Ухвала суду № 33601752, 10.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р.Справа № 815/3187/13-аКатегорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року по справі за позовом Торгового Дому «Пальміра» Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

До суду надійшов адміністративний позов Торгового дому «Пальміра» Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 08.02.2013 року № 0000192230 та № 0000172230.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року адміністративний позов Торгового Дому «Пальміра» Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000192230 та №0000172230 від 08 лютого 2013 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 08.02.2013 року № 0000192230 та № 0000172230.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.48 т.2), причини неприбуття суду не відомі.

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.47 т.2), причини неприбуття суду не відомі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 14.01.2013 року по 18.01.2013 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП «Торговий Дім «Пальміра» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд» за весь період взаємовідносин, за результатами якої складено акт № 390/22-3/25422297 від 25.01.2013 року (а.с.15-30 т.1).

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.02.2013 року: № 0000192280 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105 013 грн. - за основним платежем, 33 403 грн. за штрафними фінансовими санкціями; № 0000172280 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 124 249 грн. - за основним платежем, 13 640 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення податку на прибуток на загальну суму 124 249 грн.; пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 105 013 грн. При цьому, доходячи висновку про порушення позивачем вказаних вимог законодавства, відповідач послався на акт від 06.04.2012 року № 32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» та акт від 06.04.2012 року № 28/22/35096833 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Севелітстрой» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» (а.с.167-226 т.1).

Однак, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями податкового органу та вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 08.02.2013 року № 0000192230 та № 0000172230 винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2010 року, ТД «Пальміра» ДПК «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) (Покупець), з одного боку, та ПП «Севелітстрой» (Продавець), з іншого боку, уклали Договір купівлі-продажу № 88 (а.с.33-34 т.1), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю майно, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Відомості про майно: полімер - Elotex FX 2320, будівельна суміш - Cluminal C9115.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТД «Пальміра» ДПК «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) (Покупець), з одного боку, та ПП «Комманд» (Продавець, Постачальник), з іншого боку, були укладені Договори поставки № 35 від 27.08.2010 року, № 78 від 21.09.2010 року, №№ 163, 164 від 15.11.2010 року, №№ 321, 322 від 16.12.2010 року, № 80 від 28.02.2011 року та Договори купівлі - продажу №№ 133, 134 від 07.04.2011 року, № 199 від 27.04.2011 року, №№ 264, 226, 227, 228 від 07.06.2011 року, № 280 від 14.06.2011 року, № 318 від 04.08.2011 року, №№ 347, 348 від 02.09.2011 року, №№ 382, 383, 384 від 04.10.2011 року, №№ 441, 442 від 02.11.2011 року, №№ 554, 555 від 09.12.2011 року, №№ 212, 213 від 21.02.2012 року (а.с.36-67 т.1), відповідно до умов яких Продавець (Постачальник) зобов'язується передати у власність Покупця належне Продавцю (Постачальнику) майно, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Відомості про майно: полімер, будівельні суміші, хімічні добавки до будівельної суміші - Elotex FX 2320, Cluminal C9115, C8301, LH70M, ST 2000, Натросол GR.

На підтвердження виконання умов зазначених Договорів, як під час проведення спірної перевірки, так і під час судового розгляду справи, позивачем надано: специфікацію № 1 від 19.04.2010 року (а.с.35 т.1), видаткові накладні № 301 від 19.04.2010 року, № 261 від 27.08.2010 року, № 600 від 21.09.2010 року, №№ 1471, 1472 від 15.11.2010 року, №№ 1900, 1992 від 10.12.2010 року, № 1993 від 16.12.2010 року, № 501 від 28.02.2011 року, №№ 663, 664 від 07.04.2011 року, № 933 від 27.04.2011 року, №№ 1036, 1037 від 11.05.2011 року, №№ 1008, 1009, 1233 від 07.06.2011 року, № 1380 від 07.07.2011 року, № 1441 від 14.07.2011 року (а.с.68-86 т.1), податкові накладні № 301 від 19.04.2010 року, № 261 від 27.08.2010 року, № 600 від 21.09.2010 року, № 1471, 1472 від 15.11.2010 року, № 1900 від 10.12.2010 року, №№ 1992, 1993 від 16.12.2010 року, № 501 від 28.02.2011 року, №№ 55, 56 від 07.04.2011 року, № 187 від 27.04.2011 року, №№ 45, 46 від 11.05.2011 року, №№ 46, 47, 50 від 07.06.2011 року, № 49 від 07.07.2011 року, № 79 від 14.07.2011 року, №№ 41, 1596 від 04.08.2011 року, №№ 20, 21, 1743, 1744 від 02.09.2011 року, №№ 32, 33, 34, 1933, 1934, 1935 від 04.10.2011 року, №№ 46, 47, 2047, 2246 від 02.11.2011 року, №№ 102, 103, 2394, 2395 від 09.12.2011 року, №№ 452, 453, 554, 555 від 21.02.2012 року (а.с.87-129 т.1).

Як вірно наголошено судом першої інстанції під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації, на підставі якої останнім були сформовані валові витрати та податковий кредит по операціям з ПП «Севелітстрой» та ПП «Комманд», у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Поряд з цим, як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, що, також, відображено в акті спірної перевірки № 390/22-3/25422297 від 25.01.2013 року, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту актів від 06.04.2012 року № 32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» та від 06.04.2012 року № 28/22/35096833 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Севелітстрой» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» (а.с.167-226 т.1).

Водночас, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти зустрічних звірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту актів від 06.04.2012 року № 32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» та від 06.04.2012 року № 28/22/35096833 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Севелітстрой» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» (а.с.167-226 т.1), правовідносини, що виникли між позивачем та ПП «Севелітстрой», ПП «Комманд» на підставі укладених між ними Договорів, не досліджувались перевіряючими. Висновки зазначених актів щодо непідтвердження реальності проведених господарських операцій ПП «Севелітстрой» та ПП «Комманд» з контрагентами - покупцями та постачальниками за період з 01.05.2010 року по 31.03.2012 року здійсненні податковим органом лише на підставі постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, порушеною, зокрема, за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ПП «Севелітстрой» та ПП «Комманд» з метою покриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Однак, колегією суддів вважає безпідставними посилання відповідача на зазначену постанову про порушення кримінальної справи, як на підставу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки факт порушення вказаної кримінальної справи не має доказового значення у спірних правовідносинах, з огляду на встановлений ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Таким чином, оскільки висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на висновках актів про неможливість проведення зустрічних звірок його контрагентів, висновки яких, в свою чергу, здійсненні податковим органом лише виходячи зі змісту постанови слідчого про порушення кримінальної справи, будь-яких зауважень щодо первинних документів позивача у податкового органу не виникло, а також, як на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, так і на час розгляду справи судом у зазначеній кримінальній справі не прийнято вироку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень - рішень від 08.02.2013 року: № 0000192280 про збільшення ТД «Пальміра» ДПК «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105 013 грн. - за основним платежем, 33 403 грн. за штрафними фінансовими санкціями; № 0000172280 про збільшення ТД «Пальміра» ДПК «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 124 249 грн. - за основним платежем, 13 640 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року по справі за позовом Торгового Дому «Пальміра» Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/