Ухвала суду № 33617665, 18.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р.Справа № 2а-6583/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Червень" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року фермерське господарство (далі ФГ) "Червень" звернулося до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі Первомайської ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року №0000692301 щодо збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на 157 886 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 35 689 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами позапланової перевірки відповідач дійшов висновку про неправомірне перебування підприємства на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, у зв'язку з чим, було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, цей висновок суперечить чинному законодавству.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач неправомірно перебував на спеціальному режимі оподаткування ПДВ за період, оскільки деякі договори оренди земельних ділянок, на яких позивач вирощує сільгосппродукцію, не зареєстровані в установленому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ №0000692301 від 11 грудня 2012 року про збільшення ФГ "Червень" ПДВ на суму 157 886 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 35 689 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач у перевіряємому періоді перебував на спеціальному режимі оподаткування, як сільськогосподарське підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг).

29 листопада 2012 року посадовими особами відповідача проведена позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт №4642/22/33224357.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.187.1 ст. 187. п.198.2 ст. 198 ПК України, пп.73.1 п.7.3. пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На думку відповідача, позивач неправомірно перебував на спеціальному режимі оподаткування ПДВ за період, по перевірявся, у зв'язку з тим, що деякі договори оренди земельних ділянок, які використовує позивач, не зареєстровані в установленому порядку. Вирощена ним на цих землях сільгосппродукція не є продукцією власного виробництва, отже її слід виключити з обсягу питомої ваги вартості товарів вироблених позивачем, а його підприємство не має права на спеціальний режим оподаткування.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року №0000692301 про збільшення позивачу ПДВ на 157 886 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 35 689 грн.

Позивач використовував орендовані земельні ділянки для вироблення сільськогосподарської продукції.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника і, тому, доводи податкового органу про те, що сільгосппродукція, вирощена позивачем на земельних ділянках, щодо яких договори оренди не зареєстровані в установленому порядку, не може включатися до складу питомої ваги його продукції є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі Первомайської ОДПІ вказується, що позивач не здійснив обов'язкової державної реєстрації частини договорів оренди землі, у зв'язку з чим, вироблена на цих землях продукція не може включатися до складу питомої ваги продукції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.

Податковий кодекс України не зводить користування сільськогосподарськими угіддями лише до виникнення права оренди на відповідні земельні ділянки. Відповідно, зареєстрований належним чином договір оренди не може вважатися єдиним обов'язковим документом, що підтверджує правомірність перебування особи у статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку. Відтак, дефекти оформлення відповідного договору не можуть впливати на правильність врахування доходів від реалізації продукції рослинництва при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Згідно з п.209.6 ст. 209 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені п.209.11 ст. 209 ПК України. Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування ПДВ є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими відповідно до п.209.7 ст. 209 ПК України вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п.209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної п.209.17 ст. 209 ПК України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування ПДВ.

В інших випадках, зокрема, в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування ПДВ.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке вмотивоване тим, що позивачем не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва, є необґрунтованим.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 вересня 2013 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець