Ухвала суду № 33617702, 19.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 р.Справа № 820/887/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 820/887/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

про визнання протиправним та скасування постанови, протоколу та припису,

ВСТАНОВИЛА:

24.09.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Австрія» (далі - позивач ), звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить, після зміни, поновити позивачу строк звернення до суд позовом до відповідача, пропущений по поважним причинам; визнати протиправними та скасувати постанову №4670П відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 8 жовтня 2012 року; протокол про правопорушення у сфері містобудування від 14.09.2012 року; припис від 14.09.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнати дії відповідача щодо складання акту позапланової перевірки від 14.09.2012 року протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 було задоволено частково.

Скасовано постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №4670П від 08.10.2012 року.

Скасувати припис відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2012 року.

Визнати дії відповідача щодо складання акту позапланової перевірки від 14.09.2012 року №4670П протиправними.

В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення статей 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови КМ України від 23 травня 2011 року №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Закону України "Про архітектурну діяльність", фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов державну реєстрацію та є власником приміщень в будівлі гуртожитку літ."А-4", що розташоване за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР,56; підвалу №1-15, І-ХІХ, Іа,Па, 1 поверху №1-8, 6а,6б,6в, 6г,7а,10-19,17-а,18-а,29-33,32-а.32б,33а,33в.33б,33в,35,37-55,47-а,48-а,50-а,51-,І,П,Ша,ІУ; П поверху №1-47,І,П, з поверху № 1-46,34-а,37а,37б,37в,38а,І,П. 4 поверху №1-47,35а,І,П, приміщень 1 поверху №20-22,24-27,25а у гуртожитку в літ."А-4", загальною площею 169,9 кв. м.

Працівниками була проведена перевірка дотримання вимог законодавства позивачем у сфері містобудівної діяльності державної будівельних норм, стандартів і правил, про що був складений акт від 14.09.2012 року.

14.09.2012 року позивачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

14.09.2012 року було складено припис щодо позивача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 08.10.2012 року.

08.10.2012 року була ухвалена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на позивача у розмірі 413 660,00 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; постанови КМ України "Про затвредження Порядку здійснення державної архітектурно-будівельного контролю" від 23.05.2011 року №553.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку ( 553-2011-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти

перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не

прийнятих в експлуатацію;

здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, або до суду.

Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Колегія суддів зауважує про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачений постановою КМ України від 23 травня 2011 року №553.

Пунктом 9 згаданої вище постанови КМ України зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які

будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 13 даної постанови передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Пункт 14 вищевикладеної постанови каже, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Стаття 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності " каже, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть

відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації:

об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти

мінімальних заробітних плат;

об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти

мінімальних заробітних плат;

об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста

мінімальних заробітних плат;

об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот

сімдесяти мінімальних заробітних плат;

об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот

мінімальних заробітних плат;

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. N 244 було затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Пунктом 4 згаданої постанови передбачено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох

примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Пунктом 6 зазначено, що питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний

строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Пунктом 7 визначено, що рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про

накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу. Постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче впровадження" ( 606-14 ).

Пункт 9 каже, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк

пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф.

Пунктом 12 наведеної вище постанови передбачено, що постанову про накладення штрафу може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка наклала штраф.

Як вбачається із наданих до суду документів працівниками відповідача було зафіксоване правопорушення та накладений штраф на позивача у сумі п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у розмірі 413 660 грн. за здійснення експлуатації самочинно збудованих приміщень мансардного поверху "АМ", приміщень №№1-76, приміщення літ.А4 будівлі гуртожитку, що розташовані за адресою м. Харків, проспект 50 річчя СРСР, 56.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не був попереджений про час та місце проведення перевірки працівниками відповідача.

Крім цього, повноважний представник позивача був відсутній під час її проведення, та складення акту, протоколу, припису та під час ухвалення постанови про накладення штрафу.

Посилання апеляційної скарги на наявні в матеріалах справи документи поштового відправлення та вручення, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки вони не містять посилань на опис вкладених документів, тощо.

Дії вчинені відповідачем під час перевірки та складанні за результатами перевірки оскаржувані рішення не відповідають вимогам постанови КМ України від 23.05.2011 року №553.

На підставі п.16 даної постанови за результатами державного архітектурно-будівельного

контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 17 наведеної вище постанови у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до п.18 зазначеної постанови акт перевірки складається у двох примірниках. Один

примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно до п. 19 даної постанови припис складається у двох примірниках. Один примірник

припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

На підставі п. 20 викладеної постанови протокол протягом трьох днів після його складення та всі

матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Пунктом 21 даної постанови визначено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 22 даної постанови зазначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох

примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта

містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Пунктом 23 передбачено, що інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції були правильно зроблені висновки про задоволення позову в частині скасування постанови відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №4670П від 08.10.2012 року, скасування припису відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2012 року, визнання дії відповідача щодо складання акту позапланової перевірки від 14.09.2012 року №4670П протиправними.

За наведених вище підстав, колегія суддів, вважає, що суд позбавлений можливості оцінювати надані відповідачем фотознімки як належний доказ, оскільки є сумніви у їх достовірності.

Відповідачем не були дотримані вимоги щодо проведення перевірки та фіксування її результатів у присутності суб'єкта містобудування.

Крім цього, за викладених вище підстав колегія суддів, вважає хибними посилання апеляційної скарги на наявність правопорушення в діях позивача, а саме здійснення експлуатації самочинно збудованих приміщень мансардного поверху "АМ", приміщень №№1-76, приміщення літ.А4 будівлі гуртожитку, що розташовані за адресою м. Харків, проспект 50 річчя СРСР, 56.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Господарського суду Харківського області від 07.02.2012 року, скасованого рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року, яким було відмовлено у задоволенні позову до Харківської міської ради про визнання права власності на дані приміщення позивачу доказуються вчинення позивачем складу правопорушення здійснення експлуатації самочинно збудованих приміщень, колегія суддів, вважає необґрунтованими.

Предметом позову по справі №5023/448/12 (судові рішення від 07.02.2012 року та 07.06.2012 року) є право власності на дані приміщення, тоді як відповідачем ставиться до вини позивачу здійснення їх експлуатації, зафіксоване на час перевірки - 14.09.2012 року.

Апеляційна скарга містить посилання на наявність інших актів перевірок та постанов відповідача, які датуються лютим - липнем 2012 року.

Колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки вони не відносяться до предмету спору.

Стосовно доводів апеляційної скарги про недотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішення клопотання про поновлення строку звернення до суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Апелянт каже, що не викладення судом першої інстанції питання про поновлення строку звернення до суду окремим документом призвело до позбавлення його права оскаржити даний процесуальний документ.

Колегія суддів зауважує про те, що за правилами ч.3 ст.102 КАС України оскаржуються лише ухвали суду про відмову в поновленні пропущеного процесуального строку.

Судом першої інстанції було вирішено задовольнити клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що позивач належним чином скористався своїм правом на оскарження судового рішення, виклавши свої заперечення в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не містить обгрунтуваних заперечень наданої судом першої інстанції оцінки доказам під час вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Питання поновлення строку звернення до суду було вирішено судом першої інстанції та це не призвело до неправильного вирішення справи.

Крім цього, колегія суддів. вважає, що апеляційна скарга не містить заперечень проти частини судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції не вважає можливим вийти за межі доводів апеляційної скарги, так як не встановив під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи, тому судове рішення переглянуто в частині задоволення позову.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення та дії відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 820/887/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 23.08.2013 р.