Рішення № 33615455, 20.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/644/13-ц Головуючий у І інстанції Закаблук О.В. Провадження № 22-ц/780/4232/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.Категорія 4 20.09.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа - управління держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області, державної реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про скасування рішення, визнання недійним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення сесії Мирівської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки , що розташована в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та ведення особистого селянського господарства, витребувати у Мирівської сільської ради зазначене рішення, визнати недійсними державні акти на вказані земельні ділянки, скасувати державну реєстрацію державних актів, витребувати у відповідача копії вказаних державних актів, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 11 червня 2013 року вказаний позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення сесії Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 07 вересня 2006 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства;

Визнано недійсними державні акти від 03.10.2007 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0535 га, для ведення особистого селянського господарства та на земельну ділянку площею 0,2499 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд, які розташовані в АДРЕСА_1, та скасовано їх державну реєстрацію.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1, який належав останньому на підставі свідоцтва про право власності, виданого Мирівською сільською радою 17.11.2004 року.

Позивачка ОСОБА_3 є рідною дочкою спадкодавця і є єдиним спадкоємцем першої черги.

10.03.2006 року ОСОБА_4 подарував свій житловий будинок ОСОБА_2

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 12.05.2008 року вищевказаний договір дарування було визнано недійсним

Рішенням Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 07.09.2006 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,61 га по АДРЕСА_1, в тому числі: для ведення особистого селянського господарства - 0,36 га; для будівництва та обслуговування житлових будівель та господарських споруд - 0,25 га.

03 жовтня 2007 року відповідач отримав державні акти на спірні земельні ділянки з зазначеними цільовими призначеннями.

05.03.2013 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на спадковий будинок після смерті батька та дізналась про приватизацію відповідачем земельних ділянок біля спадкового будинку та отримання останнім оспорюваних державних актів на право власності на них, в тому числі і земельної ділянки для будівництва та обслуговування цього будинку.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що договір дарування житлового будинку, за яким відповідач набув право власності на будинок, було визнано недійсним, а тому він не мав права та незаконно приватизував обидві земельні ділянки, що знаходяться біля спірного будинку.

Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно до ст. 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка належним чином набула право власності на спадковий будинок, а тому відповідно до вказаних вище норм до неї перейшло право на земельну ділянку на якій розташований цей будинок та господарські споруди.

Оскільки договір дарування будинку відповідачу було визнано судом недійсним, то відсутні і правові підстави для надання відповідачу земельної ділянки, на якій розташований будинок з господарськими спорудами, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування рішення сесії Мирівської сільської ради в частині передачі у власність відповідачу земельної ділянки площею 0,2499 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку та видачі останньому державного акту про право власності на вказану земельну ділянку, оскільки ними порушуються права та інтереси позивачки як власника будинку і господарських споруд, які розташовані на цій земельній ділянці.

Доводи апелянта про пропущення строків позовної давності позивачкою є необгрутнованими та безпідставними, оскільки ОСОБА_3 дізналась про приватизацію земельної ділянки відповідачем після отримання свідоцтва про право на спадщину, а тому відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права, а саме з 05.03.2013 року.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії Мирівської сільської ради Кагарлицького району від 07 вересня 2006 року в частині передачі відповідачу у власність земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, визнання недійсним державного акту на право власності на вказану земельну ділянку і скасування його державної реєстрації та вважає за необхідне скасувати його в цій частині з ухваленням нового про відмову в задоволенні цих позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 121 ЗК громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в тому числі, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка надана відповідачу для ведення особистого селянського господарства на загальних підставах, на час її отримання не перебувала у власності чи користуванні спадкодавця чи інших осіб, а тому відповідач отримав її безоплатно у власність, використавши своє право, передбачене законом.

Крім цього, колегія суддів також враховує, що ця спірна земельна ділянка відповідачем відчужена 10 жовтня 2008 року, що підтверджується фотокопією договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 76).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуваними рішенням про надання відповідачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та державним актом про право власності на неї права чи інтереси позивачки не були порушені, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

В іншій частині рішення місцевого суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 11 червня 2013 року в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії Мирівської сільської ради Кагарлицького району від 07 вересня 2006 року в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, визнання недійсним державного акту на право власності серії ЯД №935647, виданого ОСОБА_2 03.10.2007 року на земельну ділянку площею 0,0535 га, розташованої по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства і скасування його державної реєстрації - скасувати та в цій частині ухвалити нове про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Я.С. Мельник

Судді: Л.А. Волохов

Ю.О. Матвієнко