Постанова № 33606035, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2012/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" (далі - ТОВ "Компанія "Промімпекс") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.11.2012 року № 0011742201, № 0011752201, 0011762201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу начальника ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС від 11 жовтня 2012 року №1530, головним державним податковим інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю, інспектором податкової служби 1 рангу Довгополим Богданом Вікторовичем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «Промімпекс» з питань обчислення та сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Ліга-Груп» за період з 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт за № 845/221/31242704 від 15 жовтня 2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 138.2 ст. 138, п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI, в результаті чого було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток всього в сумі - 146 800,00 грн., а сааме: 4 квартал 2011 року у сумі 146 800,00 грн.;

- п. 138.2. ст. 138, п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI, в результаті чого було встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.07.2011року по 30.12.2011 року на загальну суму 19 908,60, а сааме: 4 квартал 2011 року 19 908,60 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI, в результаті чого було встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 30.11.2011 року на загальну суму 46 671,80 грн., а саме:

- серпень 2011 року 14 649,70 грн.;

- вересень 2011 року 11 287,90 грн.;

- жовтень 2011 року 13 538,20 грн.;

- листопад 2011 року 7 196,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0011742201 від 06.11.2012 року, згідно якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 58 339,75 грн., у тому числі 46 671,80 грн. - за основним платежем, 11 667,95 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0011752201 від 06.11.2012 року, згідно якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19 908,60 грн.;

- № 0011762201 від 06.11.2012 року, згідно якого позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 146 800,00 грн.

Позивач заперечує правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень та обґрунтовує свої доводи тим, що на час виконання договірних зобов'язань ТОВ «Ліга-Груп» було діючим господарюючим суб'єктом, зареєстровано у визначеному законом порядку, наділено цивільною правоздатністю і дієздатністю та являлося платником податку на додану вартість. Крім того, на думку позивача, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих ТОВ «Ліга-Груп» та оплата наданих послуг, є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що між ТОВ «Компанія «Промімпекс» («Замовник») та ТОВ «Ліга-Груп» («Перевізник») було укладено договір на перевезення вантажів № ЛГ-01008/4 від 01.08.2011 року, за умовами якого Перевізник зобов'язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в установлений зазначеним договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а Замовник - вчасно сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов Договору та на підставі наданих Перевізником актів виконаних робіт за перевезення.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань ТОВ «Ліга-Груп» надало узгоджені з ТОВ «Компанія «Промімпекс» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 233 359,00 грн., суми по яких були включені до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по податку на прибуток підприємства. В свою чергу, ТОВ «Ліга-Груп» були виписані податкові накладні на суму ПДВ 46 671,8 грн., яку позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за серпень-листопад 2011 року за податковими накладними, виданими ТОВ «Ліга-Груп», позивачем були надані всі передбачені діючим законодавством документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Крім того, позивачем були надані договори купівлі-продажу та поставки товару, укладені з ТОВ «Завод гідро арматури» від 01.02.2011 року, ВАТ «Сервісний центр «Металург» від 20.03.2011 року та з ПАТ «Лактіс -Миколаїв» від 11.11.2011 року, на виконання яких відбулося перевезення товару ТОВ «Ліга-Груп».

Аналізуючи норми діючого податкового зобов'язання колегія суддів зауважує, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків, а тому зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, за наявності всіх документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, до яких належать договорів підряду, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, позивач набув право на формування податкового кредиту, а також право на валові витрати при підрахунку прибутку підприємства.

Таким чином, враховуючи наявність належним чином оформлених первинних документів, реальність господарських операцій, пов'язаних з господарською діяльністю позивача колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки в частині порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України, а тому винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення № 0011752201 від 06.11.2012 року та № 0011762201 від 06.11.2012 року є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2013 року по адміністративній справі № К/9991/64506/12.

Що стосується висновків акту перевірки в частині порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та законності винесеного з цих підстав податкового повідомлення-рішення № 0011742201 від 06.11.2012 року, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з аналізу діючого законодавства слід зробити висновок, що нормами Податкового кодексу України право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від встановлення періоду виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, а також від наявності документального підтвердження сплати податку на додану вартість контрагентами у ланцюгу постачання товару.

Зважаючи на реальність здійснення господарських операцій за договором № ЛГ-01008/4 від 01.08.2011 року, укладеним між ТОВ «Компанія «Промімпекс» та ТОВ «Ліга-Груп», та правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в період із серпня по листопад 2011 року на основі податкових накладних, виданих контрагентом - ТОВ «Ліга-Груп», який на момент укладення договору та видачі податкових накладних був зареєстрований платником податку на додану вартість, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням № 0011742201 від 06.11.2012 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року по адміністративній справі № К/9991/63911/12.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, слід задовольнити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 06.11.2012 року № 0011742201.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 06.11.2012 року № 0011752201.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 06.11.2012 року № 0011762201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.