Ухвала суду № 33617550, 03.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р. № 9104/33818/10 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Король Х.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Львів» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Львів» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

27 липня 2010 року позивач - ТзОВ «Фалбі-Львів» звернулося в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Галицькому районі м. Львова в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.11.2009 року № 0002412321/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ТзОВ «Фалбі-Львів» дотрималось вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі - Закон N 168/97-ВР) та правомірно включило до складу податкового кредиту, відображеного у рядках Декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року, ПДВ в сумі 3815,26 грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками в червні 2009 року і отриманими товариством у звітному періоді, а висновки податкового органу є неправомірними та суперечать Закону N 168/97-ВР, так як право на податковий кредит не пов'язане із отриманням податкової накладної у звітному періоді, наступному за тим, в якому податкова накладна була складена.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із даною постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова суду прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача і скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.11.2009 року № 0002412321/0.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано те, що відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР на покупця не покладено обов'язку вимагати чи яким-небудь чином добувати податкову накладну. Крім того, платник податку, який отримав податкові накладні після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата або отримання товарів (робіт, послуг), набуває права на включення сум податку, вказаного в таких податкових накладних, до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому такі податкові накладні отримані цим покупцем. Отже, ТзОВ «Фалбі-Львів» діяло виключно в межах та на виконання Закону N 168/97-ВР, включивши до складу податкового кредиту в липні 2009 року суми ПДВ за податковими накладними, отриманими у цьому ж звітному періоді, в тому числі і за податковими накладними, виписаними в червні 2009 року.

ДПІ в Галицькому районі м. Львова в судове засідання явку свого представника не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про його дату, час та місце, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення повістки та не подала обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, неявка представника відповідача не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки судом його явка в судове засідання обов'язковою не визнавалася.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який з'явився в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державна податкова інспекція в Галицькому районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Львів» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень 2009 року, за результатами якої складено Акт від 21.10.2010 року № 2663/23-209/33562911.

Відповідно до висновків даного акта, відповідачем під час проведення перевірки встановлено порушення товариством пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, а саме: завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3815,26 грн, та, відповідно, заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3815,26 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов виходячи з того, що до складу податкового кредиту податкової декларації за липень 2009 року включено податкові накладні минулих періодів (червень 2009 року) на загальну суму 3815, 26 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2009 року № 0002412321/0, яким ТзОВ «Фалбі-Львів» визначено податкове зобов'язання в сумі 5341,36 грн, у тому числі зобов'язання з податку на додану вартість - 3815,26 грн та штрафних санкцій 1526,10 грн.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що якщо покупець товарів (послуг) не використав належного йому права (можливості) вимагати у продавця податкової накладної в момент її складення, то відповідно, такий покупець втрачає можливість в наступному звітному періоді включати до складу податкового кредиту суми, зазначені в податкових накладних, які були складені в попередньому звітному періоді. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом N 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця.

Згідно із цією ж нормою податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону N 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено у пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Крім того, пунктом 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» передбачено, що у разі виникнення у платника податку права на податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, платник самостійно в установлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк вносить у декларацію з податку на додану вартість відомості, зазначені у такій податковій накладній та реєстрі отриманих і виданих податкових накладних, відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Листом від 21.09.2009 № 20400/7/16-1517 «Щодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 N 1120-р» ДПА України роз'яснило, що при формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання.

З аналізу наведених вище норм Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що податкова накладна видається платником податку покупцеві товарів (послуг) на вимогу цього покупця.

Отже, вимагати надання податкової накладної є правом покупця. Водночас на продавця, згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, покладено обов'язок надати належним чином оформлену податкову накладну. Однак, своєчасність реалізації права покупця вимагати у продавця податкову накладну безпосередньо пов'язана з виникненням права на податковий кредит.

Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що впродовж червня 2009 року, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Фалбі», ДП «Савсервіс Карпати», СП «Оптіма-Фарм ЛТД». У цьому ж місяці зазначеними контрагентами складено податкові накладні, які долучені до матеріалів справи.

З Акта перевірки вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації за липень 2009 року включено суми за податковими накладними минулих періодів, а саме червня 2009 року на загальну суму 3815,26 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердив представник позивача, ТзОВ «Фалбі-Львів» податкові накладні за червень місяць 2009 року було отримано в липні місяці цього ж року, що і стало підставою для включення їх до складу податкового кредиту саме у липні 2009 року.

Пояснень щодо причин затримки отримання податкових накладних від контрагентів представник позивача не надав. А щодо контрагента ТОВ «Фалбі», то з вимогою про повідомлення причини затримки відправлення податкових накладних за червень 2009 року на суму 2081,50 грн, позивач звернувся лише 31.08.2010 року, тобто після проведення перевірки відповідачем, винесення податкового-повідомлення рішення та звернення з позовом до суду про його скасування.

З вищенаведеного вбачається, що позивач не використав належного йому права (можливості) вимагати у продавця податкової накладної в момент її складення, то відповідно, втратив можливість в наступному звітному періоді включати до складу податкового кредиту суми, зазначені в податкових накладних, які були складені в попередньому звітному періоді.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що включивши до складу податкового кредиту в липні 2009 року суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими у звітному періоді, в тому числі і за податковими накладними, виписаними в червні 2009 року, ТОВ «Фалбі-Львів» порушено норми Закону України «Про податок на додану вартість», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на вимогах закону і підстав для його скасування не має.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Львів» - залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року у справі № 2а-6891/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі виготовлено та підписано 06.09.2013 року.