Ухвала суду № 33611505, 18.09.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Бреславського О.< Головуючий суддя / По-батькові >.

суддів: Половінкіної Н.Ю., Савчук М.В.

секретаря: Скрипник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2013 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилались на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 12.02.2007 був укладений кредитний договір № CVXRRX36650099, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 6253,18 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за відповідачем станом на 20.05.2013 утворилась заборгованість в сумі 44668,85 грн.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 44668,85грн. за кредитним договором № CVXRRX36650099 від 12.02.2007 та вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2013 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено за спливом позовної давності.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.

№22ц-1307/13 головуючий в 1 інстанції Круглюк В.Г.

Категорія 19/27 доповідач Бреславвський О.Г.

Вважають, що суд першої інстанції ухвалив рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Такий висновок суду ґрунтується на нормах матеріального права та на підставі поданих сторонами доказів.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 12 лютого 2007 року був укладений кредитний договір №VXRRX36650099, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 44668,85грн., із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 11 лютого 2008 року.

Після вказаної дати, відповідач 23 травня 2008 року здійснив останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, станом на 20.05.2013 за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 44668,85 грн., яка складається з: 3344,32 грн. - заборгованість за кредитом; 12708,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 26013,01 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, а також штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг; - 500 грн. - штраф (фіксована частина); - 2103,28 грн. - штраф (процентна складова).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами згідно Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, а саме п.5.5, визначено строк позовної давності тривалістю 5 років.

Відповідно до ст.256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Положеннями ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

У п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, враховуючи п.7. ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Посилання апелянта на те, що ними не пропущено строк позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки строк дії кредитного договору № СVXRRX36650099 від 12.02.2007 закінчився 11.02.2008 року, останній платіж погашення заборгованості проведено 23.05.2008, а ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом 04.07.2013 (а.с.1), тобто з пропуском п'ятирічного строку позовної давності.

Доводи апелянта про те, що строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, при невиконанні відповідачем умов кредитного договору, не можна визнати пропущеним, не заслуговують на увагу, оскільки дані правила застосовуються лише тоді, коли не пропущено строк позовної давності.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення дійшов помилкового висновку про те, що укладення письмового договору про збільшення позовної давності можливе лише у разі підписання відповідачем Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), оскільки сторони досягли згоди про те, що заява ОСОБА_1 разом із запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам,Тарифами складає кредитно-заставний договір (а.с.3).

Водночас, такий висновок суду першої інстанції не вплинув на правильність по суті вирішення спору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України підстав, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, клопотання про поновлення якого позивачем не заявлялося, а на застосуванні позовної давності наполягав відповідач.

За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :