Постанова № 33615398, 18.09.2013, Обухівський районний суд Київської області

16.04.2013

Справа № 372/1760/13-а

№2а-76/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.В., Радченко С.П.

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Красненської сільської ради Обухівського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії ;

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що згідно рішення Красненської сільської ради Обухівського району Київської області йому був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,15 га на території Красненської сільської ради Обухівського району, та доручено землевпорядній організації розробити технічну документацію для її погодження та затвердження в установленому порядку. Технічна документація була розроблена ТзОВ «Сіті-Інвест» згідно чинного законодавства та була передана до управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області для погодження, але останнім документація була повернута позивачу так як існує накладання його земельної ділянки на інші. Дані дії відповідача на думку позивача є неправомірними, а тому просить визнати їх такими, зобов'язати відповідачів оформити, зареєструвати його право власності на земельну ділянку та встановити її межи на місцевості. (а.с.1-5)

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, так як відповідачами порушується його право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Представник відповідача, управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, подавши письмові заперечення (а.с.72-75), в судовому засіданні пояснив, що при подачі ТзОВ «Сіті-Інвест» документації з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності позивача на земельну ділянку, було встановлено, що дана земельна ділянка знаходиться в межах як села Красне Обухівського району Київської області так і за його межами, якими розпоряджається Обухівська районна державна адміністрація Київської області, але рішення про надання земельної ділянки позивачу було прийнято тільки сільською радою, тим самим органом який не мав права розпоряджатися землями Обухівської районної державної адміністрації Київської області. При цьому також було встановлено накладення на земельну ділянку позивача інших земельних ділянок, а тому у них були відсутні підстави для погодження технічної документації. Їх установа не реєструє та не оформляє права власності на земельні ділянки згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що вказує на їх неналежність, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судовому засіданні пояснив, що позивач до них не звертався, вони будь-яких рішень щодо нього не приймали, права його не порушували, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач, Красненська сільська рада Обухівського району Київської області, будучі повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, але подала письмове клопотання, що просить справу розглядати за їх відсутністю, проти позову не заперечує. (а.с.68)

Суд заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив.

15 грудня 2006 року рішенням Красненської сільської ради Обухівського району Київської області №36 позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю на території Красненської сільської ради Обухівського району загальною площею 0,15 га, доручено землевпорядній організації розробити технічну документацію для її погодження та затвердження в установленому порядку згідно діючого законодавства, що підтверджується копією рішення ради.(а.с.14).

10 листопада 2009 року відповідач, управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, листом №03-15/4049 повідомив позивача, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року №844 «Про порядок безоплатного оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки», Територіальні органи Держкомзему отримують від органів місцевого самоврядування заяви громадян про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку за актами приймання-передачі а тому позивачу було рекомендовано звернутись з заявою про видачу державного акту до голови сільської ради, що підтверджується копією листа.(а.с.6)

19 липня 2012 року відповідач, управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, листом №03-15/4311 з доданої схемою розташування, повідомив позивача, що в зв'язку з припиненням фінансування робіт пов'язаних з виконанням постанови Кабінету Міністрів України призупинено безоплатне виготовлення державних актів на право власності на землю, а також те, що при виконані дій щодо внесення земельної ділянки до програмного забезпечення ведення чергового кадастрового плану управління виявлено «накладання» земельної ділянки позивача на інші земельної ділянки, що підтверджується копією листа.(а.с.9)

15 січня 2013 року рішенням Обухівського районного суду Київської області в задоволенні позову позивача до управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області про визнання права власності було відмовлено, що підтверджується копією рішення суду. (а.с.21-24)

Вставивши обставини справи, суд вважає, що між сторонами виникли спірні публічно-правові відносини щодо правомірності відмови відповідачів позивачу в погодженні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності позивача на земельну ділянку в межах села Красне Обухівського району Київської області та оформлення йому права власності на дану земельну ділянку.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 104 КАС України встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, а згідно ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони відповідно до законодавства України.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.

Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу; безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що

підтверджують розмір земельної ділянки, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, до клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в

аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), у разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у

його наданні, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ст.186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до органу містобудування та архітектури, розробник подає на погодження до відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів виконавчої влади, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, органи виконавчої влади, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надати свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній. документації.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до виключної компетенції рад відноситься розпорядження землями територіальної громади і рада має право приймати рішення щодо надання даних земельних ділянок, що відповідає рішенню прийнятому відповідачем за заявою позивача (а.с.14), але суперечить викопіюванню з карти формування території Красненської сільської ради Обухівського району Київської області(а.с.83),згідно якого встановлено, що частина земельної ділянки, яка надавалась позивачу знаходиться за межами с. Красне, тим самим розпорядником даних земель є Обухівська районна державна адміністрація Київської області, яка будь-якого рішення щодо позивача не приймала, тим самим на думку суду рішення ради про надання дозволу позивачу на виготовлення технічної документації з виготовлення державного акту на земельну ділянку за межами населеного пункту є неправомірним, але сторонами про визнання його таким вимоги не заявлялися, в зв'язку з чим суд розглядає позов в межах позовних вимог.

На підставі рішення відповідача, яке на думку суду є частково неправомірним, позивач звернувся до суб'єкта господарювання, який є виконавцем робіт із землеустрою, і останній виготовивши технічну документацію (а.с.86-100) звернувся до управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області щодо погодження даної документації, але їм було відмовлено, так як земельна ділянка, яка планувалась для передачі позивачу накладається на інші земельні ділянки, тим самим відбулося віртуальне накладання.

При цьому суб'єкт господарювання отримавши відмову відповідача будь-яких дій для усунення виявлених недоліків не здійснив, а залишив вирішення виниклого по їх вині віртуального накладення земельних ділянок на позивача, що свідчить про безпідставність вимог позивача в даній частині щодо визнання дій відповідача неправомірними.

Згідно статті 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а згідно статті 126 ЗК України встановлено, що право власності земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «„Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, а статтею 18 даного закону встановлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається державним реєстратором фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Відповідачі відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не відносяться до органів, які здійснюють державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку та не видають свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

При цьому законодавець визначив, що на нерухоме майно - земельну ділянку видається свідоцтво про право власності, а не державний акт на право приватної власності , як вимагає позивач, в зв'язку з чим, враховуючи вищезазначене суд не вбачає підстав для задоволення інших вимог позивача - видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та здійснити державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку.

Суд також не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідача - Красненську сільську раду Обухівського району Київської області встановити на місцевості та погодити зовнішню межу земельної ділянки позивача, так як це відповідно до статті 12 ЗК України та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не відноситься до компетенції відповідача.

Керуючись ст.ст.140,144 Конституції України, ст.ст.2,69,71,104,160,161,162 КАСУ, ст.ст.2,26,33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.116,118,121,122 ЗК України суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Красненської сільської ради Обухівського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівській районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення постанови, а при застосуванні судом частини третьої статті 160 КАС України протягом даного строку з дня отримання копії постанови.

Суддя: