Рішення № 33618651, 18.09.2013, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 118/126/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Янчковської Ю.В.,

представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності та стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася в січні 2013 року до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просила: припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку будівельних матеріалів, використаних у процесі будівництва будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, та в рахунок її частки у праві спільної власності стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості вказаних будівельних матеріалів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Судацького міського суду від 04 листопада 2011 року за наслідками розгляду цивільної справи № 2-/0120/459/2011, зокрема, позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів, використаних у процесі будівництва будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що вказані будівельні матеріали фактично є об'єктом самочинного будівництва, а виділ в натурі 1/2 частки неможливий, ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Судацького міського суду від 19 жовтня 2010 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано (арк. справи 9).

Рішенням Судацького міського суду від 04 листопада 2011 року по цивільній справі №2-/0120/459/2011 позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та виселення - задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її звільнення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів, використаних у процесі будівництва будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В задоволенні позовної заяви прокурора м. Судака в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності - відмовлено (арк. справи 6-9).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

При розгляді справи суд не може не враховувати, природу виникнення та здійснення права власності, яке, зокрема, регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Статтею 183 ЦК України визначено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Вказані норми закону свідчать, що право співвласника на виділ частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки у майні не може бути обмежене іншими співвласниками й такому його праву співвласника, що виділяється, кореспондується обов'язок інших співвласників сплатити грошову компенсацію частки, розмір якої визначається з дійсної вартості майна на час розгляду справи судом. Обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки. При цьому не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та залежність від мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.

Таким чином, у випадках звернення одного із співвласників з вимогою про стягнення з іншого співвласника на його користь компенсації за належну йому частку у спільному майні є засвідченням його згоди на таку компенсацію та відповідно до вказаної статті не вимагає обов'язку відповідача вносити попередньо на депозитний рахунок вартість цієї частки.

З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 584/585 від 26 липня 2013 року дійсна вартість будівельних матеріалів, використаних у процесі будівництва будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на момент проведення експертизи складає 248288,00 грн.

Розділити в натурі вказані будівельні матеріали без втрати їх цілісності, технічно неможливо (арк. справи 65-102).

З урахуванням встановлених обставин та приписів закону, який регулює спірні правовідносини, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації.

При вирішенні питання щодо визначення розміру компенсації суд бере до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 584/585 від 26 липня 2013 року, та вважає за можливе стягнути в рахунок частки ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частки будівельних матеріалів, використаних у процесі будівництва будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 124144,00 грн.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи представника відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин приписів ст. 365 ЦК України, оскільки вказаною статтею встановлені підстави припинення права на частку у спільному майні відповідача за позовом іншого співвласника, отже даною нормою закону спірні правовідносини не регулюються.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує приписи ст. 88 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 229,40 грн., з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3525,12 грн.

Разом з цим, сторонами у справі недоплачений судовий збір, виходячи з визначеної судовим експертом вартості спірного майна, а тому з урахуванням вже сплачених грошових коштів, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1012,04 грн..

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 183, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 213-215, 218, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності та стягнення грошової компенсації - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку будівельних матеріалів, використаних у процесі будівництва будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

В рахунок частки ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частки будівельних матеріалів, використаних у процесі будівництва будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 124144,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 229,40 грн., з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3525,12 грн., а всього 3754,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Веселе м. Судака Автономної Республіки Крим (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Судацьким МВ ГУ МВС України в АР Крим 21 червня 2007 року) в дохід держави судовий збір у розмірі 1012,04 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя