Рішення № 33615330, 27.06.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

27.06.2013

Справа № 369/1353/13-ц

Провадження № 2/369/1310/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.

за участю секретаря Равлюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД» про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 04 червня 2012 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 480 000 гривень 00 коп.

У відповідності до п.1.1 договору позики позивач зобов'язується передати ОСОБА_2 у власність грошові кошти в сумі 480 000 гривень 00 коп., а ОСОБА_2 зобов'язується повернути позивачеві зазначену суму грошей.

Згідно з п. 2.2. договору позики ОСОБА_2 зобов'язаний повернути грошові кошти у строк до 01 вересня 2012 р.

Позивач виконав свої зобов'язання належним чином, що підтверджується власноручною відміткою ОСОБА_2 на примірнику договору позики про отримання 480 000 грн. згідно з п. 2.1 договору.

ОСОБА_2 свої зобов'язання виконує не належним чином, що виражається в неповерненні позики у строк, передбачений договором позики.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем складає 480 000 грн.

03 вересня 2012 року позивачем направлено ОСОБА_2 вимогу про повернення коштів у розмірі 480 000 грн., однак останній грошових коштів не повернув, чим порушив умови договору позиви та вимоги чинного законодавства.

Зобов'язання ОСОБА_2 за договором позики були забезпечені договором поруки від 04 червня 2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД».

У відповідності до умов договору поруки ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2, які виникають з умов договору позики.

15 вересня 2012 року позивачем направлено вимогу ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» про повернення коштів в розмірі 480 000 грн., однак ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» вказану суму грошових коштів не повернуло, чим порушило умови договору поруки та вимоги діючого законодавства.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, позивач просив суд: стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, ідентифікаційний номер 25194502, заборгованість за договором позики у розмірі 480 000 грн. та судові витрати.

У подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги, вказуючи на існування ще додатково договорів позики та поруки від 12 червня 2012 року, укладених між позивачем та відповідачами, на суму 800 000 грн., остаточно просив суд: стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, ідентифікаційний номер 25194502, заборгованість за договором позики у розмірі 1 280 000 грн. та судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі в судове засідання теж не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини своєї неявки та позицію щодо позову суду не повідомили.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою сторін в засідання в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 червня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 480 000 гривень 00 коп.

Окрім цього, 12 червня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 800 000 гривень 00 коп.

У відповідності до п.1.1 договорів позики позивач зобов'язується передати ОСОБА_2 у власність грошові кошти відповідно в сумі 480 000 гривень 00 коп. та 800 000 гривень 00 коп., а ОСОБА_2 зобов'язується повернути позивачеві зазначену суму грошей.

Згідно з п. 2.2. договорів позики ОСОБА_2 зобов'язаний повернути грошові кошти у строк відповідно до 01 вересня 2012 р.

Позивач виконав свої зобов'язання належним чином, що підтверджується власноручними відмітками ОСОБА_2 на примірниках договорів позики про отримання 480 000 грн. та 800 000 грн. згідно з п. 2.1 договорів.

ОСОБА_2 свої зобов'язання виконує не належним чином, що виражається в неповерненні позики у строки, передбачені договорами позики. Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем складає у загальному 1 280 000 грн.

Зобов'язання ОСОБА_2 за договорами позики від 04 червня 2012 року та 12 червня 2012 року були забезпечені договорами поруки відповідно від 04 червня 2012 року та 12 червня 2012 року, укладених між позивачем та ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД».

У відповідності до умов договорів поруки ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2, які виникають з умов договорів позики відповідно від 04 червня 2012 року та 12 червня 2012 року.

03 вересня 2012 року позивачем направлено ОСОБА_2 вимогу про повернення коштів у розмірі 480 000 грн., однак останній грошових коштів не повернув, чим порушив умови договору позиви та вимоги чинного законодавства.

15 вересня 2012 року позивачем направлено вимогу ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» про повернення коштів в розмірі 480 000 грн., однак ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» вказану суму грошових коштів не повернуло, чим порушило умови договору поруки та вимоги діючого законодавства.

На час розгляду справи суду не було надано докази, що відповідачі виконали належним чином свої зобов'язання перед позивачем.

Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У ст. 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Аналізуючи вище перелічені правові норми в розрізі наданих суду матеріалів, суд приходить до наступних висновків.

Оскільки ОСОБА_2 зобов'язався відповідно до договорів позики від 04 червня 2012 року та 12 червня 2012 року повернути позивачу позичені у нього грошові кошти на загальну суму 1 280 000 грн. і не виконав свої зобов'язання, дана сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Так як відповідач ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» поручився перед позивачем за договорами поруки від 04 червня 2012 року та 12 червня 2012 року, що з боку ОСОБА_2 зобов'язання за договорами позики від 04 червня 2012 року та 12 червня 2012 року будуть виконані належним чином, не повернув гарантовані кошти, даний борг, що у сумі складає 1 280 000 грн., підлягає солідарному стягненню з обох відповідачів.

А отже, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 суд стягує на його користь понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду, які підтверджені оригіналами відповідних квитанцій, у розмірі 3 555,70 грн. з відповідачів.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 3, 15, 16, 526, 553, 554, 610, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 88, 109, 110, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9, ідентифікаційний номер 25194502, заборгованість за договорами позики у розмірі 1 280 000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. та судові витрати у сумі 3 555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 70 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.Я.Волчко