Рішення № 33611006, 20.09.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/2024/13

Справа 235/5171/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Колосовій О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Пишної В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 04.09.2013 року звернувся до суду з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з травмою на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем по справі він перебував у трудових відносинах. Був звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв»язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров»я внаслідок отриманої травми.

06.01.2013 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав забийну рану правої колінної ямки з пошкодженням правої підколінної артерії, закритий перелом нижнього полюсу правого наколінника з незначним зміщенням, гематом правого колінного суглоба.

За цією травмою було складено акт за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку на виробництві та був виданий акт форми Н-1.

29.04.2013 року висновком МСЕК йому було вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

Вважає, що у зв'язку з травмуванням на підприємстві було пошкоджено його здоров'я і тому відповідач повинен відшкодувати моральну шкоду, яка полягає в тому, що у віці 33 років позивач отримав травму на виробництві, що безповоротньо зашкодило його здоров'ю. Втрата працездатності, встановлена МСЄК, складає 30% і також встановлена третя група інвалідності, яка виключає можливість у подальшому працювати за професією, яку він раніше виконував, та яка приносила достаток у родину.

Окрім того, внаслідок травмування, він отримав моральну шкоду, бо тривалий час був змушений лікуватися. В наступний час, змушений постійно проходити курс лікування, приймати ліки, що порушує звичайний устрій життя. Він втратив нормальні життєві стосунки зі своїми близькими, оскільки не може виконувати роботу в домі, яка потребує певних зусиль. Все вищенаведене, в зв'язку із травмуванням, викликає у нього фізичні та психічні страждання. Він почуває себе зламаною, хворою, людиною-інвалідом. Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім, труднощі в сімейних стосунках, все це потребує від нього додаткових зусиль для організації життя.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 50000 грн. та просить стягнути її з відповідача по справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «ШУ «Покровське» Пишна В.Г. позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 06.04.2009 року по 03.07.2013 року, працюючи спочатку електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті. Був звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв»язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров»я (а.с. 6-8).

10 травня 2013 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав неповну травматичну ампутацію 2,3 пальців правої кісті на рівні в/3 середньої фаланги, разможення м/тканин нігтьової і середньої фаланги, неповна травматична ампутація 4 пальця на рівні с/3 з разможенням м/тканин н/фаланги і в/3-с/3 середньої фаланги.

06.01.2013 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав забийну рану правої колінної ямки з пошкодженням правої підколінної артерії, закритий перелом нижнього полюсу правого наколінника з незначним зміщенням, гематом правого колінного суглоба.

За цією травмою було складено акт за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку на виробництві та був виданий акт форми Н-1 (а.с. 15-18).

29.04.2013 року висновком МСЕК йому було вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності (а.с. 9).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров"я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до травмування позивача, які мали місце 6 січня 2013 року. Висновком МСЕК від 29.04.2013 року йому вперше було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності в зв»язку з травмою на виробництві строком до 01.05.2014 року (а.с. 9). В зв»язку з цим 04.09.2013 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов'язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв"язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 40% працездатності в зв»язку з травмою, визнаний інвалідом третьої групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Вищезазначене законодавство, а також роз"яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов"язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв"язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз"ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров"я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 40%, позивач визнаний інвалідом третьої групи строком до 01.05.2014 року.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв»язку з травмою на виробництві, яка мала місце 06 січня 2013 року, - 12500 грн.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», з р\р 26000010150071 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошову компенсацію у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв»язку з нещасним випадком на виробництві.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», р\р 26000010150071 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

:20.09.2013