Рішення № 33609598, 20.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1290/13 20.05.2013 20.05.2013 20.05.2013

Провадження № 22ц/784/1335/13 Головуючий у І інстанції Коваленко І.В.

Категорія - 27 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Скопенко В.М.,

з участю:

представника позивача - Орел А.В.,

представника відповідачів ОСОБА_3,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» - Крючковського Сергія Олександровича рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2013 року, ухваленого у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (далі Банк) до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, до ОСОБА_8 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, та до ОСОБА_9 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, -

у с т а н о в и л а :

29 грудня 2012 року Банк пред'явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.

19 червня 2007 року він уклав із ОСОБА_5 кредитний договір № 416/07/02-КЕ, за умовами якого зобов'язувався відкрити тому кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом у розмірі 60 000 доларів США 00 центів, під зворотне зобов'язання позичальника повернути таку ж суму грошових коштів до 18 червня 2012 року, а також вносити щомісячно плату за користування кредитом у розмірі 14 % річних.

Сторони домовилися, що надання кредитних коштів буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначених кредитним договором та додатковими угодами до нього в межах встановленого ліміту - траншами.

У разі порушення названих умов кредитного договору, сторони передбачили право Банку вимагати від позичальника дострокового у повному обсязі виконання боргового зобов'язання та нарахування пені, нарахованої виходячи із подвійної облікової ставки НБУ України на суму простроченого кредиту та несплачених процентів.

В той же день, на забезпечення названого кредитного договору Банк уклав два договори поруки з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за якого, ті окремо один від одного бралися виступити поручителями і нести солідарно з ОСОБА_5 солідарну відповідальність, у разі невиконання останнім кредитного зобов'язання.

Крім того, 19 червня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за тим же кредитним договором, Банк уклав договір застави з ОСОБА_8, за умовами якого той виступив майновим поручителем по кредитному зобов'язанню ОСОБА_5, передавши у заставу два транспортні засоби, а саме автомобілі марки RENAULT 400, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 112 200 гривень 90 копійок, і марки BARTOLETTI, модель 1F 0111, реєстраційний номер НОМЕР_2, заставною вартістю 86 698 гривень 40 копійок.

В той же день, з тією ж метою, Банк уклав договір іпотеки з ОСОБА_9, за умовами якого та передала в іпотеку належну їй двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1, заставною вартістю 178 012 гривень 50 копійок.

20 червня 2007 року банк в межах загального ліміту, встановленого кредитного договором, надав позичальнику 60 000 доларів США, оформивши це додатковою угодою № 1, а 06 жовтня 2008 року теж в межах загального ліміту , за додатковою угодою № 2 - ще 4 500 доларів США.

ОСОБА_5 отримав зазначені грошові суми й використав на свій розсуд.

Не дивлячись на повне виконання Банком взятого на себе обов'язку, боржник, повернувши частину кредиту і сплативши частково нараховані проценти, припинив будь-які виплати за договором, фактично відмовившись в односторонньому порядку від зобов'язання.

У зв'язку з цим на грудень 2012 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 65 598 доларів США 66 центів, що еквівалентно 524 330 гривням 10 копійкам .

Вимоги повернути заборгованість, спрямовані позичальнику, поручителям, заставодавцю та іпотекодавцю позитивного вирішення не мали.

В силу виписаного, Банк просив достроково стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 48 427 доларів США 74 центи заборгованості за кредитним договором, 9 463 долари 01 цент заборгованості по процентам за користування кредитом і 7 707 доларів 91 цент - пені.

У судовому засіданні представник відповідачів позов не визнав, вважає за неможливе розглядати в одному провадженні вимоги щодо стягнення грошових сум і щодо звернення стягнення на заставлене майно та майно передане в іпотеку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути заборгованість за кредитом лише з ОСОБА_5 і звернуто стягнення на заставлене майно і майно, передане в іпотеку. У вимогах до поручителів відмовлено у зв'язку з припиненням поруки.

Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» подало на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати його в частині вирішення вимог до поручителів і в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути заборгованість і з тих.

Скаргу обґрунтовувало тим, що районний суд дав невірну оцінку встановленим обставинам справи, внаслідок чого дійшов хибної думки щодо відмови у стягненні заборгованості із поручителів.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду І інстанції в частині вирішення вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та розподілу судових витрат скасувати, оскільки в названих частинах суд постановив його без додержанням норм матеріального й процесуального права, і ухвалити в ній нове рішення, про часткове задоволення вимог до названих осіб та розподілити судові витрати.

Відмовляючи у вимозі про стягнення заборгованості з позичальника солідарно з поручителями, районний суд виходив із того, що між сторонами існують договірні правовідносини, умови якого порушили як відповідачі так і банк, який без погодження з поручителями збільшив обсяг їх відповідальності, а тому, відповідно до ст. ст. 525-526, 528, 530, 541, 543, 553 - 555, 611, 615, 625, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, 2.1., 3.1.1., 3.2.2., 5.3., 7.1. кредитного договору та пунктів 1.1.- 1.2., 2.1.- 2.3., 3.1. договорів поруки відповідати за борг повинен лише ОСОБА_5, в той час як поручителів слід звільнити від відповідальності оскільки, через названу вище обставину, порука є припиненою.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, проте його висновки щодо припинення договорів поруки, вважає хибним, необґрунтованими й незаконним.

Відповідно до статей 1,3-4,10-11, 303 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних. трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом..

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

При цьому, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Разом з тим, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Як вбачається з апеляційної скарги, банк оскаржує рішення суду в частині вирішення його вимог до поручителів, а тому, за відсутності підстав, які б давали апеляційному суду право вийти за межі доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний розгляд проводиться тільки щодо обґрунтованості оскарженого рішення суду в частині вирішення названої вимоги, і на підставі доказів, досліджених у суді 1 інстанції.

З ксерокопій кредитного договору № 416/07/02-КЕ 19 червня 2007 року та додаткових до нього угод (а.с. - 18 - 32); договорів поруки від 19 червня 2007 року (а.с. - 35, 38); вимог про виконання зобов'язання (а.с. - 33,36,39); розрахунків заборгованості (а.с. - 51-53, 97); документу про рух коштів по рахунку (а.с. - 98-380) вбачається, що банк за договором кредиту зобов'язувався відкрити і відкрив ОСОБА_5 кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом у розмірі 60 000 доларів США 00 центів, під зворотне зобов'язання позичальника повернути таку ж суму грошових коштів до 18 червня 2012 року, а також, вносити щомісячно плату за користування кредитом, виходячи із ставки 14 % річних.

Сторони домовилися, що надання кредитних коштів буде здійснюватися окремими частинами на умовах, визначених кредитним договором та додатковими угодами до нього в межах встановленого ліміту - траншами. При цьому, заборони на видачу декількох траншів в межах ліміту кредитної лінії названий договір не містив, як не містили її й додаткові угоди.

У разі порушення названих умов кредитного договору, сторони передбачили право Банку вимагати від позичальника дострокового у повному обсязі виконання боргового зобов'язання та нарахування пені, нарахованої виходячи із подвійної облікової ставки НБУ України на суму простроченого кредиту та несплачених процентів.

В той же день, на забезпечення названого кредитного договору Банк уклав два договори поруки з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за якого, ті окремо один від одного бралися виступити поручителями і нести солідарно з ОСОБА_5 солідарну відповідальність, у разі невиконання останнім кредитного зобов'язання.

Не дивлячись на повне виконання Банком взятого на себе обов'язку, боржник, повернувши частину кредиту і сплативши частково нараховані проценти, припинив будь-які виплати за договором, фактично відмовившись в односторонньому порядку від зобов'язання.

У зв'язку з цим на грудень 2012 року в нього утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 65 598 доларів США 66 центів, що еквівалентно 524 330 гривням 10 копійкам .

Вимоги повернути заборгованість, спрямовані позичальнику та поручителям, які одночасно містили й попередження про можливість дострокового стягнення заборгованості за порушення умов договору (а.с.33- 34, 36-37; 39-40) не вплинули на поведінку тих і заборгованість так й залишилася несплаченою.

За такого, відповідно до статей 525, 549-552, 553-555, 625, 1048, 1049, 1054, глави 51 ЦК України, підпунктів 2.1., 3.1.1., 3.2.2., 5.3., 7.1. умов кредитного договору та пунктів 1.1.- 1.2., 2.1.- 2.3., 3.1. договорів поруки, відповідачі-поручителі повинні окремо один від одного, але солідарно з позичальником, відповідати за неналежне виконання останнім кредитних зобов`язань і нести негативні наслідки таких його дій, а саме, сплатити неповернуту частину кредиту, заборговані відсотки за користування ним та пеню, за неналежне виконання зобов'язання.

Оскільки ті у добровільному порядку цього не роблять, то стягнення заборгованих грошових сум слід провести за судовим рішенням.

При цьому, укладення додаткової угоди № 2 до кредитного договору № 416/07/02-КЕ від 19 червня 2007 року не було перешкодою до цього, оскільки транш видавався відповідно до умов кредитного договору, в рамках ліміту кредитної лінії, за рахунок повернутих позивачем грошових сум. Це у повній мірі відповідає такому виду кредитування, як відкриття позичальнику кредитної лінії, в межах ліміту якої той має право брати гроші в декілька прийомів (траншів), в тому числі і з повернутої суми.

В силу виписаного, вважати, що названа угода збільшує обсяг відповідальності поручителів підстав немає і з поручителів, окремо один від одного, але солідарно з позичальником слід було стягнути заборговані грошові суми.

Оскільки місцевий суд, дійшовши іншої думки і відмовив у вимогах до поручителів, то у цій частині рішення слід скасувати і, виписавши визначений апеляційною інстанцією характер відповідальності поручителів, стягнути заборговані грошові суми з них, солідарно з ОСОБА_5

Що ж до твердження представника відповідачів у засіданні апеляційної інстанції про те, що додатковою угодою № 4 від 06 жовтня 2009 року ввівши комісійну винагороду за зміну графіку погашення, сторони фактично збільшили обсяг відповідальності поручителів, не може братися до уваги, оскільки така винагорода передбачалася як разова і стосувалася лише позичальника, який зобов'язувався сплатити її при зміні графіку погашення.

Про це ж свідчить і відсутність вимоги про сплату комісійних у позові банку.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» - Крючковського Сергія Олександровича задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2013 року в частині вирішення вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та в частині розподілу судових витрат скасувати, і в цій частині ухвалити нове рішення, про часткове задоволення вимог публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до названих осіб.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» заборгованість, станом на 06.12.2012 року, за кредитним договором № 416/07/02-КЕ від 19 червня 2007 року у розмірі 65 598 доларів США 66 центів, що еквівалентно 524 330 гривням 10 копійкам, з яких: 48 427 доларів США 74 центи, що еквівалентно 387 082 гривням 93 копійкам, - неповернутого кредиту; 9 463 долари 01 цент, що еквівалентно 75 637 гривням 84 копійкам - заборгованості по процентам за користування кредитом і 7 707 доларів 91 цент, що еквівалентно 61 609 гривням 33 копійкам - пені.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» заборгованість, станом на 06.12.2012 року, за кредитним договором № 416/07/02-КЕ від 19 червня 2007 року у розмірі 65 598 доларів США 66 центів, що еквівалентно 524 330 гривням 10 копійкам, з яких: 48 427 доларів США 74 центи, що еквівалентно 387 082 гривням 93 копійкам, - неповернутого кредиту; 9 463 долари 01 цент, що еквівалентно 75 637 гривням 84 копійкам - заборгованості по процентам за користування кредитом і 7 707 доларів 91 цент, що еквівалентно 61 609 гривням 33 копійкам - пені.

Стягнути із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» по 987 гривень 90 копійок судових витрат в обох судових інстанціях з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: