Рішення № 33603890, 18.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/51/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

18.09.2013 Справа № 908/2944/13

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)

До Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 3 518 грн. 20 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Панкратова А.С. - дов. № 01/1194 від 11.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Запоріжжя, про стягнення 3 518 грн. 20 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача неустойку за період з 14.08.2012 року по 04.09.2012 року в сумі 3 518 грн. 20 коп.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/2944/13 від 03.09.2013 року була отримана відповідачем 06.09.2013 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 12145128, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

Пунктом 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.11.2012 року у справі № 5009/3253/12, яке було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року, було встановлене наступне:

"20.02.2006р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі - позивач) та Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі - відповідач) уклали договір №1853/д оренди державного нерухомого майна (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх будинку гуртожитку нежитлові приміщення (приміщення № 287, 288, 289, 292, 293, 294, 295, 296, 297) загальною площею по внутрішньому обміру 135,5 кв. м., (надалі "майно") відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", (п. 1.1 договору).

За актом прийому-передачі від 20.02.2006р. відповідачем прийнято в оренду державне нерухоме майно.

Відповідно до п. 10.6 договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Пунктом 3.4 договору оренди передбачено, що орендна плата спрямовується наступним чином: 70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до державного бюджету; 30 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць - балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.

Строк дії договору узгоджено п. 10.1 договору, відповідно до якого договір укладений з 29.12.2006 р. по 25.12.2007 р., який продовжувався сторонами шляхом укладення договорів про зміни, а саме: договором про зміни № 1 від 14.02.2007 р. строк дії договору продовжено до 10.02.2009 р., договором про зміни № 2 від 24.04.2008 р. -до 19.02.2011р., договором про зміни № 4 від 23.03.2011 р. до 15.02.2012р.

20.02.2012р. на адресу відповідача регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області направлено лист-повідомлення, в якому останній зазначив, що протягом дії договору оренди, відповідачем були порушені пункти 3.5, 5.2, 5.3 даного договору і у балансоутримувача орендованого майна - Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" відсутня згода на продовження договору оренди, а тому регіональне відділення не продовжує дію договору та відповідно до п. 2.5. договору оренди вимагає повернути орендоване майно балансоутримувачу, підписати акт прийому-передачі та надати три примірники до регіонального відділення для реєстрації в термін до 06.03.2012р.

Пунктом 9.3 договору оренди сторони передбачили можливість нарахування неустойки в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час прострочення, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Вказаним рішенням суд визнав вимоги позивача в частині стягнення неустойки в сумі 20603,88 грн., нарахованої за період з 15.02.2012р. по 13.08.2012р. обґрунтованими, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами, та задовольнив позов в цій частині.

Також, судом було встановлено той факт, що сторонами підписано акт приймання-передавання державного нерухомого майна - нежитлових приміщень № 287, № 288, № 289, № 292, № 293, № 294, № 295, № 296, № 297 загальною площею 135,5 кв. м, вбудованих в перший поверх гуртожитку, розміщені за адресою: АДРЕСА_3, що перебувають на балансі Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", орендованого по договору оренди від 20.02.2006 № 1853/д після порушення провадження у справі.

06.11.2012р. в судовому засіданні, представник позивача надав суду супровідний лист відповідача, в якому останній зазначив, що направив на адресу позивача для підпису та подальшої реєстрації три примірники акту приймання-передавання державного нерухомого майна. Даний супровідний лист датується 05.09.2012р., сторони в судовому засіданні підтвердили факт підписання акту 05.09.2012р."

Отже, вказані факти встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не доводяться знову при вирішенні даного спору.

Рішенням суду від 06.11.2012 року у справі № 5009/3253/12 було встановлено факт закінчення строку дії договору оренди 15.02.2012 року, і з відповідача була стягнута неустойка за несвоєчасне повернення майна за період з 15.02.2012 року по 13.08.2012 року.

Також, судом встановлено, що фактично орендоване приміщення було повернуто відповідачем позивачу 05.09.2012 року.

Згідно статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до пункту 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту приймання - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Спеціальною нормою, яка регулює відносини оренди державного та комунального майна є Закон України "Про оренду держаного та комунального майна". Всі інші нормативні акти діють лише в частині, яка не суперечить йому.

У частині 1 статті 27 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" вказано, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.5 договору оренди передбачено, що у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі.

За таких підстав, відповідач безпідставно користувався майном позивача з 14.08.2012 року по 04.09.2012 року включно.

Оскільки договір оренди припинив свою дію 15.02.2012 року, то останнім повним місяцем оренди приміщення був січень 2012 року, розмір орендної плати за який становив 2 463 грн. 80 коп.

З огляду на викладене, позивач правомірно нарахував відповідачу неустойку за період з 14.08.2012 року по 04.09.2012 року включно в сумі 3 518 грн. 20 коп., від суми орендної плати за останній місяць оренди (січень 2012 року).

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 13-01-02625 від 05.04.2013 року з вимогою про оплату неустойки в сумі 3 518 грн. 20 коп. (ар. с. 23), що підтверджується фіскальним чеком від 09.04.2013р..

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем неустойки.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за період з 14.08.2012 року по 04.09.2012 року включно, в сумі 3 518 грн. 20 коп. суд знаходить правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р невідомі) на користь державного бюджету за наступними реквізитами: одержувач - державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080300, код ЄДРПОУ 38025409, банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО - 813015, р/р 31110094700007, стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 50, м. Запоріжжя, 69001) неустойку в сумі 3 518 (три тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 20 коп. Надати наказ.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р невідомі) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 50, м. Запоріжжя, 69001) на наступними реквізитами: одержувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20495280, банк - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015, р/р № 35215001004385, судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено: 18.09.2013р.

Суддя Л.С. Місюра