплачені страхувальником, вважаються простроченою заборгованістю із сплати єдиного внеску (недоїмка).
Також, суд зазначає, що порядок обчислення і сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на "загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1.
Пунктом 3.1 "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно - правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.
Також, відповідно до п. 4 ч. 11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: картки особового рахунку страхувальника ПАТ"Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе, відповідач має недоїмку по внесках у сумі 14989658,28 грн. за період з 01.04.2004 по 17.07.2013 року.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі були сплачені фінансові санкції в розмірі 170,00 грн., встановлені рішенням позивача за №31 від 27.02.2013 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 05.03.2013 року за №1077 , але зазначені кошти були зараховані згідно ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в порядку календарної заборгованості на погашення попереднього боргу за період з 01.01.2004р. по 17.07.2013 року.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. б ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до п.п.10.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення.
Згідно ч.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно частини 5 ст. 106 вказаного Закону передбачене послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків в порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності спрямування позивачем суми штрафних санкцій, сплачених відповідачем на виконання рішення №31 від 27.02.2013 року про застосування фінансових санкцій в порядку черговості на погашення сум недоїмки попередніх періодів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відповідачем по справі не була сплачена сума штрафних санкцій, доказів сплати боргу відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної заборгованості є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. по справі № 820/4878/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 13.09.2013 р.
Судове рішення № 33619358, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/4878/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: