Постанова № 33601899, 30.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р. Справа № 820/4432/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Шабанова С.О.

за участю:

представників позивача - Абдулаєв Е.Ш., Пивоварова Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/4432/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство «Теплоенергопром»

до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинним наказів, протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ виробничо-технічного підприємства «Теплоенергопром», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 365 від 20.02.13 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром» та № 411 від 27.02.13 р. «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром»; визнати протиправними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ВТП «Теплоенергопром» на підставі наказу № 365 від 20.02.13 р.; скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000112220 від 25.03.13 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ на суму 1718124,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 744212,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.13 р. по справі № 820/4432/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.13 р. по справі № 820/4432/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційні скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 1384/22-207/30237667 від 11.03.13 р. позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ліга» за травень 2012 р., ТОВ «Будмонтажреконструкція» за квітень та червень 2011 р., з ТОВ «Газтехбуд» за липень та вересень 2011 р., ТОВ «Метал-Инвест» за березень та травень 2012 р., де були зафіксовані порушення платником податків вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели заниження податкових зобов'язань по ПДВ на суму 1718124,0 грн.

Проведенню даної перевірки передувало направлення відповідачем на адресу підприємства запиту від 06.02.13 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження, в якому позивач зобов'язувався надати документи первинного бухгалтерського та податкового обліку по операціям з ТОВ «Ліга» за травень 2012 р., ТОВ «Будмонтажреконструкція» за квітень та червень 2011 р., з ТОВ «Газтехбуд» за липень та вересень 2011 р., ТОВ «Метал-Инвест» за березень та травень 2012 р. у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (наявність актів перевірок інших органів ДПС по контрагентам підприємства та розбіжностей у задекларованих податкових зобов'язаннях та податковому кредиту). На вказаний запит позивачем була надана відповідь від 20.02.13 р. і долучені до неї документи по операціям з ТОВ «Метал-Инвест» на 26 аркушах. Перелік наданих документів відсутній.

В подальшому у зв'язку з наданням позивачем не повного переліку витребуваних документів відповідачем був виданий наказ № 365 від 20.02.13 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром», яка мала проводитися у період з 21.02.13 р. по 27.02.13 р. У зв'язку із значним обсягом документів, що підлягали перевірці, відповідачем був виданий наказ № 411 від 27.02.13 р. «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром».

Задовольняючи позов в цій частині вимог, суд першої інстанції послався на приписи п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, де зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Також суд першої інстанції вказав на те, що в наказі на перевірку № 365 от 20.02.11 р. (слід розуміти - 20.02.13 р.) вказана причина перевірки, не передбачена п. 78.1.1 ст. 78 ПК України - не надання податковому органу в повному об'ємі інформації і її документального підтвердження, тобто запит № 1683/10/22/2-16 від 06.02.13 р. не відповідає вимогам ст. 20, ст. 73, ст. 78 ПК України, у зв'язку з чим наказ Індустріальної МДПІ в м. Харкові на перевірку № 365 від 20.02.11 р. (слід розуміти - 20.02.13 р.) є незаконним, а тому і наказ про її продовження № 411 від 27.02.13 р. є протиправним. В свою чергу дії податкового органу з проведення перевірки, які були оформлені актом перевірки № 1384/22-207/30237667 від 11.03.13 р., є незаконними, оскільки вони базувалися на незаконному наказі на перевірку.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідно приписам п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. При цьому запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. З аналізу зазначеної норми вбачається, що відсутність зазначення в запиті підстав для його надіслання звільняє платника податків від обов'язку надавати таку відповідь, а тому унеможливлює податковий орган призначати проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи запиту від 06.02.13 р., в ньому є перелік підприємств - контрагентів позивача, щодо яких запитана інформація, перелік документів, які підприємство повинно надати. Також наведені дані про підстави для надіслання запиту. Проте позивач надав документи лише по операціям з одним із запитуваних контрагентів. Наведене свідчить про наявність у відповідача підстав для призначення позапланової документальної перевірки.

Відповідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. В ст. 78 ПК України передбачено, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст. 78 ПК України. Оскільки у відповідь на запит про надання документів позивач не надав всі запитані документи, у відповідача існували законні підстави для прийняття оскарженого наказу про проведення перевірки.

Також слід зауважити, що право на продовження терміну проведення перевірок і порядок такого продовження встановлені в ст. 82 ПК України. Залучені до матеріалів справи документи свідчать про дотримання відповідачем приписів наведеної норми при прийнятті наказу про подовження строку проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача.

За таких підстав колегія суддів дійшла до висновку про те, що приймаючи накази № 365 від 20.02.13 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром» та № 411 від 27.02.13 р. «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром» відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Задовольняючи позов в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції послався на приписи ст. 71 КАС України і вказав на те, що відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним: в мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що підставою для встановлення податковим органом порушень з боку позивача є відсутність факту реального вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ «Ліга», ТОВ «Будмонтажреконструкція», ТОВ «Газтехбуд», ТОВ «Метал-Инвест» у періоді, що перевірявся, що базується на довідці Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «МЕТАЛЛ-ІНВЕСТ» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків ТОВ «ІВІТЕК ТТК», ТОВ «ДСВ-Агро», ТОВ «ПРАКСЕТ-ХАРКІВ» за березень та травень 2012 р., якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин; акті перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 228/2-104/32761711 від 03.03.12 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будмонтажреконструкція», в якому зазначено, що господарська діяльність даного підприємства має ознаки нереальності; акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ліга», де зазначено, що вказане товариство здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

За висновками суду першої інстанції дані твердження відповідача є безпідставними. В обґрунтування цього суд першої інстанції навів зміст п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, п. 1 розділу 1, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і вказав, що ним встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними, виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, які відносяться до бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п. 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». А тому посилання відповідача на акти, складені стосовно контрагентів позивача, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено право ДПІ в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання брати за основу акти перевірок інших суб'єктів господарювання, як підставу для висновку для порушення ним приписів податкового законодавства.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що стверджуючи про те, що судом першої інстанції була встановлена дійсність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, проте про жодний правочин в постанові суду першої інстанції не вказано. Також не зазначено на підставі яких документів первинного бухгалтерського обліку, які начебто відповідають приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п. 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», були зроблені дані висновки.

В ст. 69 та ст. 70 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. В ст. 86 КАС України записано, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом першої інстанції не досліджувалися документи первинного бухгалтерського та податкового обліку по операціям позивача з його контрагентами, які суд першої інстанції визнав належним чином оформленими, то колегія суддів дійшла до висновку про те, що при ухваленні постанови в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції не виконав приписи КАС України.

Колегією суддів встановлено, що позивачем з ТОВ «Метал-Инвест» був укладений договір № 270212 від 27.02.12 р., предметом якого є поставка труб (перелік, кількість та номенклатура вказані у специфікаціях). Розрахунок за товар передбачений 100% передоплатою. Договором передбачена поставка товарів самовивозом або продавцем на склад покупця. Поставлений товар має супроводжувати товаротранспортні документи, рахунки-фактури, податкові накладні, а якість товару має відповідати ГОСТу та ТУ заводу-виробника.

Позивачем до матеріалів справи надані специфікації на товар, в яких передбачена поставка на умовах FCA «склад заводу-виробника», ТТН на перевезення труб, в яких замовником та вантажовідправником вказаний ТОВ «Метал-Инвест», вантажоодержувачем - позивач, а автопідприємством - ФОП ОСОБА_1 (Рено НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_2 (Вольво НОМЕР_3, причеп НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_6 (МАЗ НОМЕР_5, причеп НОМЕР_6), ФОП ОСОБА_7 (МАН НОМЕР_7, причеп НОМЕР_8), ФОП ОСОБА_8 (МАЗ НОМЕР_9, причеп НОМЕР_10), ТОВ «Енергоремонт 2000» (МАН НОМЕР_11, причеп НОМЕР_12), ФОП ОСОБА_9 (Рено НОМЕР_13, причеп НОМЕР_14), ФОП ОСОБА_10 (МАН НОМЕР_15, причеп НОМЕР_16), ФОП ОСОБА_3 (МАЗ НОМЕР_17), Трансмаг (Рено НОМЕР_18, причеп НОМЕР_19), ТОВ «Ньюкепітелтранс» (марка автомобілю відсутня АЕ5017СМ, причеп АЕ5911ХТ), ФОП ОСОБА_11 (КАМАЗ НОМЕР_20, причеп НОМЕР_21), ФОП ОСОБА_5 (ІВЕКО НОМЕР_22, причеп НОМЕР_23), ТОВ «Укртранссервіс-2Г» (Рено НОМЕР_24, причеп НОМЕР_25), ФОП ОСОБА_4 (МАН НОМЕР_26, причеп НОМЕР_27). В ТТН зазначено місцем навантаження та розвантаження м. Харків, але де саме знаходиться склад заводу-виробника труб (за умовами договору отримання товару проводиться на складі заводу-виробника труб) у ТТН інформація відсутні. Також відсутні дані про подорожні листи, до яких виписані ТТН.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом основними документами на перевезення вантажів є ТТН та подорожні листи вантажного автомобіля. Подорожній лист є первинним документом про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство вантажного автомобіля, і є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. При цьому час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Також слід зазначити, що дані про якість і властивості матеріалів (в даному випадку - труб) повинні підтверджуватися сертифікатом підприємства-виготовлювача (постачальника) і відповідним маркуванням. В матеріалах справи відсутні сертифікати якості на труби, видані підприємством-виробником цих труб.

З урахуванням вищевказаних обставин колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами того, що ним були придбані труби саме у ТОВ «Метал-Инвест» за договором № 270212 від 27.02.12р.

В акті перевірки вказано, що позивачем з ТОВ «Будмонтажреконструкція» був укладений договір підряду № 2011.04/20СБ від 05.04.11 р., предметом якого є виконання робіт по обладнанню покрівлі РП Фізкультурно-оздоровчого комплексу у 8 кварталі смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області, вартістю 1332038,4 грн. В договорі сторони узгодили, що детальний перелік робіт обумовлюється у кожній додатковій угоді і виконуються із матеріалів замовника.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи договору № 2011.04/20СБ від 05.04.11 р., він за своєю правовою суттю є договором будівельного підряду, зміст якого визначений в ст. 875 ЦК України, де зазначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

В ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов'язковими та являються невід'ємною частиною цього договору. Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов'язаний з технічною документацією. Робота за договором будівельного підряду виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути: 1) приблизним - в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Тобто приблизний кошторис передбачає його уточнення в процесі виконання робіт у залежності від реальних умов будівництва. Уточнення приблизного договірного кошторису здійснюється в порядку, передбаченому договором. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. 2) твердим - зміни в який можуть вноситься лише за погодженням сторін. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Твердий кошторис, як правило, не передбачає його зміни після погодження сторонами, у разі ж перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

У вище вказаному договорі відсутні дані про проектно-кошторисну документацію, на підставі якої повинні виконуватися роботи, відсутній і перелік робіт, тобто зміст договору не відповідає приписам ст.ст. 875-866 ЦК України, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Також слід відмітити, що в протоколі обшуку від 15.03.12 р. відсутні відомості про вилучення у позивача проектно-кошторисної документації на обладнання покрівлі РП Фізкультурно-оздоровчого комплексу у 8 кварталі смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області.

Таким чином слід зробити висновок про те, що сторони (позивач та ТОВ «Будмонтажреконструкція») не узгоджували переліку та об'єму робіт по обладнання покрівлі РП Фізкультурно-оздоровчого комплексу у 8 кварталі смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області.

До матеріалів справи позивачем був наданий договір підряду № 4-ШГВ/2010 від 24.11.10 р., укладений позивачем (підрядник) з Газопромисловим управлінням «Шебелинкагазвидобування» Дочірньої компанії «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України», предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт Фізкультурно-оздоровчого комплексу у смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області. В п. 1.1 договору вказано, що роботи підрядником повинні виконуватися своїми силами, а в п. 4.1.2 записано, що залучення до виконання робіт субпідрядників можливо лише за письмовою згодою замовника. Проте до матеріалів справи не надані докази того, що позивач узгодив з Газопромисловим управлінням «Шебелинкагазвидобування» Дочірньої компанії «Украгазвидобування» НАК «Нафтогаз України» можливість залучення ТОВ «Будмонтажреконструкція» для виконання робіт по облаштуванню покрівлі Фізкультурно-оздоровчого комплексу у смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області. У відсутності такого письмового дозволу у позивача не було законних підстав укладати з ТОВ «Будмонтажреконструкція» договір на виконання робіт на вищевказаному об'єкті, що суперечить приписам п. 2 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи те, що при укладанні договору підряду № 2011.04/20СБ від 05.04.11 р. з ТОВ «Будмонтажреконструкція» позивачем були порушені вимоги п. 1 та п. 2 ст. 203 ЦК України, то до цього правочину слід застосовувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України, у зв'язку з чим у позивача не було законних підстав формувати податковий кредит по операціям з ТОВ «Будмонтажреконструкція».

В акті перевірки вказано, що за інформацією, отриманою від ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська, ТОВ «Ліга» здійснювало операції, які не підтверджені документами фінансово-господарської діяльності, а тому у нього відсутній об'єкт оподаткування по операціям з придбання товарів у період з 2011 р. по 2012 р. При цьому до перевірки були надані рахунок-фактура № СФ-24/05-1 від 24.05.12 р., на підставі якого, як стверджує відповідач, були позивачем отримані послуги по будівництву підходящого газопроводу високого тиску вартістю 166666,66 грн., та податкові накладні.

В позові позивач не навів жодного доводу на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «Ліга», вказуючи на отриману із відкритих джерел інформацію про визнання ТОВ «Ліга» банкрутом та відсутність серед його кредиторів органу ДПС.

До матеріалів справи позивачем надані довідка про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012 р., де ТОВ «Ліга» вказаний як генпідрядник, а позивач - замовник. Реквізити договору підряду у довідці не наведені. Із змісту довідки випливає, що роботи були пов'язані з газифікацією с. Польова Дергачівського району Харківської області і сама довідка була оформлена 17.09.12 р. Також позивачем надані акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 р., в якому не вказана дата його оформлення і не визначені реквізити договору; підсумкова відомість ресурсів та розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на зовнішні газопроводи та споруди, на яких відсутні підписи осіб, що склали та перевірили розрахунки. На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивач надав податкові накладні за травень 2012 р., в яких підставою для їх оформлення зазначений договір будівельного субпідряду № 27/04-1 від 27.94.12 р.

Слід відмітити, що ні договору підряду, в якому ТОВ «Ліга» є генпідрядником, ні договору будівельного субпідряду № 27/04-1 від 27.94.12 р., в якому ТОВ «Ліга» має бути субпідрядником, позивачем до матеріалів справи не надані. Не надані також кошториси на виконання робіт, що суперечить приписам ст.ст. 875-866 ЦК України. Крім того, у підсумковій відомості ресурсів вказано, що на виконання робіт було витрачено 2802 люд/год., тобто повний місяць мали працювати не менше 18 робітників-будівельників. Також при виконанні робіт були використані екскаватор одноковшовий дизельний на гусеничному ходу та бульдозер, але даних про те, що такі машини були у власності або у користуванні ТОВ «Ліга» жодний документ, наданий позивачем, не містить. Відсутні відомості і про передачу позивачем цих машин для виконання робіт ТОВ «Ліга». За таких підстав слід зробити висновок про те, що позивач не довів належними доказами того, що роботи по газифікацієї с. Польова Дергачівського району Харківської області були виконані саме ТОВ «Ліга».

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в акті перевірки перевіряючі, стверджуючи про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям з ТОВ «Газтехбуд» за липень та вересень 2011 р., послалися на результати перевірки, викладені в акті № 361/2330/30237667 від 02.03.12 р. В позові позивач стосовно операцій з цим контрагентом зазначив лише те, що ним документи по операціям з ТОВ «Газтехбуд» на запит відповідача від 20.03.13 р. не надавалися у зв'язку з раніш проведеною перевіркою.

Оскільки позивач в позові не наводив доводів на підтвердження правомірності формування податкового кредити по операціям з ТОВ «Газтехбуд», то колегія суддів не досліджує ці обставини і при розгляді апеляційної скарги відповідача.

Також колегія суддів не приймає як належний доказ по даній справі наданий позивачем до матеріалів справи висновок № 4517 від 04.06.13 р. експертного економічного дослідження Харківського НДІ судових експертиз, проведеного за проханням директора ТОВ виробничо-технічного підприємства «Теплоенергопром», оскільки відповідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є, зокрема, висновки експертів. При цьому порядок та підстави призначення експертизи визначені в ст. 81 КАС України. Зважаючи на те, що експертиза не призначалася судом і експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків, наданий позивачем висновок не може використовувати в якості доказової бази.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.13 р. по справі № 820/4432/13-а прийнята без врахуванням вище наведених обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/4432/13-а - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/4432/13-а - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ виробничо-технічного підприємства «Теплоенергопром» про визнання протиправними та скасування наказів Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 365 від 20.02.13 р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром» та № 411 від 27.02.13 р. «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Теплоенергопром»; визнання протиправними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ВТП «Теплоенергопром» на підставі наказу № 365 від 20.02.13 р.; скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000112220 від 25.03.13 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ на суму 1718124,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 744212,0 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.08.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська